28 травня 2025 року
м. Київ
справа № 757/10342/22-ц
провадження № 61-2186св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідачі: Прокуратура м. Києва, Територіальна управління Державного бюро розслідування, розташоване у м. Києві, Головне управління національної поліції в м. Києві, Офіс Генерального прокурора, Державна казначейська служба України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 листопада 2023 року у складі судді Остапчук Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 21 січня 2025 року у складі колегії суддів: Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М., Ящук Т. І., і ухвалив таку постанову.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У квітні 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Київської міської прокуратури, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, Головного управління Національної поліції в м. Києві, Офісу Генерального прокурора, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірною, протиправною, протизаконною бездіяльністю органів державної влади.
2. На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначали, що внаслідок протиправних дій та бездіяльності відповідачів, вчинення ними службових злочинів під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021100000000227 їм було завдано моральної шкоди.
3. Посилалися на те, що за наслідками розгляду їхніх скарг на дії та бездіяльність відповідачів, поданих у порядку КПК України, ухвалами слідчих суддів відповідачів було зобов'язано розглянути належним чином їхні клопотання, подані під час досудового розслідування зазначеного кримінального провадження.
4. Зауважували, що невиконаними залишилися ухвали слідчих суддів Печерського та Шевченківського районних судів м. Києва: від 16 березня
2021 року у справі № 757/11449/21-к; від 12 травня 2021 року у справі
№ 757/23836/21-к; від 18 травня 2021 року у справі № 757/23831/21-к;
від 08 червня 2021 року у справі № 757/29129/21-к; від 28 вересня 2021 року у справі № 757/37490/21-к; від 27 серпня 2021 року у справі № 761/44589/21-к, постановлені за наслідками оскарження дій та бездіяльності слідчого у кримінальному провадженні № 42021100000000227, а також 10 інших ухвал слідчих суддів, постановлених у рамках досудових розслідувань в інших кримінальних провадженнях.
5. Зазначали, що органи досудового розслідування не виконували вимоги статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, не вносили або несвоєчасно вносили відомості до ЄРДР та початку досудового розслідування, вчиняли протиправні дії, які полягають у спробах закрити кримінальне провадження без проведення у ньому будь-яких слідчих дій, необґрунтовано відмовили у визнанні ОСОБА_1 потерпілою. Орган прокуратури, що здійснював процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні, належним чином не відреагував на незаконні процесуальні рішення слідчого.
6. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд стягнути на їхню користь з Держави Україна в особі відповідачів у солідарному порядку, шляхом списання з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України в якості відшкодування моральної шкоди 1 120 000,00 грн, в якості відшкодування матеріальної шкоди 25 000 грн, а всього -
1 135 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
7. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 08 листопада
2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено.
8. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачі не довели належними і допустимими доказами факт завдання їм майнової та моральної шкоди внаслідок невнесення слідчим ТУ ДБР, розташованого в м. Києві, відомостей про вчинення кримінальних правопорушень за їхніми заявами, нерозгляду клопотань, причинний зв'язок між діями слідчого, прокурора та настанням тих негативних наслідків, на які вони посилалися. Факт того, що ухвалами слідчого зобов'язано забезпечити внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за заявами позивачів, не доводить заподіяння їм шкоди та не підтверджує наявності причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю слідчого, яка виразилась у невнесенні відомостей про вчинене кримінальне правопорушення в ЄРДР, та настанням шкоди. Зауважено, що права позивачів у зв'язку із невнесенням слідчим відомостей про вчинене кримінальне правопорушення в ЄРДР, нерозглядом клопотань були відновлені ухвалами слідчого судді, що є достатньою сатисфакцією з урахуванням обставин цієї справи
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
9. Постановою Київського апеляційного суду від 21 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 листопада 2023 року залишено без змін.
10. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.
