Справа №766/3011/17
н/п 1-кп/766/288/25
про закриття кримінального провадження
27.05.2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
обвинувачених: ОСОБА_4
ОСОБА_5
захисників: ОСОБА_6
ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Херсона з розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12016230040003104 від 12.06.2016 (об'єднаного з кримінальними провадженнями під №12018230040002010 від 06.06.2018, №12018230040003808 від 20.10.2018, №12018230020002837 від 08.12.2018, №12019230040000029 від 04.01.2019, №12019230040001336 від 24.04.2019, №12019230040002028 від 22.06.2019 №12019230040002902 від 03.09.2019, №12019230040003555 від 28.10.2019, №12021231040000588 від 03.08.2021) за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 190, ч. ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 360 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 190, ч. ч. 1, 2 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України, -
І. Суть питання, що вирішується ухвалою
На розгляді Херсонського міського суду Херсонської області перебуває об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 190, ч. ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 360 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 190, ч. ч. 1, 2 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України.
01.03.2022 м. Херсон було окуповано військами рф, внаслідок чого рішенням зборів суддів Херсонського міського суду Херсонської області від 07.03.2022 роботу Херсонського міського суду Херсонської області зупинено, проте рішенням Вищої ради правосуддя №566/0/15-23 від 30.05.2023 роботу Херсонського міського суду Херсонської області відновлено з 01.06.2023, а датою початку процесуальної діяльності суду визначено 12.06.2023.
Під час судового засідання обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , після роз'яснення відповідного права судом, було заявлено клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 в частині епізодів у зв'язку з набуттям чинності 09.08.2024 Законом України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна, яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна) та про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 в частині епізодів на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Прокурор та захисники вважали за можливе вирішити питання щодо закриття кримінального провадження з підстав визначених обвинуваченими.
Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує (ч. 3 ст. 479-2 КПК України).
Отже клопотання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підлягає вирішенню до закінчення судового розгляду в даному кримінальному провадженні.
ІІ. Обставини встановлені органом досудового розслідування
щодо ОСОБА_4
1. ОСОБА_4 29.05.2018 близько 23:00 години, знаходячись в інтернет-кафе «Нео», розташованому за адресою: м. Херсон, вул. Карбишева, 28-а, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, повторно, переслідуючи прямий умисел, направлений на протиправне заволодіння чужим майном, переконавши потерпілого ОСОБА_8 у добропорядності своїх намірів, при цьому, не маючи наміру їх виконувати, шляхом обману останнього, спонукав потерпілого добровільно передати йому мобільний телефон, під приводом здійснення дзвінка, проте, в подальшому взятих на себе зобов'язань по поверненню телефону не виконав та заволодів мобільним телефоном «HuaweyJ-7, TRT», imei 1: НОМЕР_1 ; imei 2: НОМЕР_2 , корпус сірого кольору, який належав ОСОБА_8 , розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим своїми діями заподіяв потерпілому ОСОБА_8 матеріальних збитків в розмірі 1 525 гривень.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
2. Крім того ОСОБА_4 31.12.2018 близько 21:00 години, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1 , з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно, повторно, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з вищевказаного будинку викрав цифровий фотоапарат марки «SAMSUNG» модель ES 9, який належать потерпілому ОСОБА_9 , вартість якого складає 626,67 гривень, чим спричинив потерпілому збитків на вищевказану суму.
