Справа № 199/6377/25
(1-кп/199/853/25)
28.05.2025 місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:
судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025042210000347 від 21.02.2025 відносно:
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, громадянина України, освіта вища, одруженого, який має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого як фізична особа-підприємець, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , захисника - адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_2 ,
20.02.2025 о 18:44 годині водій ОСОБА_2 , знаходячись на паркувальному майданчику супермаркету «АТБ-МАРКЕТ» за адресою: місто Дніпро, вул. Калинова, буд. 87-М в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпра, сів за робоче місце водія до власного автомобіля «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 , для відновлення руху та виїзду з паркувального майданчику.
Почавши рух по паркувальному майданчику супермаркету «АТБ-МАРКЕТ», водій ОСОБА_2 , проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змінам, перед зміною руху ліворуч не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, вчинив наїзд на пішоходів ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , які рухались в смузі руху автомобіля.
Внаслідок дорожньо-транспортної події пішоходу ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритого трьохкісточкового перелому лівого гомілковостопного суглобу зі зміщенням уламків та підвивихом стопи, які за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовлюють тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день), п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6.
Порушення правил безпеки дорожнього руху, виразилося в тому, що водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху, які свідчать:
п. 10.1 - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху» - невиконання якого перебуває у причинному зв'язку з настанням даної ДТП.
Дії обвинуваченого ОСОБА_2 , які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому заподіяння середньої тяжкості тілесне ушкодження, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
У підготовчому судовому засіданні:
- захисник ОСОБА_7 заявив клопотання в якому просив суд звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, оскільки він вперше вчинив з необережності нетяжкий злочин, вину у вчинені кримінального правопорушення визнав в повному обсязі, щиросердно розкаявся у вчиненому, відшкодував потерпілій ОСОБА_6 шкоду, заподіяну її здоров'ю, в повному обсязі та примирився з нею;
- обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника;
- прокурор ОСОБА_5 вважала можливим звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України та закрити кримінальне провадження на підставі ст. 284 КПК України, оскільки ОСОБА_2 вперше притягається до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, вчинив кримінальне правопорушення з необережності, яке відноситься до нетяжкого злочину, відшкодував потерпілій ОСОБА_6 шкоду, завдану її здоров'ю, внаслідок ДТП та примирився з останньою, вину визнав в повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненому;
- потерпіла ОСОБА_6 просила суд звільнити від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_2 , оскільки вона примирилася з обвинуваченим та останній заподіяну шкоду здоров'ю потерпілій відшкодував в повному обсязі, претензій до обвинуваченого ОСОБА_2 не має.
Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, вважає, що є всі підстави, передбачені ст. 46 КК України, для звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілою, виходячи з наступного.
Згідно п. 1) ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 3 ст. 288 КПК України передбачено, що при розгляді питання про звільнення від кримінальної відповідальності, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Стаття 46 КК України визначає, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Так, обвинувачений ОСОБА_2 вперше з необережності вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, яке відноситься до необережного нетяжкого злочину, яке не є корупційним кримінальним правопорушенням та не вчинено у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, свою вину за пред'явленим обвинуваченням ОСОБА_2 визнав в повному обсязі, щиросердно розкаявся у вчиненому, примирився з потерпілою ОСОБА_6 та відшкодував завдані їй збитки внаслідок ушкодження її здоров'я через ДТП.
Відповідно до змісту обвинувального акту обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , не встановлені.
Таким чином, викладені вище обставини свідчать про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливо без застосування заходів кримінального покарання, а тому ОСОБА_2 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, а кримінальне провадження за ч. 1 ст. 286 КК України - закриттю на підставі п. 1) ч. 2 ст. 284 КПК України.
Вирішуючи питання щодо відшкодування витрат на залучення експертів, суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 02.12.2021 у справі № 449/1689/19 (провадження № 51-3089км21), відповідно до якого Верховний Суд підкреслив, що ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат на правову допомогу та витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів. Процесуальні витрати виникають і пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження. Верховний Суд наголосив, що нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається. Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.
Таким чином, питання про відшкодування витрат на залучення експертів суд вирішує у відповідності до приписів ст. 122, 124 КПК України, оскільки кримінальне провадження закривається з нереабілітуючих підстав.
Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.
Питання про скасування арешту майна суд вирішує у відповідності до ч. 4 ст. 174 КПК України.
Керуючись ст. 284-286, 288, п. 2) ч. 3 ст. 314, 369, 371, 372 КПК України, суд
Закрити кримінальне провадження № 12025042210000347 від 21.02.2025 відносно ОСОБА_2 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі п. 1) ч. 2 ст. 284 КПК України, а ОСОБА_2 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілою.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати, пов'язані із проведенням судової автотехнічної експертизи у сумі 1591 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна) гривня 80 (вісімдесят) копійок.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 24.02.2025, на автомобіль «Chevrolet Lacetti», н.з. НОМЕР_1 .
Речові докази:
- автомобіль «Chevrolet Lacetti», н.з. НОМЕР_1 , - повернути ОСОБА_2 ;
- CD-R диск «VERBATIM» з відеозаписом моменту ДТП - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1