11. Зазначено, що оскільки у позовній заяві не вказано і під час судового розгляду не встановлено, у чому полягала завдана позивачам майнова шкода, позивачами не надано суду доказів на підтвердження її розміру, тому обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про відшкодування майнової шкоди. Крім того, позивачами не доведено наявності причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідачів та завданою їм моральною шкодою. Зауважено, що судом першої інстанції встановлено та зазначено у мотивувальній частині рішення, що ухвали слідчих суддів, прийняті за скаргами позивачів до 31 серпня 2021 року та які надійшли до ТУ ДБР у м. Києві до зазначеної дати, були виконанні, про що заявники були повідомлені. Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021100000000227 після його закриття слідчим 31 серпня 2021 року не проводилося, оскільки орган досудового розслідування не був обізнаний про існування судового рішення про скасування постанови слідчого про закриття вказаного кримінального провадження і доказів на спростування цієї обставини позивачами суду надано не було. А саме по собі скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження та про відмову визнати ОСОБА_1 потерпілою не є достатнім для застосування наслідків цивільно-правового характеру і не можуть бути беззаперечною підставою для відшкодування шкоди.
Узагальнені доводи касаційної скарги
12. 24 лютого 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просять скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 січня 2025 року, справу направити до суду першої інстанції для продовження судового розгляду.
13. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявники зазначають неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/1478/17, у постановах Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 711/5994/15-ц, від 13 березня 2019 року у справі № 338/12193/16-ц, від 03 квітня 2019 року у справі № 211/7655/15-ц, від 13 травня 2020 року у справі № 638/8636/17-ц, від 03 липня 2020 року у справі № 686/27965/19, від 01 вересня 2021 року у справі № 761/21498/17 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
14. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не досліджували факт виконання чи не виконання ухвал суду, не надали правової оцінки фактам невиконання судових рішень, а також висновкам експертів, які підтверджують розмір спричиненої їм шкоди. Крім того, суд першої інстанції самостійно змінив предмет позову, не призначив судову експертизу, на що суд апеляційної інстанції не звернув уваги.
15. Заявники акцентують увагу на відсутності судового захисту від протизаконних дій відповідачів, судові рішення, якими було зобов'язано відповідачів дотримуватись вимог закону, не виконані, всі кримінальні провадження не розслідуються уповноваженими слідчими структурами, витяги з ЄРДР підроблені, реєстрація не відповідає текстам заяв.
16. Вважають безпідставними посилання суду першої інстанції на неналежний спосіб захисту їхніх прав, а можливість звернення до суду в порядку цивільного судочинства із позовом про відшкодування матеріальної і моральної шкоди - єдиним можливим способом захисту.
17. Додатково посилаються на необхідність оцінки Верховним Судом корупційних злочинів відповідачів.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
18. Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі № 757/10342/22-ц, витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.
19. 23 квітня 2025 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
20. Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2025 року справу призначено до судового розгляду колегією з п'яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін. Відзив Київської міської прокуратури на касаційну скаргу ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва
від 08 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду
від 21 січня 2025 року повернуто без розгляду.
Короткий міст відзивів на касаційну скаргу
21. 26 березня 2025 року ГУ НП у м. Києві через підсистему «Електронний суд» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у якому, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить суд відмовити у її задоволенні.
22. На обґрунтування доводів відзиву, ГУ НП у м. Києві зазначає, що суди попередніх інстанцій правильно встановили фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, та дійшли обґрунтованого висновку, що позивачами не надано доказів на підтвердження наявності заподіяної шкоди, причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями відповідача. Вважає, що позивачі не довели належними і допустимими доказами факт завдання їм майнової та моральної шкоди внаслідок проведення досудового розслідування, причинний зв'язок між діями слідчих та настанням тих негативних наслідків, на які вони посилаються. Заявлений розмір відшкодування моральної шкоди не обґрунтовано та не підтверджено належними доказами.
23. 27 березня 2025 року ТУ ДБР, розташоване у м. Києві, через підсистему «Електронний суд» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у якому просить суд залишити скаргу без задоволення.
24. Відзив ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, обґрунтований посиланням на те, що судами попередніх інстанцій надано вичерпну відповідь на всі істотні аргументи позивачів, як у матеріально-правовому, так і процесуальному сенсах, оскаржені судові рішення відповідають вимогам вмотивованості та обґрунтованості. Ухвали слідчих суддів, на які посилаються позивачі, не належать до преюдиційних судових рішень, а тому не повинні були враховуватися судами в якості підтвердження неправомірних дій слідчих
ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, або факту завдання ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 моральної шкоди. В ухвалах слідчих суддів не встановлено факт неефективності досудового розслідування чи протиправної бездіяльності слідчих ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000000227 від 02 квітня 2021 року. Крім того, матеріали справи не містять доказів погіршення стану здоров'я позивачів, зниження їхньої професійної чи соціальної репутації, приниження честі та гідності, що було б прямо чи опосередковано пов'язано саме з досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42021000000000227. Вважає, що оскаржені судові рішення відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у справах № 211/7655/15-ц, 686/27965/19, 338/12193/16-ц, 638/8636/17-ц, на які посилаються заявники. Разом з тим, правові висновки, викладені Верховним Судом у справах № 199/1478/17, 711/5994/15-ц, 761/21498/17, на які посилаються заявники, є нерелевантими спірним правовідносинам.
25. 27 березня 2025 року Офіс Генерального прокурора через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у якому просить суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій без змін.
26. На обґрунтування відзиву Офіс Генерального прокурора зазначає, що доводи заявників щодо невиконання зазначених у позові ухвал не відповідають дійсності. Більш того, за результатами досудового розслідування 31 серпня
2021 року слідчим прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі пункт 2 частини першої статті 284 КПК України.
27. Також зауважує, що період, за який позивачі просять стягнути моральну шкоду, не співпадає з періодом постановлення ухвал слідчих суддів. Відсутність інформації про період, за який позивачами заявляється компенсація, робить застосування формули для розрахунку розміру моральної шкоди неможливим, через обов'язковість такого елементу. Крім того, заявляючи клопотання про призначення експертизи, позивачами було поставлено на розгляд експерта питання права, які встановлюються під час розгляду справи та ухвалення рішення, не можуть встановлюватись експертом.
28. Акцентує увагу на тому, що факт того, що ухвалами слідчого зобов'язано забезпечити внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за заявами позивачів, не доводить заподіяння їм шкоди та не підтверджує наявності причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю слідчого, яка виразилась у невнесенні відомостей про вчинене кримінальне правопорушення в ЄРДР, та настанням шкоди. Доказів, які б підтверджували наявність заподіяної відповідачем шкоди (матеріальної та моральної), протиправність бездіяльності її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і противоправними діями заподіювана, позивачі не надали.
29. Вважає наведену заявниками практику Верховного Суду не релевантною спірним правовідносинам.
30. 25 квітня 2025 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відповідь на відзиви на касаційну скаргу, у яких посилається на безпідставність доводів відповідачів, відсутність відповідного обґрунтування, однотипність наведених позицій.
31. Додатково у відповіді на відзив ОСОБА_2 зазначає, що його мотиви є фактично доповненням до касаційної скарги, у зв'язку із чим додає додаткові докази протиправних, на його думку, дій відповідачів.
32. Колегія суддів наголошує, що суд касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг діє в порядку та межах, визначених цивільним процесуальним законодавством України, його повноваження визначені главою 2 розділу V Перегляд судових рішень ЦПК України.
33. Згідно із частиною першою статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
34. Відповідно до визначених процесуальним законом повноважень Верховний Суд здійснює перевірку рішень судів першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість вирішення питання про прийняття нових доказів на стадії перегляду справи у суді касаційної інстанції.
35. Враховуючи положення частини першої статті 400 ЦПК України, у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави для долучення нових доказів до матеріалів цивільної справи та оцінки на стадії перегляду справи в касаційному порядку.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
36. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва
від 16 березня 2021 року у справі № 757/11449/21-к задоволено частково скаргу ОСОБА_1 , зобов'язано уповноважену особу Офісу Генерального прокурора, Київської міської прокуратури внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 від 01 березня 2021 року про вчинення кримінального правопорушення, розпочати досудове розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявниці витяг з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань.
37. 24 березня 2021 року зазначена ухвала надійшла до Київської міської прокуратури та 02 квітня 2021 року прокурором відділу Київської міської прокуратури внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні
№ 42021100000000227 за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 396 КК України.
38. Прокурором визначена підслідність даного кримінального провадження за слідчими першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) ТУ ДБР, розташованого у м. Києві.
39. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва
від 12 травня 2021 року у справі № 757/23836/21-к задоволено частково скаргу ОСОБА_1 , зобов'язано уповноважену особу Київської міської прокуратури у кримінальному провадженні № 42021100000000227 від 02 квітня 2021 року розглянути клопотання ОСОБА_1 від 28 квітня 2021 року згідно зі статтею 220 КПК України в строк не більше трьох днів і задовольнити його за наявності відповідних підстав, про що повідомити належним чином заявницю.
40. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва
від 18 травня 2021 року у справі № 757/23831/21-к задоволено скаргу
ОСОБА_1 , зобов'язано прокурора у кримінальному провадженні
№ 42021100000000227 розглянути відповідно до вимог статті 220 КПК України клопотання ОСОБА_1 від 28 квітня 2021 року, про що повідомити заявницю.
41. 26 травня 2021 року слідчим першого слідчого відділу (з дислокацією у
м. Києві) ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, ОСОБА_3 було розглянуто клопотання ОСОБА_1 від 28 квітня 2021 року у кримінальному провадженні № 42021100000000227 від 02 квітня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 396 КК України, та винесено постанову, якою відмовлено ОСОБА_1 у залученні в якості потерпілої у цьому кримінальному провадженні.
42. Листом від 26 травня 2021 року за вих. № 10843-21/11-02-204/21
ОСОБА_1 було повідомлено, що у вказаному провадженні вона має статус заявника, таким чином її клопотання про залучення в якості потерпілої у кримінальному провадженні, ознайомлення з матеріалами провадження в порядку статті 221 КПК України, проведення слідчих дій, вручення пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого та з інших питань не підлягають розгляду та не можуть бути задоволені у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не входить до переліку учасників кримінального провадження, які мають право заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, визначеного статтею 220 КПК України.
43. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва
від 08 червня 2021 року у справі № 757/29129/21-к, з урахуванням ухвали від 10 вересня 2021 року про виправлення описки, задоволено скаргу ОСОБА_1 , зобов'язано слідчого ТУ ДБР у м. Києві або іншу уповноважену особу у кримінальному провадженні № 42021100000000227 розглянути клопотання ОСОБА_1 від 31 травня 2021 року у кримінальному провадженні
№ 42021100000000227, у порядку та строк, передбачений статтею 220 КПК України, про результати розгляду проінформувати ОСОБА_1 відповідно до статті 220 КПК України.
44. Копія ухвали від 10 вересня 2021 року про виправлення описки в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08 червня 2021 року, яка стосувалася номеру кримінального провадження, надійшла до ТУ ДБР у
м. Києві 24 вересня 2021 року, тобто після закриття кримінального провадження, тому не була виконана.
45. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва
від 27 серпня 2021 року у справі № 757/44589/21-к задоволено скаргу
ОСОБА_1 та зобов'язано уповноваженого слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, розглянути відповідно до вимог статті 220 КПК України клопотання № 1/2 від 10 серпня 2021 року, № 3 від 10 серпня 2021 року, № 4 від 10 серпня 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021100000000227, про що повідомити заявників.
46. Клопотання за № 1/2 та за № 4 від 10 серпня 2021 року надійшли до ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, та зареєстровані 04 вересня 2021 року. Клопотання за № 3 від 10 серпня 2021 року до ТУДБР у м. Києві не надходило.
47. Постановою слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, ОСОБА_3 від 31 серпня 2021 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021100000000227 від 02 квітня 2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 396 КК України, закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення за пунктом 2 частини першої статті 284 КПК України.
48. Листами від 15 вересня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що
31 серпня 2021 року кримінальне провадження за № 42021100000000227 від 02 квітня 2021 року закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України, тому клопотання за № 1/2 та за № 4 від 10 серпня 2021 року розгляду не підлягають.
49. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва
від 28 вересня 2021 року у справі № 757/37490/21-к задоволено скаргу
ОСОБА_1 та скасовано постанову слідчого першого відділу СВ (з дислокацією у м. Києві) ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, ОСОБА_3
від 26 травня 2021 року про відмову в задоволенні клопотання про визнання потерпілою ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42021100000000227 від 02 квітня 2021 року. Зобов'язано компетентних посадових осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, розглянути клопотання ОСОБА_1 від 28 квітня 2021 року в рамках кримінального провадження за № 42021100000000227
від 02 квітня 2021 року відповідно до статті 55 КПК України.