3. Також ОСОБА_4 02.09.2019 в проміжок часу між 11:00 години до 11:30 години, знаходячись біля магазину «Треш», розташованого по вул. 49 Херсонської Гвардійської Дивізії в м. Херсон, переслідуючи прямий умисел, направлений на протиправне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, таємно, повторно, шляхом вільного доступу, скориставшись тим що за його діями ніхто не спостерігає, дістав мобільний телефон із відчиненої жіночої сумки, таким чином заволодів майном ОСОБА_10 , а саме мобільним телефоном марки «Xiaomi», моделі «Redmi Go», чорного кольору, imei 1: НОМЕР_3 , imei 2: НОМЕР_4 , вартість якого складає 1 899,05 гривень, чим спричинив потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
4. ОСОБА_4 13.04.2019 близько 17:00 години, знаходячись за адресою: м. Херсон, вул. Покришева 34, переслідуючи умисел спрямований на противоправне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи спільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи із корисливих мотивів, шляхом обману переконавши потерпілого ОСОБА_11 у добропорядності своїх намірів і спонукаючи ОСОБА_11 передати йому майно, а саме: мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi Note 4», золотого кольору, під приводом подзвонити, та з самого початку не маючи намірів повертати його, скориставшись тим, що потерпілий відволікся, покинув місце скоєння кримінального правопорушення з вказаним мобільним телефоном та розпорядився ним на власний розсуд, в результаті чого спричинив потерпілому ОСОБА_11 , матеріальну шкоду на суму 1 308,20 гривень.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
5. Також ОСОБА_4 в період часу з 30.08.2021 з 19:00 години до 31.08.2021 до 11:30 години (більш точного часу досудовим розслідуванням встановити не надалося можливим), переслідуючи прямий умисел направлений на протиправне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, таємно, повторно, скориставшись тим, що його злочинні дії залишаються непоміченими для оточуючих, умисно, шляхом відкриття кришки люку, проник до приміщення кабельної каналізації електрозв'язку, розташованої в м. Херсон, вул. Ракетна, поблизу будинку №56, використовуючи заздалегідь підготовлений ніж зрізав та демонтував кабель зв'язку марки ТППеп 10x2x0,4, довжиною 86 метрів, вартість якого становить 378,40 гривень, що належать Херсонській філії ПАТ «Укртелеком», чим спричинив останнім матеріальну шкоду на вказану суму.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням у інше приміщення, вчинене повторно.
ІІІ. Обставини встановлені органом досудового розслідування
щодо ОСОБА_5
1. ОСОБА_5 11.06.2016 близько 19:15 години, знаходячись на спортивному майданчику у дворі біля будинку №23 по вул. Ворошилова в м. Херсоні, переслідуючи прямий злочинний чисел та корисливий мотив, направлені на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно, умисно, шляхом вільного доступу викрав майно, яке перебувало в користуванні ОСОБА_12 та належить потерпілій ОСОБА_13 , а саме велосипед моделі «Azimut Voltage 26D», вартість якого складає 2 100 гривень, чим спричинив останній матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
2. ОСОБА_5 19.11.2016 близько 11:30 години, знаходячись біля 11 під'їзду будинку №12 по вул. Будьонного в м. Херсоні, переслідуючи прямий злочинний умисел та корисливий мотив, направлені на протиправне заволодіння чужим майном з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, шляхом обману малолітнього ОСОБА_14 під приводом тимчасового катання з подальшим поверненням, заволодів двоколісним велосипедом марки ВМХ Sport, вартістю 2 850 гривень, який перебував у користуванні ОСОБА_14 та належав потерпілому ОСОБА_15 , та заздалегідь не маючи наміру його повернути, покинув місце скоєння злочину, розпорядившись майном потерпілого на власний розсуд, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
3. ОСОБА_5 05.07.2016 близько 15:30 години, знаходячись на території пляжу «Лілея», розташованого по пров. 2 Слободський, 119, у м. Херсоні, переслідуючи прямий злочинний умисел та корисливий мотив, направлені на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно, умисно, повторно, шляхом вільного доступу викрав майно, яке належить ОСОБА_16 , а саме велосипед марки «SPELLI SX-4000», вартість якого становить 3500 гривень, в результаті чого спричинив потерпілому ОСОБА_16 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
4. Також ОСОБА_5 03.08.2016 у період часу з 11:00 години до 14:00 години, знаходячись на запрошення ОСОБА_17 та ОСОБА_17 у кв. АДРЕСА_2 , переслідуючи прямий злочинний умисел та корисливий мотив, направлені на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що малолітні ОСОБА_17 та ОСОБА_17 за його діями не спостерігали, таємно, умисно, повторно, шляхом вільного доступу з полички шафи, яка знаходиться у вітальні, викрав майно, що належить ОСОБА_18 , а саме: золотий хрестик вагою 1 г, 585 проби, золоті сережки вагою 2 г, 585 проби, вартість яких складає 632,22 гривень та 1264,44 гривень, відповідно, а також колонку комп'ютерну, вартістю 100 гривень, а всього на загальну суму 1 976,66 гривень, в подальшому залишивши квартиру за вищевказаною адресою із зазначеним майном, чим спричинив потерпілій ОСОБА_18 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
5. ОСОБА_5 30.08.2016 близько 14:30 години, находячись в кв. АДРЕСА_3 , переслідуючи прямий умисел та корисливий мотив, направлені на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що малолітня ОСОБА_19 за його діями не спостерігає, таємно, умисно, повторно, шляхом вільного доступу зі столу в кухні викрав майно, яке перебувало у користуванні ОСОБА_19 , та належить потерпілому ОСОБА_20 , а саме мобільний телефон марки «Iphone 5s», вартість якого складає 4 000 гривень, після чого покинув квартиру за вищевказаною адресою із зазначеним майном, чим спричинив останній матеріальну шкоду на вищевказану суму.
6. ОСОБА_5 в період часу з 21:00 години 30.08.2016 по 10:00 годину 31.08.2016, знаходячись в кв. АДРЕСА_4 , переслідуючи прямий злочинний умисел та корисливий мотив, направлені на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно, умисно, повторно, шляхом вільного доступу викрав майно зі спальної кімнати, що належить ОСОБА_21 , а саме мобільний телефон «Lenovo А6010» вартість якого складає 1 700 гривень, в подальшому залишивши квартиру за вищевказаною адресою із зазначеним майном, чим спричинив потерпілому ОСОБА_21 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
7. Крім того ОСОБА_5 04.09.2016 близько 15:00 години, знаходячись біля будинку №16 по вул. Будьонного в м. Херсоні, переслідуючи прямий злочинний умисел та корисливий мотив, направлені на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, відволікши увагу малолітнього ОСОБА_22 під приводом гри у піжмурки та скориставшись тим, що останній, залишивши майно без нагляду, за його діями не спостерігав, таємно, умисно, повторно, шляхом вільного доступу викрав майно, яке перебувало у користуванні ОСОБА_23 , та належить потерпілій ОСОБА_24 , а саме планшет марки «MultiPad Wize 3 108 3G Black Prestigio», вартість якого складає 1 400 гривень, після чого зник у невідомому напрямі із зазначеним майном, чим спричинив останній матеріальну шкоду на вищевказану суму.
8. Крім того ОСОБА_5 19.10.2018 (точного часу не встановлено), знаходячись в будинку АДРЕСА_5 , переслідуючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно, повторно, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу викрав ноутбук марки «Asus», моделі «k55v» вартістю 10000 гривень, чим спричинив ОСОБА_25 матеріальну шкоду на вказану суму.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
9. ОСОБА_5 05.08.2016 близько 12:00 години, знаходячись біля кв. 54 корпусу 2 будинку №57 по вул. Покришева в м. Херсоні, переслідуючи прямий злочинний умисел та корисливий мотив, направлені на протиправне заволодіння чужим майном з метою збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, повторно, зловживаючи довірою ОСОБА_17 під приводом гри, заволодів майном, яке перебувало у користуванні ОСОБА_17 та належить потерпілій ОСОБА_18 , а саме планшетом марки «Lenovo 710F 8 GB Black», вартість якого складає 2099 гривень, після чого зник у невідомому напрямку з вказаним майном, чим спричинив останній матеріальну шкоду на вищевказану суму.
