Єдиний унікальний номер №943/903/25
Провадження №1-кп/943/136/2025
29 травня 2025 року
Буський районний суд Львівської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду м. Буськ кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025142170000058 від 12 травня 2025 року про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Острівчик-Пильний Золочівського району (колишнього Буського) Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст.89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -
встановив:
10 травня 2025 року, приблизно о 21:00 год, ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні житлового будинку за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , під час раптово виниклого конфлікту із своїм батьком ОСОБА_5 , маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, застосувавши до останнього фізичне насильство, як форму домашнього насильства відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству, діючи умисно, наніс потерпілому один удар головою в ділянку обличчя (губ). Після цього, ОСОБА_4 , схопив металеву кочергу, яка знаходилась біля кахельної печі у приміщенні кімнати вищевказаного будинку та, тримаючи її у правій руці, підійшов до потерпілого та умисно наніс йому один удар вище вказаною металевою кочергою в ділянку голови. Своїми діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_5 одну рану в тім'яній ділянці голови по центрі, одну рану в лобній ділянці голови, по центрі та одну рану на слизовій оболонці нижньої губи, дещо справа, заподіявши легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України,як нанесення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , в порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду 22.05.2025 року з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_4 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , вбачається, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, тобто у нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
З заяви потерпілого ОСОБА_5 вбачається, що останній повністю погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні у спрощеному провадженні.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироці суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву останнього, в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідний з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України, а саме нанесення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_4 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_4 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України, а саме як нанесення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 , відповіднодо ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, відношення обвинуваченого до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення неправомірних дій та вважає за необхідне призначити покарання за ч.2 статті 125 КК України у виді штрафу, оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 вказаного Кодексу, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних проступків (злочинів, кримінальних правопорушень).
Питання доцільності застосування запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та у світлі того, що відповідно до ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.
Долю речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень в дохід держави.
Речовий доказ, металеву кочергу довжиною 68 см, діаметром 4 см, яка зберігається в камері схову речових доказів ВП №2 Золочівського РВПГУ НП у Львівській області, знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1