29 травня 2025 року
м. Київ
справа № 482/273/17
провадження № 61-17273ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М.(суддя-доповідач), Карпенко С. О.,
Сердюка В. В.,
розглянув клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Миколаївського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні майном та покладення обов'язку щодо приведення майна в попередній стан,
У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом
до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні майном та покладення обов'язку щодо приведення майна в попередній стан.
Новоодеський районний суд Миколаївської області рішенням від 15 серпня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовив.
Не погодившись з рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 15 серпня 2018 року, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.
Миколаївський районний суд постановою від 03 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишив без задоволення. Рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 15 серпня 2018 року залишив без змін.
Не погодившись з рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 15 серпня 2018 року та постановою Миколаївського районного суду від 03 грудня 2018 року, ОСОБА_2 оскаржив їх в касаційному порядку.
Верховний Суд постановою від 30 червня 2021 року касаційну скаргу
ОСОБА_2 задовольнив частково. Постанову Миколаївського апеляційного суду від 03 грудня 2018 року скасував, справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-450св19).
Миколаївський районний суд постановою від 25 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково.
Рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 15 серпня 2018 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнив частково.
Усунув перешкоди у користуванні та розпорядженні майном, що належить на праві власності ОСОБА_2 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язав ОСОБА_1 демонтувати за її власний рахунок будівлі пункту технічного обслуговування автомобілів, які розташовані на місці прохідної
літ. «О-1» та кам'яної огорожі № 1-3, за адресою:
АДРЕСА_1 .
Відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про приведення прохідної літ. «О-1» та кам'яної огорожі № 1-4 у той стан, в якому вони були до будівництва, у тих же розмірах, відповідно до даних технічної документації БТІ.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
У грудні 2024 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року.
Верховний Суд ухвалою від 10 січня 2025 року відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував з Новоодеського районного суду Миколаївської області матеріали цивільної справи № 482/273/17.
Відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Миколаївського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку
У травні 2025 року до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Миколаївського апеляційного суду
від 25 листопада 2024 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Клопотання мотивовано тим, що Миколаївський районний суд постановою
від 25 листопада 2024 року, зокрема зобов'язав ОСОБА_1 демонтувати за її власний рахунок будівлі пункту технічного обслуговування автомобілів, які розташовані на місці прохідної літ. «О-1» та кам'яної огорожі № 1-3, за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак ні рішення суду, ні інші матеріали не містять відомостей, де знаходилася прохідна літ. «О-1» та кам'яна огорожа № 1-3 за вказаною вище адресою. Відсутність даних про точне розташування колишньої прохідної та кам'яної огорожі створює ситуацію невизначеності, які саме об'єкти нерухомості відповідачка має демонтувати.
Заявниця стверджує, що виконання оскаржуваної постанови апеляційного суду призведе до незворотних процесів, а саме - до безпідставного демонтажу за власний рахунок відповідачки будівель пункту технічного обслуговування автомобілів, які належать останній на праві приватної власності, придбані нею законно та перебувають на належній відповідачці земельній ділянці. Поворот виконання у даному випадку буде неможливий і права відповідачки будуть порушені без можливості їх відновлення навіть у разі задоволення цієї касаційної скарги, при цьому такий демонтаж об'єктів нерухомості відповідачки жодним чином не поновить будь-яких прав позивача, який не мав і не має на цьому місці будь-яких об'єктів нерухомості у своїй власності. Також позивач не мав і не має за вказаною адресою
будь-яких речових прав на земельну ділянку.
У той же час невиконання рішення суду, незалежно від наявності чи відсутності виконавчого провадження, передбачає відповідальність, у тому числі на підставі статті 382 КК України.
Також заявниця вказувала, що не знає, як виконати постанову Миколаївського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року. У разі виконання оскаржуваної постанови суду права відповідачки будуть порушені без можливості їх відновлення навіть у разі задоволення цієї касаційної скарги.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Отже, метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з виконанням (дією) судового рішення.
З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Верховний Суд відмовив у задоволенні клопотання від 23 грудня 2024 року про зупинення виконання постанови Миколаївського районного суду
від 25 листопада 2024 року у зв'язку з його необґрунтованістю, що не позбавляє заявницю права звертатися з іншим клопотанням у разі наявності обґрунтованих підстав для зупинення виконання судового рішення.
Вирішуючи клопотання про зупинення дії постанови Миколаївського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року, суд враховує, що судовим рішенням зобов'язано ОСОБА_1 демонтувати за її власний рахунок будівлі пункту технічного обслуговування автомобілів, які розташовані на місці прохідної літ. «О-1» та кам'яної огорожі № 1-3, за адресою: АДРЕСА_1 , отже воно підлягає примусовому виконанню.
Разом з тим, клопотання від 13 травня 2025 року про зупинення дії постанови Миколаївського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року не містить достатніх підстав та доказів необхідності зупинення дії оскаржуваного судового рішення внаслідок його можливого скасування, забезпечення збалансованості інтересів сторін та запобігання порушення прав сторін.
Оскільки постанова Миколаївського апеляційного суду від 25 листопада
2024 року підлягає примусовому виконанню, клопотання ОСОБА_1 про зупинення її дії не підлягає задоволенню.
Суд звертає увагу ОСОБА_1 , що у разі вчинення дій, спрямованих на реалізацію постанови Миколаївського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року, заявниця не позбавлена права повторно звернутися із заявою (клопотанням) про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку, з наданням доказів відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення (копія постанови про відкриття виконавчого провадження).
Керуючись статтями 260, 394, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення
дії постанови Миколаївського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. М. Фаловська С. О. Карпенко В. В. Сердюк