10. ОСОБА_5 20.10.2018 близько 22:00 години, знаходячись біля будинку №3-А по вул. Шенгелія у м. Херсоні, переслідуючи прямий умисел та корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом зловживання довірою своєї раніше знайомої ОСОБА_26 , що виразилося у проханні здійснити телефонний дзвінок, не маючи наміру повертати майно, умисно, повторно, заволодів мобільним телефоном потерпілої «Xiaomi» моделі «Redmi 3 s», золотистого кольору, imei: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , ринкова вартість якого станом на жовтень 2018 року могла становити 2 000 гривень, після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення з вищевказаним мобільним телефоном та у подальшому розпорядився ним на власний розсуд, а саме здав до ломбарду, в результаті чого спричинив потерпілій ОСОБА_26 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
11. ОСОБА_5 24.08.2016 близько 12:00 години, знаходячись в приміщенні ігрового клубу «Нео», розташованого по вул. Карбишева, 28, в м. Херсоні, переслідуючи прямий злочинний умисел та корисливий мотив, направлені на протиправне заволодіння чужим майном з метою збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, повторно, шляхом обману ОСОБА_27 під приводом здійснення телефонного дзвінка заволодів майном, яке перебувало у користуванні ОСОБА_27 та належить потерпілій ОСОБА_28 , а саме мобільним телефоном «НТС М-House SMATPHONE», вартість якого складає 1500 гривень, після чого не повертаючи вказаний мобільний телефон, покинув ігровий клуб «Нео», чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на вищевказану суму.
12. ОСОБА_5 16.10.2016 близько 18:10 години, знаходячись біля Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №57 Херсонської міської ради по вул. Шенгелія в м. Херсоні, переслідуючи прямий злочинний умисел та корисливий мотив, направлені на протиправне заволодіння чужим майном з метою збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, повторно, шляхом обману ОСОБА_29 під приводом тимчасового використання мобільного телефону, для здійснення виходу в мережу Інтернет, заволодів майном, яке перебувало у користуванні ОСОБА_30 та належить ОСОБА_31 , а саме мобільним телефоном «Lenovo А7010а48», imei 1: НОМЕР_7 ; imei 2: НОМЕР_8 , вартість якого становить 4533,33 гривень, обернувши його на свою користь, в результаті чого спричинив потерпілій ОСОБА_32 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
13. ОСОБА_5 17.10.2016 близько 17:40 години, знаходячись на дитячому майданчику, розташованому біля будинку №19 по вул. Святих Кирила та Мефодія в м. Херсоні, переслідуючи прямий злочинний умисел та корисливий мотив, направлені на протиправне заволодіння чужим майном з метою збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, повторно, шляхом обману ОСОБА_33 під приводом порівняння хрестика зі своїм, заволодів майном, яке перебувало у користуванні ОСОБА_33 та належить потерпілому ОСОБА_34 , а саме: золотим хрестиком 585 проби, вагою 1 г, вартістю 1500 гривень, після чого покинув дитячий майданчик з вищевказаним майном в результаті чого спричинив останньому матеріальну шкоду на вищевказану суму.
14. ОСОБА_5 01.11.2016 близько 15:00 години, знаходячись в під'їзді №1, будинку №29 по вул. Лавреньова в м. Херсоні, переслідуючи прямий злочинний умисел та корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, повторно, шляхом обману ОСОБА_35 під приводом здійснення телефонного дзвінка, заволодів майном, яке перебувало у користуванні ОСОБА_35 та належить ОСОБА_36 , а саме мобільним телефоном «Samsung Galaxy S3», imei: НОМЕР_9 , вартість якого становить 3 000 гривень, після чого вийшов з під'їзду із зазначеним майном та зник у невідомому напрямі, в результаті чого спричинив потерпілому ОСОБА_36 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
ІV. Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали
1. 09.08.2024 набув чинності Закон України 18.07.2024 №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон №3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме: 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Зі змісту обвинувальних актів вбачається, що суспільно-небезпечні діяння, вчинені ОСОБА_4 , які мали місце 31.12.2018, 02.09.2019, 30.08.2021 підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України, вчинені 29.05.2018, 13.04.2019 підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. ч. 1, 2 ст. 190 КК України.
Станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1 762 гривень, а 50 відсотків від його розміру становили 881,00 гривень.
Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1 921 гривень, а 50 відсотків від його розміру становили 960,00 гривень.
Станом на 01.01.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 270 гривень, а 50 відсотків від його розміру становили 1135,00 гривень.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону №3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_4 суспільно-небезпечних діянь, які підпадають під ознаки ч. ч. 2, 3 ст. 185, ч. ч. 1, 2 ст. 190 КК України, розмір вартості викраденого майна, а також, майна, яким останній заволодів шляхом шахрайства, з якого настає кримінальна відповідальність за ч. ч. 2, 3 ст. 185, ч. ч. 1, 2 ст. 190 КК України, становив: у 2018 році - 1 762 гривень (881?2 = 1 762), у 2019 році - 1 921 гривень (960?2 = 1 921), у 2021 році - 2 270 гривень (1135?2 = 2 270).
Оскільки згідно обвинувальних актів вартість майна, яким ОСОБА_4 заволодів шляхом крадіжки: 31.12.2018 становить 626,67 гривень, 02.09.2019 - 1 899,05 гривень, 30.08.2021 - 378,40 гривень, а також шляхом шахрайства: 29.05.2018 - 1 525 гривень, 13.04.2019 - 1 308,20 гривень, тобто не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у 2018 році (1 762 гривень), у 2019 році (1 921 гривень), у 2021 році (2 270 гривень), тому ця сума була меншою за розмір, з якого відповідно до Закону №3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, то суд вважає, що вказані дії ОСОБА_4 не підпадають під кримінально карані діяння, передбачені Особливою частиною КК України.
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Передбачені ч. 1 ст. 5 КК України підстави для закриття кримінальної справи не пов'язані із встановленням фактичних обставин справи, що свідчать про відсутність в діянні особи складу злочину, а пов'язані зі змінами законодавства про кримінальну відповідальність (постанова ВС від 09.09.2019 в справі №591/6379/16-ц).
Крім того, згідно п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. Отже, у такому випадку закриття кримінальної справи з підстави, визначеної у пункті 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК, у зв'язку із декриміналізацією діяння, суд не повинен доводити розгляд справи до кінця з постановленням виправдувального вироку, а виносить ухвалу про закриття такого кримінального провадження з підстав набрання чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.
У зв'язку з вищевикладеним відпала необхідність і доцільність вирішення питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за епізодами, що мали місце 31.12.2018, 02.09.2019, 30.08.2021, відповідальність за які передбачена ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України та 29.05.2018, 13.04.2019, відповідальність за які передбачена ч. ч. 1, 2 ст. 190 КК України на час вчинення інкримінованих йому діянь складів злочинів, передбачених статтями, а також формування правових висновків щодо їх застосування.
Крім того, вирішуючи питання про закриття кримінального провадження, суд враховує наступне.
Протиправні дії, вчинені ОСОБА_4 з 30.08.2021 до 31.08.2021 були поєднані з проникнення до іншого приміщення, зокрема до приміщення кабельної каналізації електрозв'язку, розташованої в м. Херсон, вул. Ракетна, поблизу будинку №56, що належить ХФ ПАТ «Укртелеком.
Якщо незаконне проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища поєднане зі вчиненням крадіжки, кримінальну відповідальність за яку з огляду на вартість викраденого законом не передбачено, вчинене належить кваліфікувати за статтею 162 КК України (абз. 2 п. 7 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №10 « Про судову практику у справах про злочини проти власності».
Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 21.08.2024 справа №127/26638/23, зважаючи на спосіб вчинення крадіжки, а саме: вчинення її з проникненням у житло, дії обвинуваченого підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 162 КК. Об'єктивна сторона ст. 162 КК полягає, зокрема, в незаконному проникненні до житла чи іншого володіння особи. Під незаконним проникненням до житла чи іншого володіння особи, потрібно розуміти будь-яке вторгнення, здійснене всупереч волі законного володільця, за відсутності визначених законом підстав чи з порушенням у встановленому законом порядку.
Наведене дає можливість дійти висновку про те, що його предметом може бути житло або інше володіння особи, а потерпілим від цього злочину може бути тільки фізична особа - громадянин України, особа без громадянства або іноземець. Порушення встановленого законом порядку проникнення до приміщення, яке належить на праві власності юридичній особі, не утворює склад злочину, передбачений ст. 162 КК України.
Таким чином судом не вбачається перешкод для закриття кримінального провадження за епізодом, який мав місце в період з 30.08.2021 до 31.08.2021, як і відсутні підстави для перекваліфікації дій ОСОБА_4 в цій частині.
З огляду на наведене вище клопотання обвинувачених про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України підлягає задоволенню (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 №345/3522/18, постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 справа №0306/7567/12; постанова Верховного Суду від 22.08.2024 справа №567/507/23).
2. Кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ч. 2 ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 185 КК України відносяться до проступків, оскільки за їх вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі, зокрема обмеження волі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України відносяться до нетяжких злочинів, оскільки за їх вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років (ч. 3 ст. 49 КК України). Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину (п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України).
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років (ч. 3 ст. 49 КК України).
Дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України, є безумовною й обов'язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності. Вимоги цієї статті не передбачають обов'язкове визнання вини особою, котра подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України (постанова ВС від 11.11.2020 р. справа №455/229/17 (провадження №51-3298км20).
Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину (п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»).
Під час вирішення питання про закриття кримінального провадження суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та дані про особу обвинуваченого. Зокрема, ОСОБА_5 на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, повністю визнав свою вину, розкаявся у вчиненому, у період з 20.10.2018 (останній часмо епізод протиправних дій, вчиненням якого переривались строки давності за попередніми кримінальними правопорушеннями) по 20.10.2023 нового кримінального правопорушення не вчинив, про що свідчить надана суду відповідь Департаменту інформатизації МВС України №14300/16-2025 від 22.04.2025, від слідства або суду за цей період не ухилявся.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе вирішити питання закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 за ч. ч. 1, 2 ст. 185, ч. ч. 1, 2 ст. 190 КК України, оскільки жодних обмежень з огляду на викладене, визначених діючим Кримінальним процесуальним кодексом України або Кримінальним кодексом України, не вбачається, а з дня вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень минуло більше п'яти років.
V. Інші питання, які вирішуються судом при постановленні ухвали
Вирішуючи питання щодо закриття кримінального провадження, вирішенню підлягають і такі питання.
1. Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України. Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру. Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.
Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК України, суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і в суді.
Тому, у зв'язку зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 185, ч. ч. 1, 2 ст. 190 КК України, у зв'язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлені потерпілими ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_28 цивільні позови слід залишити без розгляду, що не суперечить ст. ст. 128, 129 КПК України, а також не позбавляє потерпілих права на звернення до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.
2. У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати (ч. 1 ст. 124 КПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалою.
Процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат на правову допомогу та витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів (ч. 1 ст. 118 КПК України). Процесуальні витрати виникають і пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту (постанова ОП ККС Верховного Суду від 12.09.2022 справа №203/241/17).
Отже, заявлені стороною обвинувачення витрати на залучення експерта, здійснені за рахунок державного бюджету підлягають віднесенню на користь держави.
3. Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
За відсутності заборон визначених зазначеною нормою, з огляду на те, що арешт майна було застосовано лише з метою збереження речових доказів, суд вважає за можливе скасувати раніше обрані заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
4. Вирішуючи питання щодо речових доказів, суд враховує наступне.
Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено, тоді як документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання (п. п. 5, 7 ч. 9 ст. 100 КПК України).
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 100, 122-124, 128, 170-174, 284, 372-376, 479-2 КПК України, суд, -
1. Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 12.06.2016 під №12016230040003104 (об'єднаного з кримінальними провадженнями під №12018230040002010 від 06.06.2018, №12018230040003808 від 20.10.2018, №12018230020002837 від 08.12.2018, №12019230040000029 від 04.01.2019, №12019230040001336 від 24.04.2019, №12019230040002028 від 22.06.2019 №12019230040002902 від 03.09.2019, №12019230040003555 від 28.10.2019, №12021231040000588 від 03.08.2021) за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 190, ч. ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 360 КК України, за епізодами, які мали місце 29.05.2018 (ч. 2 ст. 190 КК України), 31.12.2018 (ч. 2 ст. 185 КК України), 13.04.2019 (ч. 1 ст. 190 КК України), 02.09.2019 (ч. 2 ст. 185 КК України), в період часу з 30.08.2021 до 31.08.2021 (ч. 3 ст. 185) закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з набуттям 09.08.2024 чинності Законом України від 18.07.2024 №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон №3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
2. Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. ч. 1, 2 ст. 185, ч. ч. 1, 2 ст. 190 КК, на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, закривши в частині кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12016230040003104 від 12.06.2016 (об'єднаного з кримінальними провадженнями під №12018230040002010 від 06.06.2018, №12018230040003808 від 20.10.2018, №12018230020002837 від 08.12.2018, №12019230040000029 від 04.01.2019, №12019230040001336 від 24.04.2019, №12019230040002028 від 22.06.2019 №12019230040002902 від 03.09.2019, №12019230040003555 від 28.10.2019, №12021231040000588 від 03.08.2021).
3. Позовну заяву ОСОБА_13 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 3500 гривень - залишити без розгляду.
4. Позовну заяву ОСОБА_18 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 4 075,66 гривень - залишити без розгляду.
5. Позовну заяву ОСОБА_28 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 1 500 гривень - залишити без розгляду.
6. Скасувати арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 26.05.2017 (справа №766/8959/17, номер провадження 1-кс/766/5430/17), а саме: мобільний телефон «Samsung GТ 18552», IMEI НОМЕР_10 , IMEI НОМЕР_11 .
7. Витрати на залучення експерта в розмірі 3 516 гривень 95 копійок - віднести на рахунок держави.
Речові докази:
-мобільний телефон марки «Samsung GТ 18552», IMEI НОМЕР_10 , IMEI НОМЕР_11 - вважати повернутим законному власнику, а саме: потерпілій ОСОБА_37 ;
-велосипед марки «SPELLI SX-4000» - вважати повернутим законному власнику, а саме: потерпілому ОСОБА_16 ;
-мобільний телефон марки «Huawei», корпус сірого кольору, imei 1: НОМЕР_1 ; imei 2: НОМЕР_2 - вважати повернутим законному власнику, а саме: потерпілому ОСОБА_8 ;
-ксерокопію бірки золотого хрестика; довідку «Ломбарду «Гроші тут» №2225/9 від 30.09.2016; оригінал договору №512-19002822 від 14.09.2019; CD-R диск «Nanotex» 52 ч 700 мб. 90 min., на якому міститься відеозапис з камер відеоспостереження в приміщенні ломбарду ПТ «Гроші Тут» за адресою: м. Херсон, вул. Лавреньова, 9 за 14.09.2019; оригінал договору про надання фінансового кредиту під заставу майна №0231900733 від 14.09.2019; ксерокопію коробки мобільного телефону «Iphone 5s» IMEI НОМЕР_12 ; ксерокопію коробки мобільного телефону «Lenovo А6010» IMEI НОМЕР_13 , НОМЕР_14 ; товарний чек від 30.03.2006 про придбання мобільного телефону «НТС М-House SMATPHONE», IMEI НОМЕР_15 , НОМЕР_16 ; ксерокопію фіскального чеку магазину «Комфі» про придбання планшету «MultiPad Wize 3 108 3G Black Prestigio»; копії фото із зображенням золотого хрестика на 6 аркушах; копію гарантійного талону мобільного телефону «Samsung Galaxy S3», imei НОМЕР_9 ; залізничний квиток на ім'я ОСОБА_5 та роздруківку з сайту Розетка про покупку телефону «Xiaomi Readmi 3s» - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, може бути оскаржена одночасно з оскарженням судового рішення, передбаченого ч. 1 ст. 392 КПК України до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
Суддя: ОСОБА_38