50. 02 листопада 2021 року до ТУ ДБР, розташованого у м. Києві надійшла заява ОСОБА_1 про виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 вересня 2021 року, на що листом від 05 листопада 2021 року заявницю було повідомлено, що 31 серпня 2021 року кримінальне провадження закрито.
51. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва
від 21 червня 2022 року у справі № 757/49764/21-к скасовано постанову старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, від 31 серпня 2021 року про закриття кримінального провадження за № 42021100000000227 від 02 квітня 2021 року.
52. Матеріали справи не містять доказів направлення зазначеної ухвали для виконання.
53. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня
2022 року у справі № 761/16693/22 зобов'язано слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, яким здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42021100000000227, розглянути клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 15 серпня 2022 року.
54. Листом від 20 жовтня 2022 року ОСОБА_2 повідомлено про неможливість виконання зазначеної ухвали суду у зв'язку із закриття кримінального провадження.
55. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 вересня
2022 року у справі № 761/17937/22 зобов'язано слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, яким здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження за № 42021100000000227, розглянути клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за № 12, 13.
56. Листом від 22 вересня 2022 року позивачів повідомлено про неможливість розгляду зазначених клопотань у зв'язку із закриттям кримінального провадження 31 серпня 2021 року.
57. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 листопада
2022 року у справі № 761/19190/22 зобов'язано уповноваженого слідчого
ТУ ДБР, розташованого у м. Києві у кримінальному провадженні
№ 42021100000000227 розглянути у порядку статті 220 КПК України клопотання № 14 від 05 вересня 2022 року та № 15, № 16 від 12 вересня 2022 року, подані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
58. Листом від 22 вересня 2022 року позивачів було повідомлено про неможливість розгляду клопотань № 15 та № 16 від 11 вересня 2022 року, у зв'язку із закриттям кримінального провадження 31 серпня 2021 року.
59. Листом від 28 вересня 2022 року позивачів було повідомлено про неможливість розгляду клопотання № 14 від 4 вересня 2022 року, у зв'язку із закриттям кримінального провадження 31 серпня 2021 року.
60. Листом від 10 лютого 2023 року, на виконання ухвали суду у справі № 761/19190/22, що надійшла та зареєстрована 19 січня 2023 року за
вх. № 1701-23/к, позивачів було повідомлено про розгляд клопотань та надання відповідей на них.
61. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 07 лютого
2022 року у справі № 761/3885/22 зобов'язано уповноважену особу Державного бюро розслідувань внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви ОСОБА_2 , в якій повідомлено щодо обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частино другою статті 364, статтею 111, статтею 442, статтею 256, частиною четвертою статті 28, статтею 396 КК України, що отримана суб'єктом оскарження 24 січня 2022 року, розпочати досудове розслідування та надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
62. Ця ухвала 26 серпня 2022 року Державним бюро розслідувань була надіслана до ТУ ДБР у м. Києві для організації виконання.
63. 02 вересня 2022 року ОСОБА_2 направлено повідомлення про початок досудового розслідування разом з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
64. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 вересня
2022 року у справі № 761/18347/22 зобов'язано слідчого Державного бюро розслідувань, уповноваженого вносити відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви ОСОБА_2 від 31 серпня 2022 року № 910/6 про вчинення кримінального правопорушення та повідомити про це заявника, шляхом надання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
65. Згідно з листом Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2022 року заява ОСОБА_2 від 31 серпня 2022 року № 910/6, згідно з відомостями системи електронного документообігу, до ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, не надходила.
66. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 вересня 2022 року у справі № 761/12212/22 зобов'язано уповноважену особу (слідчого) Державного бюро розслідувань негайно, але не пізніше 24 годин, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості, викладені у заяві
ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про кримінальне правопорушення від 30 червня 2022 року № 20-Г (№ 940-С), яка була отримана уповноваженою особою Державного бюро розслідувань, через електронне поштове відправлення
30 червня 2022 року.
