Справа № 523/3479/25
Провадження №2/523/3032/25
(заочне)
"27" травня 2025 р. м.Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси
у складі головуючої - судді: Кремер І.О.,
з участю помічника судді, який за дорученням судді виконує
обов'язки секретаря судового засідання - Бондар Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 24 в місті Одеса в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 523/3479/25 за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
Представник позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Обґрунтовуючи вимоги даного позову вказує на те, що 14.10.2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Першим Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, було зареєстровано шлюб за актовим записом № 882. Подружні відносини між сторонами припинені, спільного господарства не ведуть, проживають окремо. Від даного шлюбу народилась дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час проживає з позивачкою та перебуває на її повному утриманні. Оскільки збереження сім'ї є неможливим, відповідач є працездатним, його стан здоров'я дозволяє йому працювати, у зв'язку з чим він може сплачувати необхідний розмір аліментів, просить суд задовольнити позов та ухвалити рішення, яким розірвати шлюб, укладений 14.10.2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Першим Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено актовий запис № 882, стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця до повноліття дитини.
Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд прийшов до висновку про проведення розгляду даної справи за участю сторін.
Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась. Однак, подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд проводити розгляд справи за відсутності сторони позивача, та проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився без поважних причин. Про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, направлялось повідомлення за місцем реєстрації відповідача, однак, згідно поштового повідомлення, адресат за вказаною адресою відсутній, що вказує на вручення судової повістки належним чином (п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК). Відзив у визначений судом строк відповідач не подав. А тому суд приходить до переконання про можливість розглянути справи у відсутності відповідача згідно вимог ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК та ухвалює заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
По справі встановлено, що 14.10.2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Першим Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, було зареєстровано шлюб за актовим записом № 882, що підтверджується повторним Свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 від 11.01.2023 року.
Судом встановлено, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, спільного господарства не ведуть.
Від даного шлюбу народилась дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво про народження Серії НОМЕР_2 від 04.10.2018 року).
Судом встановлено, що малолітня дитини проживає із позивачкою.
Даний факт відповідачем спростований не був.
Правовідносини між сторонами випливають із норм Сімейного Кодексу України.
Суд враховує, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За змістом ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Відповідно до ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Згідно положенням ч. 2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру та бажання зберегти шлюб з відповідачем.
Задовольняючи позовні вимоги про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Згідно ст. 56 ч. 3 СК України кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини, а ч. 4 цієї ж статті передбачає, що примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.
З даної норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.
Враховуючи наведене та, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини даного позову, суд вважає, що примирення та подальше подружнє життя сторін є неможливим, сім'я розпалася остаточно, збереження шлюбу може суперечити інтересам позивача, а отже, укладений між сторонами по справі шлюб підлягає розірванню.
Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів, суд доходить наступного висновку.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з якими проживає дитина. (ч. 3 ст. 181 СК України).
Згідно приписів ч. 2 ст.182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Прожиткові мінімуми для piзних категорій населення на 2025 рік в Україні встановлюються Законом України "Пpo Державний бюджeт на 2025 рік".
Так, прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років з 1 січня 2025 року становить 3196 грн., а для дитини віком до 6 років з 1 січня 2025 року становить 2563 грн.
Згідно приписів ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно ч. 1 ст .81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
А тому, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги в частині стягнення аліментів підлягають задоволенню.
Згідно приписів ст. 191 ч. 1 аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення з відповідача в користь позивачки аліментів за один місяць з моменту звернення з позовом до суду підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
А тому, на виконання вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн. за позовну вимогу про стягнення аліментів, а також на користь позивача ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1211,20 грн. сплачений нею при зверненні до суду з даним позовом.
Керуючись ст.ст. 104, 105, 110, 112, 180-183, 191 СК України, ст.ст. 4 - 7, 10, 49, 76, 79, 211, 228, 244, 258 - 259, 264, 265, 277 - 278, 280 - 282, 354, 430 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Шлюб, укладений 14.10.2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Першим Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено актовий запис № 882 - розірвати.
Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04 березня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачений позивачем судовий збір в розмірі в розмірі 1211/одна тисяча двісті одинадцять/грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 1211/одна тисяча двісті одинадцять/грн. 20 коп.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканка: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Після набрання рішенням суду законної сили копію рішення суду направити до Пересипського районного у місті Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом згідно з ч. 3 ст. 115 СК України є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача із дотриманням вимог ст.ст. 284 - 285 ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
Повний текст рішення складено 27 травня 2025 року.
Суддя Пересипського
районного суду м. Одеси І.О. Кремер