ЄУН: 336/3082/25
Провадження №: 1-кс/336/498/2025
29.05.25
Іменем України
29 травня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретарки судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором, у кримінальному провадженні №12025082080000522 від 05.04.2025 за ч. 1 ст. 121 КК України, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Бердянськ, Запорізької області, громадянина України, українця, неодруженого, не маючого на утриманні дітей, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
28.05.2025 до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 , в якому ставиться питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 в рамках строку досудового розслідування, а саме до 06.07.2025.
Клопотання обгрунтовано тим, що, 05 квітня 2025 року, в період часу з 14 годин 45 хвилин до 14 годин 50 хвилин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень, перебуваючи біля торгівельного центру «Амстор» по вулиці Чарівна, 74 в місті Запоріжжя, в ході раптово виниклого конфлікту на ґрунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тримаючи в руці предмет схожий на ніж, наніс ним один удар в область тулуба, тим самим спричинив останньому, згідно довідки, наданої КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР "проникаюче поранення грудної стінки праворуч, поранення 7-го сегменту печінки, гемоперітоніум 2 ступеню."
Після чого, ОСОБА_7 , було госпіталізовано бригадою ШМД до медичного закладу, де своєчасно надано медичну допомогу.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
05 квітня 2025 року ОСОБА_4 , затримано за підозрою у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України.
06.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
В клопотанні зазначено, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами, а саме допитом свідків та потерпілого, іншими матеріалами справи. Також зазначено про наявність ризиків, які вказують на необхідність обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те, що підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.
Крім того, в клопотанні зазначено і обгрунтовано, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав і просив задовольнити з підстав, викладених в ньому.
Підозрюваний ОСОБА_4 при вирішенні клопотання поклався на думку суду.
Захисник заперечувала проти продовження тримання підозрюваного під вартою, мотивувавши тим, що ОСОБА_4 заперечував при розгляді клопотання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та докази, подані у його обгрунтування, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим відділенням відділу поліції № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025082080000522 від 05.04.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
05.04.2025 ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні вказаного злочину, а 06.04.2025 йому повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 121 КК України.
Дослідивши матеріали надані із клопотанням, слідчий суддя вважає, що в ході досудового розслідування здобуто достатньо доказів, які вказують на обгрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України за вказаних вище обставин. А саме проведено огляд місця події, вилучено ніж, допитані свідки події і потерпілий, проведені інші слідчі дії, які доводять причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаного злочину.
Крім того, слідчий суддя приходить до висновки, що стороною обвинувачення доведена наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.
07.04.2025 слідчим суддею обрано стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 04.06.2025 включно.
Під час розгляду даного клопотання слідчому судді не надано доказів про те, що ризики, які були встановлені на момент обрання запобіжного заходу, зменшились або перестали існувати. Будь-якої інформації, яка б вказувала на можливість скасування або зміни запобіжного заходу слідчому судді не надано.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
27.05.2025 постановою в.о. керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_8 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьої місяців, а саме до 06.07.2025.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України, одним із видів запобіжних заходів у кримінальному провадженні є тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Даних про наявність не погашених судимостей у ОСОБА_4 , слідчому судді не надано. Разом з тим, в єдиному реєстрі судових рішень є інформація, що вироком Запорізького апеляційного суду від 28.07.2021 ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі.
Санкцією ч. 1 ст. 121 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Вирішуючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує дані про особу ОСОБА_4 , тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також обставини та наслідки їх вчинення, ступень участі підозрюваного у вчиненні злочину, згідно повідомлення про підозру, та на підставі досліджених матеріалів, приходить до висновку про підтвердження у повному обсязі ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, про які зазначено у клопотанні.
Нових даних, які б вказували на можливість скасування тримання під вартою чи обрання стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, суду не надано.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, у справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Наявність у підозрюваного місця проживання, не виключає можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не засвідчують відсутність наміру переховування від слідства та суду.
Як зазначає Європейський Суд з прав людини, у кожному випадку суд своїм рішенням повинен забезпечувати не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У рішенні «Чеботарь проти Молдови» 13.11.2007 Європейський суд з прав людини зазначив, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення ані в момент арешту, ані під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства, про що зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993.
Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
У зв'язку із зазначеним, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 194, 196, 197, ч. 2 ст. 376, ст. 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 06 липня 2025 року включно.
Ухвалу для виконання направити уповноваженій службовій особі Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор», вручити копію ухвали підозрюваному, захиснику та прокурору.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка тримається під вартою - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складений 29.05.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1