67. Виконання ухвали покладено на Державне бюро розслідувань.
68. Також судом встановлено, що в Офісі Генерального прокурора перебували на розгляді клопотання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 10 серпня 2021 року (вх. ОГП № 190131-21 від 16 серпня 2021 року), які надійшли з Офісу Президента України та подані в порядку статті 220 КПК України, про проведення необхідних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 42021100000000227.
69. Досудове розслідування у кримінальному провадженні
№ 42021100000000227 від 02 квітня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 396 КК України, здійснювалось слідчими ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, за процесуального керівництва прокурорів Київської міської прокуратури.
70. Клопотання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 10 серпня 2021 року листом заступника начальника відділу ОСОБА_4 від 26 серпня 2021 року
№ 31/3/2-85730вих-22 направлено до Київської міської прокуратури для подальшого розгляду.
Позиція Верховного Суду
71. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
72. Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
73. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
74. Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
75. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
76. Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
77. Особа має право на компенсацію від держави за невиконання державою свого позитивного зобов'язання щодо проведення ефективного та незалежного розслідування злочину.
78. Розслідування не буде ефективним доти, доки всі докази не будуть детально вивчені, а висновки не будуть обґрунтовані. Критеріями оцінки ефективності розслідування є адекватність дій, проведених органом досудового розслідування, швидкість розслідування та незалежність слідства.
79. Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органом, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
80. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
81. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).
82. Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення шкоди.
83. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.
84. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17.
85. У пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2019 року у справі № 916/1423/17 вказано, що, застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.
86. Отже, для покладення відповідальності на державу за дії (бездіяльність) посадових осіб органів державної влади у виді відшкодування шкоди обов'язковою є сукупність трьох умов: дії органу (посадових або службових осіб) повинні мати протиправний характер, існувати шкода та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Тягар доведення наявності зазначених трьох умов покладається на позивача, який звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди.
87. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2025 року у справі № 335/6977/22.
88. Звертаючись до суду з позовом у справі, що переглядається в касаційному порядку, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначали, що внаслідок протиправних дій та бездіяльності відповідачів, вчинення ними неправомірних дій під час досудового розслідування у кримінальному провадженні
№ 42021100000000227 їм було завдано, зокрема, моральної шкоди. Позивачі посилалися на невиконання органами досудового розслідування 6 ухвал слідчих суддів у наведеному вище кримінальному провадженні та 10 інших ухвал слідчих суддів, постановлених у рамках досудових розслідувань в інших кримінальних провадженнях.
89. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТУ ДБР у м. Києві здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні
№ 42021100000000227 від 02 квітня 2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 396 КК України. Кримінальне провадження розпочате на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Матвійчук Г. О.№ 757/11499/21-к
від 16 березня 2021 року про зобов'язання уповноважених осіб Київської міської прокуратури внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 від 01 березня 2021 року про вчинення кримінального правопорушення суддею Шевченківського районного суду м. Києва щодо приховування злочинів працівників правоохоронних органів.
90. В межах зазначеного кримінального провадження за скаргами позивачів слідчими суддями Печерського районного суду м. Києва були також винесені ухвали про: зобов'язання уповноваженої особи Київської міської прокуратури розглянути клопотання ОСОБА_1 від 28 квітня 2021 року згідно з статтею 220 КПК України (ухвали від 12 травня 2021 року у справі № 757/23836/21-к та від 18 травня 2021 року у справі № 757/23831/21-к); зобов'язання слідчого
ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, або іншої уповноваженої особи у кримінальному провадженні розглянути клопотання ОСОБА_1 від 31 травня 2021 року у порядку та строк, передбачений статтею 220 КПК України (ухвала від 08 червня 2021 року у справі № 757/29129/21, з урахуванням виправлення описки щодо номеру кримінального провадження від 10 вересня 2021 року); зобов'язання уповноваженого слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Києві розглянути відповідно до вимог статті 220 КПК України клопотання № 1/2 від 10 серпня 2021 року, № 3 від 10 серпня 2021 року, № 4 ід 10 серпня 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (ухвала від 27 серпня 2021 року у справі № 757/44589/21-к); скасування постанови слідчого першого СВ (з дислокацією у м. Києві) ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, ОСОБА_3 від 26 травня 2021 року про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілою ОСОБА_1 , зобов'язання розглянути клопотання ОСОБА_1 від 28 квітня 2021 року відповідно до статті 55 КПК України (ухвала від 28 вересня 2021 року у справі № 757/37490/21-к).
