Справа № 932/5117/25
Провадження № 2-н/932/549/25
29 травня 2025 року Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Орчелота А.В., розглянувши заяву про видачу судового наказу за заявою Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про стягнення заборгованості за теплову енергію та абонентське обслуговування з ОСОБА_1 , -
В провадження Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшла заява Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про стягнення заборгованості за теплову енергію та абонентське обслуговування з ОСОБА_1 .
Згідно зі ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
У разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідного звернення суду.
За інформацією, яка міститься у відповіді №1428020 з Єдиного державного демографічного реєстру, місце проживання боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №394366076 від 11.09.2024 року, квартира за адресою: АДРЕСА_2 на праві спільної часткової власності належить: ОСОБА_1 - частка власності 1/2; ОСОБА_2 - частка власності 1/2.
Перевіривши матеріали заяви, додані до неї документи, а також враховуючи інформацію, яка міститься у відповіді №1428020 з Єдиного державного демографічного реєстру, суд дійшов висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу про стягнення заборгованості за теплову енергію та абонентське обслуговування з ОСОБА_1 з наступних підстав.
Відповідно до ст. 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до частин 5 та 6 статті 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
У своїй заяві заявник просить стягнути з боржника борг у розмірі 13488,40 грн. за надану теплову енергію, заборгованість за абонентське обслуговування у розмірі 585,54 грн., судовий збір в розмірі 242,24 грн та вказує місце реєстрації (проживання) боржника за адресою: АДРЕСА_2 .
Окрім того, заявником надано інформаційну довіку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №394366076 від 11.09.2024 року, квартира за адресою: АДРЕСА_2 на праві спільної часткової власності належить: ОСОБА_1 - частка власності 1/2; ОСОБА_2 - частка власності 1/2.
Однак як вбачається з прохальної частини заяви про видачу судового наказу, стягувач просить суд видати судовий наказ лише щодо ОСОБА_1 . Проте з наданих заявником матеріалів вбачається, що квартира, яка знаходиться за адресою пред'явлення грошової вимоги щодо стягнення заборгованості, на праві спільної часткової власності належить також ОСОБА_2 , яка відсутня у заяві про видачу судового наказу у статусі боржника.
Зважаючи на вищевказане, наявна підстава для відмови у видачі судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , у зв'язку із імперативністю норми п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання.
Згідно з частин 1, 4 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Частинами 1, 2 ст. 544 ЦК України встановлено, що боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов'язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці.
Виходячи з аналізу наведених норм, враховуючи неподільність предмета зобов'язання при солідарному стягненні, право регресної вимоги у солідарних боржників, суд дійшов висновку, що у випадку наявності хоча б одного боржника відносно якого не заявлено законне право стягнення грошової вимоги на підставі наявної заборгованості, має місце необхідність відмови у задоволенні стягнення такої вимоги щодо інших, зазначених стягувачем боржників, оскільки таким шляхом суд не змінить порядок стягнення, визначений заявником при подачі заяви, що є необхідним у наказному провадженні.
Згідно з ч. 3 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
З огляду на викладене, суд вважає, що заявлені вимоги про солідарне стягнення заборгованості взаємопов'язані між собою та їх окремий розгляд неможливий, за таких обставин, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Згідно з ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі наведеного, керуючись ст. 167-168 ЦПК України, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про стягнення заборгованості за теплову енергію та абонентське обслуговування з ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Роз'яснити, що відповідно до ч.2 ст.166 ЦПК України відмова в видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Шевченківського
районного суду міста Дніпра А.В. Орчелота