29 травня 2025 року
м. Київ
справа № 205/1871/23
провадження № 61-6103ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Донецької обласної прокуратури на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року у справі за позовом першого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області до ОСОБА_1 , Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про витребування земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди,
07 травня 2025 року засобами поштового зв'язку заступник керівника Донецької обласної прокуратури подала касаційну скаргу на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року (повний текст постанови складено 11 квітня 2025 року) у справі
№ 205/1871/23.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги до касаційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У квітні 2023 року перший заступник керівника Маріупольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», відповідно до якого просив:
- витребувати у ОСОБА_1 та ДП «Ілліч-Агро Донбас»
ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на користь власника земельної ділянки - Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,0 га із кадастровим номером 1423986600:03:000:0651, яка розташована на території територіальної громади Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області;
- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію права оренди ДП «Ілліч-Агро Донбас»
ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на земельну ділянку із кадастровим номером 1423986600:03:000:0651, припинивши право оренди на вказану земельну ділянку.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржені судові рішення, ухваливши нове - про задоволення позовних вимог.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) сформульовано правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю такого майна.
Відповідно до положень частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становить з 1 січня 2023 року - 2 684 гривні.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.
Заявник оскаржує судові рішення першої та апеляційної інстанцій, яким відмовлено в задоволені позову про витребування земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди.
До касаційної скарги заявником додано докази про те, що оціночна вартість спірної земельної ділянки складає 336 254,13 грн, а 1,5 % від ціни позову складає 5 043,81 грн.
Таким чином, судовий збір за подану касаційну скаргу становить 15 455,62 грн (із розрахунку 5 043,81 грн + 2 684 грн) х 200 %).
До касаційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 10 736 грн. Недоплата становить 4 719,62 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання документу про доплату судового збору у розмірі 4 719,62 грн.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 листопада 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня
2025 року у справі № 205/1871/23 залишити без руху.
Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення Донецькій обласній прокуратурі копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович