28 травня 2025 року
м. Київ
справа № 442/6545/22
провадження № 61-9377св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та стягнення компенсації 1/2 частки зі спільного майна подружжя, за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Микити Тараса Володимировича на постанову Львівського апеляційного суду від 04 червня 2024 року та за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 грудня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 червня 2024 року,
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 грудня
2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію частини вартості спільного майна подружжя в сумі 59 531,85 грн.
У решті позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 04 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 грудня
2023 року змінено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію частини вартості спільного майна подружжя в сумі 433 172,50 грн.
У решті рішення суду залишено без змін.
17 липня 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Микита Т. В. через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 04 червня 2024 року (надійшла до суду 18 липня 2024 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд постанову в частині зміни рішення суду першої інстанції про стягнення компенсації у розмірі 433 172,50 грн скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції про стягнення компенсації у розмірі 59 531,85 грн.
Підставами касаційного оскарження постанови Львівського апеляційного суду
від 04 червня 2024 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду
від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15 (провадження № 14-130цс19),
від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21) та
у постановах Верховного Суду від 16 січня 2023 року у справі № 754/3132/16-ц (провадження № 61-5956св22), від 06 квітня 2023 року у справі № 199/291/21 (провадження № 61-932св22).
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 23 липня
2024 року касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Микити Т. В. залишено без руху.
Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Микити Т. В. та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
30 серпня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку вдруге звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 грудня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 червня 2024 року (надійшла до суду 16 вересня 2024 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила суд скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови
у задоволенні позовних вимог, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення грошової компенсації.
Підставами касаційного оскарження рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 грудня 2023 року та постанови Львівського апеляційного суду від 04 червня 2024 року представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 125/2157/19 (провадження
№ 14-40цс21), у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі
№ 711/2302/18 (провадження № 61-13953св19), від 03 квітня 2024 року у справі
№ 210/2492/19 (провадження № 61-6037св23) та у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17.
Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2024 року поновлено ОСОБА_1 строк для подачі касаційної скарги, касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.
Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2024 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, вказаний в ухвалі Верховного Суду від 18 вересня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Винниченка М. П. та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
22 жовтня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України, у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи
з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно
з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та стягнення компенсації 1/2 частки зі спільного майна подружжя, за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Микити Тараса Володимировича на постанову Львівського апеляційного суду від 04 червня 2024 року та за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 грудня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 червня 2024 року призначити до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Г. В. Коломієць
Б. І. Гулько
Д. Д. Луспеник