Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4247/25
Номер провадження 1-кп/711/423/25
29 травня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
потерпілого - ОСОБА_5
представника потерпілого - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 12025250310000715 від 02.03.2025 року відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Балаклія Харківська область, громадянина України, маючого на утриманні малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-
В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси перебуває на розгляді кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
В ході судового розгляду справи прокурор ОСОБА_3 вважала за необхідне призначити справу до судового розгляду, підстав для повернення обвинувального акту не вбачає, підстави для закриття також відсутні. Також прокурор надала суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою на 60 діб без права внесення застави. Клопотання вмотивовано тим, що 04.03.2025 ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси відносно підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 30.04.2025. 22.04.2025 постановою керівника Черкаської окружної прокуратури строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 30.04.2025. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.04.2025 ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 02.06.2025.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які наразі продовжують існувати, а саме: - п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, який посягає на життя та здоров'я особи, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років позбавленням волі, під тягарем відповідальності за скоєний злочин, а також можливості бути засудженим до позбавлення волі на певний строк, може залишити місце свого проживання, таким чином переховуватися від органів досудового розслідування та суду, та враховуючи факт відсутності будь-яких позитивних соціальних зв'язків.
Окремої уваги заслуговує той факт, що ОСОБА_7 після вчинення кримінального правопорушення не викликав ШМД, 102, не намагався надати будь-якої домедичної, медичної допомоги. Крім того, необхідно врахувати, що ОСОБА_7 на момент вчинення злочину проживав в орендованому житлі та наразі не має постійного місця проживання. Вказані факти висвітлюють намагання уникнути кримінальної відповідальності, а також враховуючи, тяжкість покарання яке йому загрожує, а саме до восьми років позбавлення волі, наявні підстави вважати, що останній перебуваючи на волі може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
При оцінці переховування від правосуддя може братися до уваги поряд з іншими обставинами і загроза відносно суворого покарання. У параграфі рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» № 31315/96 від 25.04.2000 Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських суддів, які, у свою чергу, прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що підозрюваному загрожувало відносно суворе покарання. - п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків та потерпілого, у цьому ж кримінальному провадженні, а саме приймаючи до уваги те, що ОСОБА_7 ознайомився з матеріалами кримінального провадження, останньому відомі анкетні відомості свідків обвинувачення та місце їхнього проживання/роботи, а з потерпілим до події останній підтримував дружні відносини, а тому він матиме реальну можливість здійснювати незаконний вплив, об'єктивно тиснути на них шляхом вмовлять, погроз чи шантажу з метою зміни останніми раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань, з метою уникнення ним кримінальної відповідальності.
Свідки допитані у кримінальному провадженні, однак в подальшому при розгляді справи судом, суд не може на них посилатись, оскільки досліджує їх показання безпосередньо в суді. Тобто вказаний ризик продовжує існувати до моменту допиту вказаних свідків на стадії судового розгляду.
Будь-яка особа, має бути захищена та з усвідомленням своєї невразливості, відсутністю страху перед підозрюваним/обвинуваченим, надати показання суду. У даному випадку забезпечення безпеки свідків, потерпілого унеможливлення на них незаконного впливу з боку підозрюваного є основним завданням на даній стадії судового розгляду.
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, а саме враховуючи те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких злочинів, перебуваючи на волі може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Окрім цього, вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується наявністю вищеописаного ризику впливу на свідків та потерпілого, оскільки вплив на свідків, чи потерпілого може містити самостійний склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 386 КК України.
Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України слід оцінити в сукупності всі обставини, а саме передбачені п. 4 ч. 1 ст. 178 КПК України - асоціальний спосіб життя, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, а саме те, що на даний час ОСОБА_7 не має місця праці, є особою внутрішньо переміщеною згідно п. 6 ч. 1 ст. 178 КПК України - репутацію обвинуваченого, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який відноситься до кримінальних правопорушень проти життя та здоров'я особи.
Між тим, слід звернути увагу, що метою обрання запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом, тобто постановлення обвинувального вироку (пп. «а» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Крім того, відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Беручи до уваги викладене та те, що існує надто великий ризик того, що обвинувачений ОСОБА_7 перебуваючи на волі може продовжувати переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення від покарання за вчинення злочину, незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчиняти нові злочини, більш м'які запобіжні заходи, а ніж тримання під вартою, не можуть запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної особи, просила клопотання задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_5 не заперечував щодо можливості призначення справи до судового розгляду. Щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, просив його задовольнити.
Представник потерпілого ОСОБА_6 також не заперечував проти призначення справи до судового розгляду. Клопотання прокурора підтримав та просив задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 не заперечувала щодо призначення справи до судового розгляду. Щодо стосується клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 на 60 діб, просив відмовити. Просив змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 з тримання під вартою на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_7 не заперечував щодо можливості призначення справи до судового розгляду. Що стосується клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просив відмовити. Підтримав думку свого захисника.
Заслухавши учасників судового провадження, суд дійшов до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому з наступних мотивів.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно з положеннями ч.3 ст.331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ст.177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою вищенаведеної статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст.178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до частин 1, 2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ч.3 ст.5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п.60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч.1 ст.177 КПК.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Судом встановлено, що підставою для продовження застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків, які дають достатньо підстав вважати, що обвинувачений перебуваючи на волі може продовжувати переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення від покарання за вчинення злочину, незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчиняти нові злочини, більш м'які запобіжні заходи, а ніж тримання під вартою, не можуть запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 .
З огляду на значимі для даного провадження обставини, на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідивши належним чином всі наявні відомості в матеріалах провадження вважає, що застосування інших, більш м'яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_7 його процесуальних прав та обов'язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду, тому суд вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 строком на 60 днів, тобто до 28.07.2025 року включно без визначення розміру застави згідно п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, з утриманням останнього у Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор».
Крім того, заслухавши думку сторін кримінального провадження щодо можливості призначення справи до судового розгляду, суд прийшов до наступних висновків.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає.
Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду.
Підстав для закриття провадження немає.
Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначити провадження до судового розгляду відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення кримінального провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_7 до судового розгляду.
Судове засідання, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.
Коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді, є наступним: прокурор, захисник, потерпілий, представник потерпілого та обвинувачений.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 176, 178, 183, 194, 314-316, 369-372, 376 КПК України, суд,-
Призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025250310000715 від 02.03.2025 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, в залі судових засідань Придніпровського районного суду м. Черкаси, на 04 липня 2025 року о 14 год. 00 хв.
Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, захисника, потерпілого, представника потерпілого та обвинуваченого.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 28 липня 2025 року включно без визначення розміру застави згідно п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, з утриманням останнього у Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор».
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом 5 діб з часу її проголошення.
Відповідно до ч.3 ст.395 КПК України для осіб які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали виготоволено та проголошено 29 травня 2025 року о 11 годині 00 хвилин в залі суду Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Головуючий: ОСОБА_1