Справа № 203/2933/25
Провадження № 1-кп/0203/1540/2025
07.05.2025 року Центральний районний суд міста Дніпра
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042110000443 від 14 лютого 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби, у посаді кулеметника 2 стрілецького відділення З стрілецького взводу 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 у звані «молодший сержант», раніше не судимий, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_4 , відповідно до витягу наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.08.2024 №253, призначено на посаду кулеметника 2 стрілецького відділення З стрілецького взводу 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 у звані «молодший сержант», та зараховано до списків особового складу з 31.08.2024.
ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час (але не пізніше 13.02.2025) та спосіб, у невстановленому місці, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та носіння вибухових речовин та вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, придбав гранату GНО-1 та запал типу АF-11, які почав носити у правій кишені карману своєї куртки без передбаченою законом дозволу.
13.02.2025, у період часу з 14.55 годин по 15.25 години, співробітниками поліції було проведено огляд місця події за адресою: м. Дніпро, вул. 128-ї бригади Тероборони 10, в ході проведення якого гр. ОСОБА_4 добровільно надав для огляду та вилучення: гранату GНО-1, яка є спорядженим промислово виготовленим корпусом осколкової наступальної ручної гранати типу GНО-1 і відноситься до категорії вибухових речовин, та запал типу АF-11, який є промислово виготовленим запалом типу АF-11 і відноситься до категорії вибухових пристроїв та придатний для здійснення вибуху, які у поєднання штатним способом (за допомогою різьбового з'єднання) корпус осколкової наступальної гранати типу GНО-1 разом з запалом типу АF-1 1 утворюють ручну осколкову наступальну гранату GНО-1, яка відноситься до категорії бойових припасів та придатна для здійснення вибуху, які ОСОБА_4 незаконно придбав та носив при собі без передбаченого законом дозволу.
В судовому засіданні ОСОБА_4 вину у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та суду пояснив, що дійсно перебуваючи в зоні бойових дій знайшов корпус гранати із запалом, залишив собі та забув їх здати перед відпусткою. На автовокзалі в м. Дніпро працівники поліції його зупинили та він добровільно видав корпус гранати та запал для неї. В скоєному кається.
Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює всі обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності його позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого та дослідженням характеризуючих матеріалів відносно обвинуваченого та судових витрат, визначивши, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Відповідно до вимог ч.3 ст.337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Згідно п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 3 від 26.04.2002 «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами», під незаконним зберіганням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв розуміються умисні дії, які полягають у володінні (незалежно від тривалості в часі) без відповідного дозволу або із простроченням його дії будь-яким із зазначених предметів, що знаходиться не при особі, а в обраному нею місці.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 незаконно придбав та носив без передбаченого законом дозволу вибухову речовину та вибуховий пристрій при собі. Тому суд вважає, що кваліфікуюча ознака - «незаконне зберігання» - підлягає виключенню з обвинувачення.
З урахуванням наведеного, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов до впевненого висновку що діяння, яке вчинене ОСОБА_4 , дійсно мали місце та його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.263 КК України, як придбання та носіння вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Призначаючи покарання, суд приймає до уваги тяжкість скоєного кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеризується позитивно, вину визнав повністю, щиро покаявся у скоєному.
Обставинами, що пом'якшують покарання є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
При призначенні покарання суд також приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини. В справі «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. Також у справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити особистий і надмірний тягар для особи.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують його покарання, які наведені вище, суд вважає, що ОСОБА_4 , має бути призначене покарання в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.263 КК України, а саме у вигляді позбавлення волі, та знаходить можливим перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства, що є необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.
Судові витрати в розмірі 3 183,6 гривень за проведення судової експертизи, відповідно до ст. 124 ч.2 КПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_4 , на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати засудженого періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
На підставі ч.4 ст.76 КК України нагляд за засудженими військовослужбовцями, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється командирами військових частин.
На період проходження військової служби нагляд за ОСОБА_4 , як за особою звільненої від відбування покарання з випробуванням, здійснюється командиром військової частини, в якій ОСОБА_4 проходить службу, а після звільнення з військової служби - уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання або роботи засудженого.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_4 не обиралася.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави, в рахунок відшкодування процесуальних витрат на проведення судової експертизи 3 183 (три тисячі сто вісімдесят три) гривні 60 копійок.
Речові докази: 2 змиви з корпусу гранати та запалу, - залишити в матеріалах кримінального провадження.
На вирок можуть подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.
Суддя ОСОБА_1