Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/923/25
Номер провадження: 2/511/545/25
28 травня 2025 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді: Бобровська І. В.,
секретаря судового засідання -Замковенко О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Роздільна Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЮНІТ КАПІТАЛ»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
встановив:
Короткий зміст позову.
До Роздільнянського районного суду Одеської області надійшла позовна заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЮНІТ КАПІТАЛ»» до ОСОБА_1 , в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №7476015 від 15.01.2024 року у розмірі 33997,60 грн, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн.та витрати на правничу допомогу у сумі 7000,00 грн.
В обґрунтування позову посилалися на те, що 15.01.2024 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус України» (далі - ТОВ «Авентус України», Первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено договір № 7476015 про надання споживчого кредиту в розмірі 10000,00 грн. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора С9145, який був надісланий на номер мобільного телефону ОСОБА_1
22.10.2024 року між ТОВ «Авентус України» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено Договір факторингу № 23.10/24-ф, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло, зокрема, право вимоги до відповідача право вимоги до відповідача за Кредитним договором № 7476015 від 15.01.2024 року.
Надалі, 20.01.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №20/01/2025-01, відповідно до якого від ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло зокрема, право вимоги до відповідача за Кредитним договором № 7476015 від 15.01.2024 року.
Відповідно до Реєстру боржників за Договором факторингу №20/01/2025-01 від 20.01.2025 року ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоґи за кредитним договором № 7476015 від 15.01.2024 року до ОСОБА_1 в сумі 33997,60 грн., з яких: 9340,00 грн.- заборгованість за тілом позики; 24657,60 грн.- заборгованість за процентами від суми позики.
Просили їх вимоги задовольнити та стягнути на користь позивача зазначену заборгованість із відповідача.
Процесуальні дії.
Ухвалою суду від 22.04.2025 року відкрито провадження по справі і справу призначено до розгляду в спрощеному позовному провадження з викликом сторін в судове засідання та витребувано з АТ КБ «Приват Банк» заявлені позивачем докази.
21.05.2025 року з АТ КБ «Приват Банк» надійшли витребувані докази.
Позиції сторін у судовому засіданні.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, відповідно до якої не заперечує проти проведення розгляду справи за його відсутності та не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач - ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, поштове повідомлення повернулось на адресу суду із позначкою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).
В порядку ст.280 ЦПК України, суд, враховуючи вказані факти, згоду позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів.
В порядку ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено наступні фактичні обставини справи.
15.01.2024 року між ТОВ «Авентус України» та ОСОБА_1 було укладено договір № 7476015 про надання споживчого кредиту в розмірі 10000,00 грн, кредитний договір підписано електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора С 9145 відповідача о 00:33:05 год., так ОСОБА_1 ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та підтвердив вхід кнопкою «Так», що є підтвердженням підписання договору.
Відповідно до п. 1.2. за цим договором кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
Згідно п. 1.3.,1.4. Договору кредитодавець надає кредит у сумі 10 000 грн. строком на 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів-кожні 30 днів. .
Орієнтована реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом -47541,10% річних, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 43196,31% річних.
Орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 79200,00 грн. (п.1.8.1), за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 78870,00 грн.(п.1.8.2)
Відповідно до п.2.1. Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, укладаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Відразу після вчинення вищенаведених дій ОСОБА_1 15.01.2024 року ТОВ «Авентус України» перерахувало грошові кошти в сумі 10 000,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_2 .
Відповідачем умови кредитного договору своєчасно не виконані, кредит, відсотки у встановлені договором строки не сплачені.
22.10.2024 року між ТОВ «Авентус України» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено Договір факторингу № 23.10/24-ф, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло, зокрема, право вимоги до відповідача право вимоги до відповідача за Кредитним договором № 7476015 від 15.01.2024 року.
Надалі, 20.01.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №20/01/2025-01, відповідно до якого від ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло зокрема, право вимоги до відповідача за Кредитним договором № 7476015 від 15.01.2024 року.
Відповідно до Реєстру боржників за Договором факторингу №20/01/2025-01 від 20.01.2025 року ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоґи за кредитним договором № 7476015 від 15.01.2024 року до ОСОБА_1 в сумі 33997,60 грн., з яких: 9340,00 грн.- заборгованість за тілом позики; 24657,60 грн.- заборгованість за процентами від суми позики.
Нормативно правове обґрунтування та висновки суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За ч. 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України').
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками
Відповідно до ч.1,3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Висновки суду.
Суд, ознайомившись за матеріалами справи, дослідивши надані суду письмові докази , прийшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд вважає, що позивач довів обґрунтованість заявлених позовних вимог, надавши належні докази в підтвердженні заборгованості, якими є кредитний договір, розрахунок заборгованості та докази отримання відповідачем кредиту.
Суд встановив, що ОСОБА_1 будучи вільним в укладенні кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, та будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписавши кредитний договір, погодив таким чином умови сплати процентів за користування кредитними коштами.
Відповідачем умови кредитного договору своєчасно не виконані, кредит, відсотки у встановлені договором строки не сплачені.
Даний розрахунок боргу, а також його наявність відповідачем не спростовано.
Також позивач довів, що в установлений законом спосіб на підставі належним чином укладених договорів факторингу набув право вимоги до відповідача.
Враховуючи, що відповідач свої зобов'язання не виконав, позивач має підстави для захисту свого права в суді.
Щодо стягнення процесуальних витрат по справі.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за кредитними договорами, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні. Зокрема, згідно платіжної інструкції №11186 від 12.03.2025 року, позивачем було сплачено 2422,40 гривень судового збору ( при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору), який підлягає стягненню з відповідача.
В частині стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 7 000,00 грн, суд зазначає, що до матеріалів справи було долучено договір про надання правової допомоги №10/02/25-02 від 10.02.2025 року, укладений між позивачем та АБ «Тараненко та Партнери», актом прийому-передачі наданих послуг від 10.02.2025 року.
Суд вважає, що вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягають задоволенню і з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 гривень.
На підставі ст.ст.525,526,530,549,611,624,629,1048-1050,1054 ЦК України, керуючись ст. ст.4,18,19,76-81, 141, 247,259, 263-265, 281-284, 288, 289 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження вул. Рогнідинська 4А оф. 10 м. Київ, 01024) заборгованість за кредитним договором № 7476015 від 15.01.2024 року у розмірі 33997,60 грн., з яких: 9340,00 грн.- заборгованість за тілом позики; 24657,60 грн.- заборгованість за процентами від суми позики.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження вул. Рогнідинська 4А оф. 10 м. Київ 01024) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя І. В. Бобровська