29 травня 2025 року
м. Київ
справа № 733/421/24
провадження № 61-4856ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія «Магнат» на постанову Чернігівського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія «Магнат» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,
14 квітня 2025 року ТОВ АК «Магнат», через систему «Електронний суд», подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернігівського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року в указаній вище справі.
Верховний Суд ухвалою від 28 квітня 2025 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, зокрема, подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску.
12 травня 2025 року від ТОВ АК «Магнат», на виконання вимог ухвали, надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Чернігівського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року.
Проаналізувавши надані на усунення недоліків матеріали, Верховний Суд дійшов висновку, що недоліки касаційної скарги заявником не усунуто.
Залишаючи касаційну скаргу без руху суд виходив із того, що причини пропуску ТОВ АК «Магнат» строку на касаційне оскарження є неповажними.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, яке надійшло до суду на виконання вимог ухвали, ТОВ АК «Магнат» просить поновити строк на касаційне оскарження з посиланням на сукупність обставин, які стали причиною пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення апеляційної інстанції. Так, заявник посилається на зайнятість представника ТОВ АК «Магнат» у іншій справі та значну кількість відряджень представника, значну тривалість часу складання судом апеляційної інстанції повного тексту судового рішення, незрозумілість та нелогічність оскаржуваного судового рішення, що стало підставою для подання заяви про виправлення описки, значна тривалість розгляду судом апеляційної інстанції клопотання про виправлення описки, подання касаційної скарги у розумні строки після отримання 27 березня 2025 року ухвали про відмову у виправленні описки, ситуацію, яка склалась в країни та неможливість повноцінно працювати.
Перевіряючи доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, суд виходить з наступного.
Порядок і строки подання касаційної скарги визначено приписами частин першої-третьої статті 390 ЦПК України.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
У статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зі спливом значного проміжку часу, є порушенням принципу юридичної визначеності та «права на суд», гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункти 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року).
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у практиці Європейського суду з прав людини.
Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Дослідивши надану на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 28 квітня 2025 року заяву та додані до неї документи, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження не є поважними.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA ANDSHEREMETYEVv. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається.
Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що вимоги ухвали від 28 квітня 2025 року про залишення касаційної скарги без руху заявником не виконано, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою і є підставою для визнання касаційної скарги неподаною та повернення її особі, яка подала.
Суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія «Магнат» на постанову Чернігівського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія «Магнат» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Петров