91. Інші 10 ухвал слідчих суддів, про які вказували позивачі у позовній заяві, стосувались: скасування постанови старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) ТУ ДБР, розташованого в м. Києві, ОСОБА_3 від 31 червня 2021 року про закриття кримінального провадження № 42021100000000227 від 02 квітня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 396 КК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, за пунктом 2 частини першої статті 284 КПК України (ухвала від 21 червня 2022 року № 757/49764/21-к); зобов'язання уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, в порядку та строки, визначені статтею 220 КПК України, розглянути клопотання ОСОБА_1 від 22 листопада 2021 року № 2 та № 4 у кримінальному провадженні № 42021000000000840 (ухвали від 21 січня
2022 року у справі № 757/63705/21-к та у справі № 757/63703/21-к), а також клопотання ОСОБА_1 від 28 квітня 2021 року (ухвала від 12 травня
2021 року у справі № 757/23834/21-к); зобов'язання уповноважених осіб
ГСУ ДБР внести відомості до ЄРДР за заявою (повідомленням) ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення від 01 березня 2021 року та розпочати досудове розслідування (ухвала від 27 травня 2021 року у справі
№ 761/27160/21-к); зобов'язання слідчого ДБР повідомити ОСОБА_1 про результати розгляду клопотання від 13 липня 2021 року про внесення відомостей до ЄРДР та клопотання від 13 липня 2021 року про залучення в якості потерпілого в рамках кримінального провадження № 62021000000000566 від 01 липня 2021 року (ухвала слідчого судді Святошинського районного суду
м. Києва від 03 грудня 2021 року у справі № 761/25885/21); зобов'язання уповноважених осіб ДБР внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_1
від 01 березня 2021 року, зареєстрованої в канцелярії ДБР за вх № 80433КП
від 01 березня 2021 року про вчинення кримінального правопорушення, та розпочати досудове розслідування (ухвала слідчого судді
Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 вересня
2021 року у справі №761/9124/21); зобов'язання слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, у кримінальному провадженні № 42019000000002461 розглянути відповідно до вимог статті 220 КПК України клопотання
ОСОБА_2 № 1/3 від 05 жовтня 2021 року (ухвала від 21 січня 2022 року у справі № 757/54646/21-к); зобов'язання уповноважену особу ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, у кримінальному провадженні № 420181000000001135 розглянути в порядку статті 220 КПК України клопотання ОСОБА_2 № 1, 2 від 22 грудня 2018 року (ухвала від 12 квітня 2019 року у справі
№ 757/64207/18-к).
92. Встановивши, що кримінальне провадження № 42021100000000227 було розпочате на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду
м. Києва Матвійчук Г. О.№ 757/11499/21-к від 16 березня 2021 року, що свідчить про її виконання, а інші ухвали слідчих суддів надійшли до органу досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021100000000227 після закриття зазначеного кримінального провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав вважати протиправними дії відповідачів щодо невиконання ухвал слідчих суддів, зокрема щодо розгляду клопотань заявників у кримінальному провадженні, яке закрито.
93. У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду від 01 квітня 2024 року у справі № 178/50/20 зауважено, що закриття кримінального провадження - це форма закінчення досудового розслідування, яка є заключним етапом розслідування, на якому прокурор, слідчий чи дізнавач, підбивають підсумок провадженню, аналізують й оцінюють сукупність зібраних доказів і на цій основі формулюють у постанові висновок про неможливість подальшого провадження через наявність передбачених законом обставин.
94. Фактично, з цього моменту, припиняється кримінальне переслідування, оскільки унеможливлюється подальше проведення слідчих (розшукових) дій та збирання доказів, припиняються повноваження щодо постановлення процесуальних рішень і вчинення процесуальних дій суб'єктами досудового розслідування, закінчується функція судового контролю за дотриманням прав та інтересів осіб під час досудового розслідування.
