Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/404/25
Номер провадження 2-р/711/6/25
28 травня 2025 року
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Кондрацької Н.М.
при секретарі Мелещенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.04.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, -
встановив:
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.04.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини - задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована АДРЕСА_2 ) додаткові витрати на утримання доньки ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у розмірі 16818 (шістнадцять тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 31 коп. та продовжувати стягувати до досягнення дитиною повноліття, стягнуто з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 ) на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211, 20 грн.
Позивач через систему «Електронний суд» 30.04.2025 звернулась з заявою про роз'яснення рішення суду. Указує, що зазначеним рішенням суд постановив стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на її користь додаткові витрати на утримання доньки в розмірі 16 818 грн 31 коп., та продовжувати стягнення до досягнення дитиною повноліття. У зв'язку з тим, що формулювання щодо періодичності, механізму продовження та форми стягнення зазначеної суми (разова виплата чи регулярні платежі) є незрозумілим, просить розяснити рішення суду в частині: - Чи є сума 16 818 грн 31 коп. разовим стягненням, чи вона підлягає стягненню щомісячно? - У який спосіб і в які строки має відбуватися подальше стягнення до досягнення дитиною повноліття?
У судове засідання позивач (заявник) не з'явилась.
Від представника відповідача адвоката Сухомудренка Б.В. надійшла 23.05.2025 заява про розгляд заяви без його участі та без участі відповідача ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.3 ст. 271 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши заяву про надання роз'яснення судового рішення та матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно ч. 1 ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
У частині другій наведеної норми передбачено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
При цьому не підлягають роз'ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії.
На розгляді Придніпровського районного суду міста Черкаси від 08.04.2025 перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини. Позивач просила стягнути з відповідача на свою користь додаткові витрати на утримання доньки ОСОБА_3 , 2017 року народження, у розмірі 80000 грн.
За результатами розгляду справи судом винесено рішення, у якому зазначається щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, стягнення з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована АДРЕСА_2 ) додаткові витрати на утримання доньки ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у розмірі 16818 (шістнадцять тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 31 коп. та продовжувати стягувати до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання щодо судових витрат.
У судовому рішенні указується, що згідно наданих ОСОБА_1 чеків та квитанцій щодо придбання призначених доньці ОСОБА_3 медичних препаратів (ліків), проведення лабораторних досліджень (молекулярний аналіз на алергени), придбання окулярів, у судовому засіданні знайшли своє підтвердження витрати понесені позивачкою у загальному розмірі 11267,31грн. Крім того, з матеріалів справи убачається, що позивачкою ОСОБА_1 19.12.2022 були перераховані кошти за дитячий садок у сумі 351,00 грн., а у подальшому за підготовчі курси до першого класу НВК № 34 (додаткові освітні послуги), що підтверджується відповідними, належним чином оформленими та засвідченими платіжними інструкціями на загальну суму 5200 грн. по 650,00 грн. щомісячно. Судом визначено, що позивачкою підтверджено понесені нею витрати за надані освітні послуги доньки ОСОБА_3 на загальну суму 5551,00 грн. та витрати на лікування дитини у розмірі 11267,31 грн., що є додатковими витратами, які витрачені матір'ю дитини, фактично нею зазнані та які можуть бути стягнуті відповідно до ст. 185 СК України. Таким чином, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та частковому їх задоволенню у розмірі 16818,31 грн. (11267,31+5551,00 грн.), виходячи з наданих позивачем доказів про реальність їх сплати.
Окремо у рішенні суду суд акцентував увагу на тому, що такі витрати підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, як додаткові витрати на утримання дитини, разово у межах заявлених позовних вимог в указаній цивільній справі.
Отже, з указаного убачається, що суд, ухвалив про часткове задоволення вимог та стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 додаткових витрат на утримання доньки ОСОБА_3 , 2017року народження, як реально витрачених позивачкою.
Разом з тим, формуючи резолютивну частину рішення, судом було допущено описку, а саме у зв'язку з виготовленням рішення шляхом друкування на комп'ютерній техніці, помилково зазначено зайве у абзаці другому резолютивної частини рішення «та продовжувати стягувати до досягнення дитиною повноліття», що і стало, очевидно, підставою для подання заяви про роз'яснення рішення суду.
Окрім цього, судом не могло бути прийнято рішення щодо стягнення додаткових витрат на утримання дитини до її повноліття поза межами вимог, сформованих у позовній заяві ОСОБА_1 від 17.01.2025
Відповідно до ст. 219 ЦПК України, суд може за власної ініціативи, або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.
Верховний Суд у постанові від 02.10.2024 у справі № 193/1132/22 виснував, що описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. У резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.
Згідно зі частиною другою статті 269 ЦПК України питання внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям: 1) вона повинна бути технічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового; 2) таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом; 3) помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.
У зв'язку з цим допущена судом описка підлягає виправленню.
При цьому, враховуючи виправлення описки, суд фактично вирішує питання заявниці, поставлені нею у заяві про роз'яснення рішення суду, внаслідок чого подальше роз'яснення рішення суду є недоцільним, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 219, 221 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Виправити описку у рішенні Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.04.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, а саме виключити у абзаці другому резолютивної частини рішення зайво указане «та продовжувати стягувати до досягнення дитиною повноліття» та вважати правильним абзац другий цього рішення:
«Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована АДРЕСА_2 ) додаткові витрати на утримання доньки ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у розмірі 16818 (шістнадцять тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 31 коп.»
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий: Н. М. Кондрацька