Справа № 513/694/25
Провадження № 1-кс/513/21/25
Саратський районний суд Одеської області
28 травня 2025 року Слідчий суддя Саратського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в особі представника ОСОБА_2 , на постанову начальника сектору дізнання ВП №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 від 31 грудня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12024167240000064 від 12.10.2024 року за фактом заволодіння майном шляхом обману чи зловживання довірою, за ознаками ч.1 ст.190 КК України, -
ОСОБА_2 в інтересах Головного управління ПФУ звернулась 23.05.2025 року до Саратського районного суду Одеської області зі скаргою на постанову начальника сектору дізнання ВП №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 від 31 грудня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12024167240000064 від 12.10.2024 року за фактом заволодіння майном шляхом обману чи зловживання довірою, за ознаками ч.1 ст.190 КК України. Скаржник в поданій скарзі порушує питання про поновлення строку на оскарження постанови начальника сектору дізнання ВП №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 від 31 грудня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12024167240000064 від 12.10.2024 року за фактом заволодіння майном шляхом обману чи зловживання довірою, за ознаками ч.1 ст.190 КК України, арґументуючи тим, що постанову про закриття кримінального провадження було ним отримано 14.05.2025 року.
В обґрунтування скарги скаржник посилається на те, що на підставі ухвали Одеського апеляційного суду від 26.09.2024 року ВП №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області були внесені відомості до ЄРДР № 12024167240000064 від 12.10.2024 року за фактом того, що не встановлена особа в період часу з 01.01.2021 року по 30.10.2023 року шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами з карткового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Ощадбанк», які перераховані Головним управлінням Пенсійного фонду в якості пенсії ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . 30.12.2024 року винесено постанову про закриття кримінального провадження, у зв'язку з не встановленням факту заволодіння майном шляхом обману чи зловживання довірою. З вказаним висновком скаржник не погоджується, оскільки така постанова винесена передчасно, без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення, у порушення вимог ст.2 та ст.284 КПК України, у зв'язку з чим просить скасувати вказану постанову начальника сектору дізнання ВП №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 від 31 грудня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12024167240000064 від 12.10.2024 року. Просить поновити її строк на оскарження постанови, яку отримала 14.05.2025 року, що підтверджується копією конверту з додатками.
Представник скаржника направив до суду заяву у якій просить розглянути скаргу без їх представника, скаргу задовольнити.
Начальник сектору дізнання ВП №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, про дату та час судового засідання повідомлена своєчасно та належним чином, до суду направила заяву про розгляд скарги за її відсутності.
Прокурор в судове засідання не погодився зі скаргою, просив відмовити у її задоволенні, оскільки, Головне управління ПФУ не визнано по справі потерпілим, кошти з рахунку ОСОБА_4 не зняті.
Ухвалою слідчого судді Саратського районного суду Одеської області від 26.05.2025 року відкрито провадження по скарзі.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.
Частина 2 ст. 9 КПК України визначає, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
В той же час, слідчий суддя враховує, що п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
За загальним правилом, визначеним в ч.1 ст.92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно зі ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Статтею 94 КПК України встановлено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається вразі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно із ст.284 ч.2 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із засобів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Таким чином, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Згідно із п. 2 ч. 5 ст.110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Таким чином, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Отже, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження.
Згідно з ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Підстави та порядок розгляду скарг слідчим суддею під час досудового розслідування регламентований ст.ст. 303, 304 Кримінального процесуального Кодексу України.
Статтею 303 КПК України закріплено право певного кола осіб на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскарженні рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Під час розгляду скарги встановлено, що 12.10.2024 року до ЄРДР внесені відомості за №12024167240000064 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Постановою начальника сектору дізнання ВП №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 від 31 грудня 2024 року кримінальне провадження №12024167240000064 від 12.10.2024 року закрито, у зв'язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Постанова начальника сектору дізнання ВП №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 обґрунтована тим, що відсутні документи про зняття та використання грошових коштів, а згідно ст.190 КК України відповідальність настає лише за умови заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство). Шахрайство вважається закінченим з моменту переходу чужого майна у володіння винного або з моменту отримання ним права розпорядження таким майном. Оскільки в ході досудового розслідування, не встановлено факту заволодіння майном шляхом обману чи зловживання довірою, дане свідчить про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України. Сумніви, що дії невстановленої особи були спрямовані саме на шахрайство не можуть бути покладені в основу процесуального рішення.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що начальником сектору дізнання ВП №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 не встановлені і не допитані в якості свідків особи, які причетні до перерахування пенсії ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні відомості, щодо руху коштів по даному картковому рахунку та не встановлено особу, яка зняла кошти з даного рахунку. Банком відмовлено начальнику сектору дізнання ВП №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 у відкритті банківської таємниці, натомість не було звернуто клопотання до слідчого судді для вирішення даного питання.
Як слідує із змісту оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження, досудовим розслідуванням закрито провадження, оскільки відсутній склад кримінального правопорушення.
Однак, такий висновок є не повним, оскільки в оскаржуваній постанові відсутні посилання на проведені слідчі дії в цьому провадженні.
Тобто, крім наведених аргументів які вказують на закриття провадження за відсутності складу кримінального правопорушення, інші відомості проведеного розслідування, слідчим не наведено.
