Ширяївський районний суд Одеської області
28.05.2025 Справа №: 518/492/25 Провадження № 1-кп/518/47/2025
28 травня 2025 року
Ширяївський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Ширяєве угоду про визнання винуватості укладену між прокурором та обвинуваченим у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162260000049 від 22.01.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Ширяеве, Ширяївського району, Одеської області, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
На початку літа 2023 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_1 , проходячи на той час військову службу по мобілізації в лавах ЗСУ та беручи безпосередню участь у бойових діях в Донецькій області, знайшов на полі бою пачок патронів калібру 5,45 мм у кількості 212 штук, одну гранату від підствольного гранатомету типу ВОГ-25, в результаті чого у нього виник злочинний умисел, направлений на незаконне зберігання зброї.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_6 , в порушення вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 та в порушенні п. 2 переліку видів майна, відповідно до якого Вибухові речовини й засоби вибуху не можуть перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організації та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України «Про лраво власності на окремі види майна» від 17.06.1992 року, на початку літа 2023 року, прибув у відпустку в АДРЕСА_1 та з собою привіз 212 (двісті дванадцять) патронів калібру 5,45 мм та один 40-мм гранатометний постріл ВОГ-25П, які в подальшому став незаконно зберігати за власним місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , без передбаченого законом дозволу.
У подальшому, ОСОБА_7 було звільнено з посади на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 261 від 17.09.2024 року, а 20.09.2024 року виключено з військового обліку на підставі свідоцтва про хворобу №2187/1 та ст.37 п.6 пп.З Закону України «Про військовий обов'язок військову службу» та останній повернувся до власного місця мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , де продовжив зберігати раніше привезені ним бойові припаси.
24.01.2025 року працівниками ВП №2 Березівського РВП ГУНП в Одеській області було проведено санкціонований обшук за місцем мешкання ОСОБА_7 , під час якого в сейфі однієї із кімнат будинку було виявлено та вилучено 212 (двісті дванадцять) патронів калібру 5,45 мм, а також 40-мм гранатометний постріл ВОГ-25П.
Вилучені за місцем проживання ОСОБА_7 212 (двісті дванадцять) патронів калібру 5,45 мм, один 40-мм гранатометний постріл ВОГ-25П належать до категорії бойових припасів.
Дії обвинуваченого ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, носіння, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
28 березня 2025 року між прокурором у кримінальному провадженні, заступником керівника Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , на підставі статей 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно вказаної угоди, ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України визнав беззастережно.
Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки, звільнивши ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком, на підставі ст. 75 КК України.
ОСОБА_4 роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки умисного невиконання угоди, в угоді зазначені права і обов'язки прокурора та обвинуваченого щодо укладення угоди.
В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав, просив затвердити угоду про визнання винуватості, заявивши при цьому, що наслідки укладення такої він розуміє в цілому.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості укладену між його підзахисним та прокурором.
Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання.
Заслухавши пояснення обвинуваченого та його захисника, думку прокурора, дослідивши зміст укладеної між прокурором та обвинуваченим угоди про визнання винуватості, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 468 КПК України визначено в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і що угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.
Обвинувачений цілком розуміє права визначені абз. 1, 4 п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлені.
Виходячи з вищевикладеного, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який визнає свою вину повністю, суд дійшов висновку про відповідність покарання, передбаченого угодою, у вигляді трьох років позбавлення волі, покаранню, встановленому санкцією ч. 1 ст. 263 КК України з подальшим звільненням від відбування покарання з іспитовим строком згідно ст. 75 КК України, та засадам призначення покарань, передбачених кримінальним законодавством.
Оцінивши в сукупності наведені вище обставини, зважаючи на те, що укладена між прокурором та обвинуваченим угода про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України, не суперечить інтересам суспільства, не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд приходить до висновку, що така може бути затверджена судом.
Долю речових доказів по справі, суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Керуючись ст. ст. 368-374, 394,395,475 КПК України, суд -
Затвердити угоду від 28 березня 2025 року укладену між прокурором у кримінальному провадженні, заступником керівника Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 про визнання винуватості у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025162260000049 від 22.01.2025 року.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
В порядку ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази: 212 (двісті дванадцять) патронів калібру 5,45 мм, один 40-мм гранатометний постріл ВОГ-25П - знищити.
Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави 4 775 гривень 40 копійок в рахунок відшкодування процесуальних витрат на залучення експерта.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_8