Справа № 199/6105/25
(3/199/3289/25)
іменем України
28.05.2025 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який має військовий квиток серії НОМЕР_1 від 24.05.2018, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП,
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, складеного за ч. 3 ст. 126 КУпАП, зазначено про те, що: «03.04.2025 о 12:25 годині ОСОБА_1 у с. Криворіжжя по вул. Молодіжна, 1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2101», н.з. НОМЕР_2 , відносно якого встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами постановою Олександрівського районного відділу ДВС Донецької області, смт. Олександрівка, судовий наказ № 933/94/20, виданий 14.02.2020, чим порушив вимоги ч. 10 ст. 15 Закону України «Про державний рух».
ОСОБА_1 до суду не з'явився, був сповіщеним про дату, час і місце судового розгляду справи судовими повістками, які направлялися поштою, в тому числі через офіційний веб-сайт «Судова влада України», в тому числі повідомленням у додаток «Viber», яке доставлено адресату о 12:21 годині 13.05.2025, тобто судом прийнято вичерпні заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності, не з'явилася в судове засідання, при тому, що вона обізнана про розгляд даної справи, визнано можливим розгляд справи у її відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Дослідивши письмові докази у справі, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 7 та ст. 245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Крім того, слід зазначити, що у відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків.
Обов'язковою ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, є умисел на вчинення вказаного правопорушення. Тобто особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП, під час керування транспортним засобом має усвідомлювати протиправний характер своєї дії, передбачити шкідливі наслідки і бажати їх настання, тобто така особа повинна бути обізнана про встановлення відносно неї тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом та, діючи всупереч такому обмеженню, керувати транспортним засобом.
В той же час до матеріалів справи не долучено доказів, які б підтвердили той факт, що у відношенні ОСОБА_1 станом на 03.04.2025 встановлювалося та діяло тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (копія відповідної постанови державного виконавця в справі відсутня); що ОСОБА_1 станом на 03.04.2025 було відомо про наявність тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, враховуючи і те, що до справи не долучено доказів про отримання ОСОБА_1 копії постанови.
У зв'язку з цим слід зазначити, що у відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги зміст рішень ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти росії», «Карелін проти росії», суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, діючи таким чином, суд буде порушувати вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що кореспондується з вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП.
Виходячи з вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, працівник поліції, який був уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення, повинен був з метою доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, долучити до справи доказ того, що водій був обізнаний про встановлення відносно нього тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом станом на день складання протоколу про адміністративне правопорушення (зважаючи на те, що при встановленні такого обмеження шляхом винесення відповідної постанови, присутність боржника не є обов'язковою).
Викладені обставини свідчать про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, в справі відсутні об'єктивні і належні докази, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,
Закрити на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Суддя: В.О.Лисенко