З сукупності доказів наявних в матеріалах кримінального провадження не можливо одностайно встановити відсутність вчинення кримінального правопорушення, оскільки факт вчинення злочину передбаченого ч.1 ст.190 КК України не спростований та не обґрунтований з урахуванням конкретної обстановки.
Отже, з постанови начальника сектору дізнання ВП №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження вбачається, що нею не з'ясовано всіх обставин, які мають суттєве значення для кримінального провадження.
Вказані факти свідчать про неповноту проведеного досудового розслідування та передчасного прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
У відповідності до вимог ст.9 КПК України, слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Таким чином, оскаржувана постанова винесена в порушення вимог ч. 5 ст. 110 КПК України, оскільки прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим показань, документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
З огляду на встановлені в ході розгляду скарги обставини, слідчий суддя вважає, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження є необґрунтованою, оскільки рішення про відсутність в діянні невстановленої особи складу кримінального правопорушення прийнято передчасно, без вжиття всіх передбачених законом заходів для встановлення складу кримінального правопорушення та належної правової оцінки встановленим обставинам, а також об'єктивної оцінки всіх наданих показів свідків та визначення усіх елементів кримінального правопорушення (суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна чи об'єктивна сторона).
Слід зауважити, що слідчий суддя не повинен підміняти собою одну зі сторін кримінального провадження щодо ініціювання питання про збирання, отримання доказів або їх забезпечення, оскільки це не відповідатиме критеріям ефективності здійсненні судового контролю у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що віднесені на його розгляд сторонами кримінального провадження та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Враховуючи, що при розслідуванні вказаного кримінального провадження не було проведено всіх необхідних слідчих дій для повного і всебічного встановлення обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з чим, слідчим належним чином не вжито заходів для виконання вимог ст. 9 КПК України, що є суттєвим порушенням і безпосередньо впливає на законність прийнятого рішення, тому постанова, начальника сектору дізнання ВП №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 від 31.12.2024 року про закриття кримінального провадження № 12024167240000064 від 12.10.2024 року, підлягає скасуванню, а матеріали кримінального провадження № 12024167240000064 від 12.10.2024 року підлягають поверненню до ВП №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області для продовження досудового розслідування.
При цьому, слідчим суддею приймається до уваги правова позиція, викладена у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» в якому зазначено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
При цьому відповідно до ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. Скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченогоч.1 ст. 304 КПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Згідно з інформаційним листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» № 1640/0/4-12 від 09.11.2012 року частиною 1ст. 304 КПК встановлено десятиденний строк, упродовж якого особа має право звернутися зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора. Цей строк обчислюється з моменту прийняття рішення, вчинення відповідної дії. У випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання про поновлення цього строку. Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги (п. 5). У випадку якщо скарга не відповідає вимогам закону, слідчий суддя виносить ухвалу про повернення скарги. Скарга не відповідає вимогам закону, якщо, крім іншого, її подано після закінчення строку, передбаченого ч. 1ст. 304 КПК, і особа не заявила клопотання про його поновлення або слідчий суддя не знайшов підстав для його поновлення (п. 6).
Відповідно до ч.1 ст.117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
При цьому, відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 квітня 2017 року №5-440кс(15)16, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Зокрема, до їх числа відносяться: 1) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 2) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження; 3) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 4) смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 5) несвоєчасне одержання процесуальних документів (наприклад, несвоєчасне одержання копії вироку); 6) інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк.
У будь-якому випадку, в силу положень ст.ст. 22, 26 КПК України, вказані обставини підлягають підтвердженню учасником кримінального провадження шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Відповідно до абзацу 1 частини 6 статті 284 КПК України копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору.
Згідно зі ст. 113 КПК процесуальні строки - це встановлені, зокрема, законом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням КПК.
Перебіг строку на оскарження постанови слідчого про закриття кримінального провадження, відповідно до кримінального процесуального закону, розпочинається з моменту отримання заявником, потерпілим, його представником чи законним представником копії відповідної постанови.
Представником скаржника подано до суду докази на підтвердження того, що ними отримана копія постанови про закриття кримінального провадження 14.05.2025 року, скарга подана 23.05.2025 року, тобто в межах строку на оскарження постанови, передбаченого ст.304 КПК України..
На переконання слідчого судді, питання щодо захисту слідчим суддею порушених прав учасників кримінального провадження після завершення досудового розслідування обмежується вирішенням питання про скасування постанови про закриття кримінального провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 303-304, 306, 307, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в особі представника ОСОБА_2 , на постанову начальника сектору дізнання ВП №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 від 31 грудня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12024167240000064 від 12.10.2024 року за фактом заволодіння майном шляхом обману чи зловживання довірою, за ознаками ч.1 ст.190 КК України, задовольнити.
Скасувати постанову начальника сектору дізнання ВП №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 від 31 грудня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12024167240000064 від 12.10.2024 року за фактом заволодіння майном шляхом обману чи зловживання довірою, за ознаками ч.1 ст.190 КК України.
Матеріали даного кримінального провадження № 12024167240000064 від 12.10.2024 року повернути до ВП №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області для продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1