95. Подальше розслідування після закриття кримінального провадження є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована.
96. Водночас, колегія суддів зауважує, що у тексті позовної заяви
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилались на те, що крім 6 ухвал слідчих суддів, винесених щодо досудового розслідування кримінального провадження
№ 42021100000000227, відповідачами не було виконано ще 10 ухвал слідчих суддів, серед яких ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 червня 2022 року № 757/49764/21-к про скасування постанови старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) ТУ ДБР, розташованого в м. Києві, ОСОБА_3 від 31 червня 2021 року про закриття кримінального провадження № 42021100000000227 від 02 квітня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 396 КК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, за пунктом 2 частини першої статті 284 КПК України.
97. Відхиляючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо зміни судом першої інстанції предмету позову, суд апеляційної інстанції вважав, що предметом позову у справі, що переглядається, є невиконання лише 6 ухвал слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва, винесених щодо кримінального провадження № 42021100000000227. Так апеляційним судом зазначено, що подана позивачами у липні 2022 року заява - доповнення № 1 до позовної заяви, у якій вони зазначали про наявність ще 10 ухвал слідчих суддів, невиконання яких завдало їм матеріальної та моральної шкоди, не була прийнята судом першої інстанції, як збільшення позовних вимог. В якості правового обґрунтування суд посилався на доводи самої заяви - доповнення
№ 1, а саме, що позовні вимоги за такою заявою не збільшуються, а залишаються такими, як зазначено у позові, а також на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2023 року про відмову у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог.
98. Колегія суддів зауважує, що у тексті позовної заяви про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неправомірною, протиправною протизаконною бездіяльністю органів державної влади, ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 зазначали, що перелік судових рішень, за невиконання яких вони пред'являють цей позов, стосується 6 судових рішень, винесених у справах
№№ 757/11449/21-к, 757/28836/21-к, 757/23831/21-к, 757/29129/21-к, 761/37490/21-к, 761/44589/21-к, а також інших судових рішень, які будуть надані на підготовчому попередньому судовому засіданні. Розмір заявленої позивачами моральної шкоди, розрахований з огляду на невиконання
16 судових рішень.
99. У липні 2022 року, до проведення першого засідання у справі, позивачі подали заяву-доповнення № 1 до позовної заяви, яку просили вважати уточненням обґрунтування позовних вимог (без зміни ціни позову).
100. Як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції в описовій частині оскаржуваних рішень зазначали, що позов заявлено з підстав невиконання ухвал слідчих суддів, постановлених за наслідками оскарження дій та бездіяльності органу досудового розслідування у кримінальному провадженні
№ 42021100000000227, а також 10 інших ухвал слідчих суддів, постановлених у рамках досудових розслідувань в інших кримінальних провадженнях (суд першої інстанції узагальнено зауважував про те, що підставою поданого позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди є невиконання 16 ухвал).
101. Більш того, ухвала Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2023 року про відмову у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог стосується заяви позивачів про розширення позовних вимог, зокрема збільшення ціни позову до 2 451 000,00 грн, поданої у жовтні 2022 року.
102. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції повною мірою не визначився з предметом, підставами та змістом заявленого позову, не перевірив доводів позивачів про завдання їм, зокрема, моральної шкоди у зв'язку з невиконанням усіх 16 судових рішень, не встановив обставин та наслідків їх виконання, не надав оцінки діям відповідачів в інших кримінальних провадженнях, щодо яких були винесені заявлені позивачами ухвали слідчих суддів.
103. Усунути ці недоліки на стадії касаційного перегляду справи з урахуванням повноваження Верховного Суду та меж перегляду справи в касаційній інстанції (стаття 400 ЦПК України), коли необхідно встановлювати фактичні обставини та оцінювати докази, є неможливим.
104. Відповідно до частин третьої і четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
105. За викладених обставин колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
106. При новому розгляді справи необхідно встановити зазначені вище обставини справи та надати належну правову оцінку всім доводам позивачів та отриманим у процесуальному порядку доказам у їх сукупності.
Керуючись статтями 402, 409, 411, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного суду від 21 січня 2025 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович