Справа № 462/1091/25
провадження 1-кс/462/930/25
27 травня 2025 року м. Львів
Слідча суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання старшої слідчої слідчого відділення ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025141390000088 від 27.01.2025 про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 155, ч. 1 ст. 301-1 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хуст Закарпатської області, українця, громадянина України, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого
встановила:
Слідча слідчого відділення ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області майор поліції ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова з клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 . В обґрунтування клопотання покликається на те, що в провадженні слідчого відділення відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 12025141390000088 від 27.01.2025, за фактом вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 155, ч. 1 ст. 301-1 КК України, підозрюваним у яких є ОСОБА_4 . 06.05.2025 ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова підозрюваному ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10.06.2025, із визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 242 240 грн. Оскільки строк досудового слідства у даному провадженні закінчується 10.06.2025, а завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим у зв'язку із необхідністю проведення низки слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, зокрема, отримати висновок судово психіатричних експертиз, виконання яких доручено Львівській філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії» МОЗ України, провести інші слідчі дії, що мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення та правової кваліфікації дій підозрюваного у даному кримінальному провадженні.
У ході досудового розслідування, встановлена наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме про можливість підозрюваного: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілу, свідків, шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші кримінальні правопорушення.
Враховуючи викладені вище обставини, можливо зробити висновок, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків, а тому провить клопотання задоволити.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, покликаючись на мотиви такого та просили клопотання задоволити.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник проти задоволення клопотання не заперечили.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до витягу з кримінального провадження №12025141390000088 від 27.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальні правопорушення, кваліфіковані за ч.1 ст. 155, ч. 1 ст. 301-1 КК України.
10.03.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 155, ч. 1 ст. 301-1 КК України, зокрема у тому, що ОСОБА_4 обгрунтовано підозрюється у вчиненні повнолітньою особою дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України та в умисному одержанні доступу до дитячої порнографії з використання інформаційно- телекомунікаційних систем та умисному зберіганні дитячої порнографії без мети збуту чи розповсюдження, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 301-1 КК України.
Матеріалами, що підтверджують обставини у підозрі ОСОБА_4 у вчиненні вказаних злочинів є: заява ОСОБА_7 від 18.09.2024; протокол добровільної видачі мобільного телефону від 18.09.2024; протокол огляду речових доказів від 20.09.2024; висновок мистецтвознавчої експертизи; протокол допиту свідка ОСОБА_7 ; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_7 ; протокол добровільної видачі мобільного телефону від 23.09.2024; протокол огляду речових доказів від 21.10.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_4 ; протокол допиту неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 в порядку ст.225 КПК із використанням відеозапису.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів, пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, перелік яких є вичерпним.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Ухвалою слідчої судді Залізничного районного суду м. Львова від 10.03.2025 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто з 10.03.2024 по 08.05.2025 включно. Визначено ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень.
Постановою керівника Франківської окружної прокуратури від від 05.05.2025р. продовжено строк досудовго розслідування до трьох місяців, тобто до 10.06.2025р.
Ухвалою від 06.05.2025р. підозрюваному ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10.06.2025р. Визначено ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень.
Ухвалою від 27.05.2025р. строк досудого розслідування продовжено до 10.08.2025р.
Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою належності її продовжуваного тримання під вартою
Слідча суддя зазначає, що на цьому етапі провадження суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_9 до вчинення вказаного кримінального правопорушення в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.
За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо слідчий чи прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст.177 КПК України. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоб убезпечити їх настання.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної, суд враховує вимоги п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 №33977/96 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Ризиками, які дають підстави суду продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід вважати той факт, що відносно ОСОБА_4 наявна обґрунтована підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 155, ч. 1 ст. 301-1 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 2 до 6 років, а також бере до уваги дані про особу підозрюваного, який раніше судимий, а саме 17.01.2024 вироком Сихівського районного суду м. Львова до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України зільнений від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 2 роки.
Відтак наявні всі підстави для продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Питання наявності зазначених ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, було встановлено судом при обранні запобіжного заходу. На даний час вищезазначені ризики відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжують існувати, а тому дані заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.
Продовження підозрюваному строку тримання під вартою, незважаючи на презумпцію невинуватості, з урахуванням серйозності висунутого обвинувачення, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на даному етапі є адекватним превентивним заходом.
Оскільки заявлені при обранні та продовженні запобіжного заходу ризики щодо неналежної поведінки підозрюваного не зменшилися, що виправдовує подальше його тримання під вартою, суд знаходить доцільним продовження раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 25.07.2025.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених законом.
Розмір застави, як зазначено в ч. 4 ст. 182 КПК України визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно із п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
Оскільки злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , не підпадає під дію ч. 4 ст. 183 КПК України, для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього законом обов'язків, враховуючи вимоги ст. 182 КПК України, суд вважає за необхідне визначити останньому заставу.
Із врахуванням ступеню небезпеки, обставин кримінальних правопорушень, даних про особу підозрюваного, суд вважає, що відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України ОСОБА_4 слід визначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На переконання слідчого судді, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов'язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, перешкоди слідству, знищити чи приховати речові докази, впливати на потерпілих та свідків чи не виконувати процесуальні обов'язки.
Керуючись ст.ст. 177, 331 КПК України, слідча суддя -
постановила:
Клопотання старшої слідчої слідчого відділення ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025141390000088 від 27.01.2025 про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 155, ч. 1 ст. 301-1 КК України - задоволити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто до 25.07.2025 включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 /двісті сорок дві тисячі двісті сорок/ гривень, яку підозрюваний або заставодавець мають право внести у будь-який момент на рахунок: підозрюваний або заставодавець мають право внести у будь-який момент на рахунок отримувача UA598201720355219002000000757, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172»..
У разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися з Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні № 12025141390000088 від 27.01.2025;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Якщо підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі внесення застави, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 29.05.2025.
Слідча суддя: /підпис/
З оригіналом згідно. Оригінал ухвали міститься в матеріалах справи №462/1091/25. Ухвала 27.05.2025 набрала законної сили.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Копія виготовлена
Слідча суддя: ОСОБА_1