Справа № 766/17827/24
н/п 2/766/2705/25
(ЗАОЧНЕ)
18.03.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Шестакової Я.В.
за участю секретаря Сивкович О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Херсон в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник АТ «Акцент-Банк» у жовтні 2024 звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому просить стягнути з відповідача на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість в розмірі 35875,25 грн. за кредитним договором б/н від 29.10.2016 року та судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.10.2016 року відповідач приєдналась до Умов та Правил надання банківських послуг А-Банку з метою укладання кредитного договору б/н та відкриття банківського рахунку і на підставі Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг їй надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 46,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. АТ «Акцент-Банк» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, встановленому умовами договору. Відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала. У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором станом на 29.09.2024 року виникла заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 35875,25 грн., яка складається з наступного: 23644,95 грн - заборгованість за кредитом; 12230,3грн - заборгованість по відсоткам за користуванням кредитом. Позивач неодноразово вживав заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу смс-повідомлень і дзвінків з вимогою виконати зобов'язання за договором, проте останній продовжує ухилятися від виконання зобов'язань та заборгованість не погашає, що є порушенням прав АТ «А-БАНК».
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22.10.2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
У судові засідання представник позивача не з'явився, але подав до суду заяву, згідно якої просив розглянути справу за його відсутності та зазначив, що заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явилася повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, а саме шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання.
Процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору не скористалася. Документів, що підтверджують поважність причин її відсутності суду не надано.
У зв'язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст.223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч.2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд установив наступні обставини.
Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За правилами частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що 29.10.2016 ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку.
В анкеті-заяві зазначено, що відповідач згодна з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також те, що вона ознайомлена та згодна з умовами вказаного договору.
Позивач вказує, що на підставі вказаної Анкети-заявки про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, відповідачу надано кредит у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
На підтвердження факту укладення кредитного договору позивачем надано витяг з Умов та правил банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», довідку за картками та довідку за лімітами на ім'я ОСОБА_1 за договором від 29.10.2016, виписку по картці за період 29.10.2016 по 29.09.2024.
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість відповідача за кредитним договором б/н від 29.10.2016 становить 35875,25 грн., яка складається з наступного: 23644,95 грн - заборгованість за кредитом; 12230,3 грн - заборгованість по відсоткам за користуванням кредитом.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в даному випадку - АТ «Акцент-Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. На підставі викладеного, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною першою статті 1050 ЦК України визначено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). В анкеті-заяві позичальника від 29.10.2016 процентна ставка за кредитом не зазначена.
Обґрунтовуючи право на нарахування процентів за користування кредитом, банк, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 29.10.2016, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», розміщений на сайті, та Тарифи, як невід'ємні частини договору.
Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», розміщеного на сайті, та Тарифами, наданими позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» та Тарифи розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (справа № 6-16цс15).
Також у цій справі неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», що розміщені на офіційному сайті позивача, неодноразово змінювалися самим АТ «Акцент-Банк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду з вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Тарифи та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та правила надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» та Тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Суд також вказує, що з урахуванням приписів ч. 6 ст. 81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної з сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору (такий висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі 29№ 342/180/17).
Отже, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила надання банківських послуг в АТ «Акцент Банк», відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком витяг з тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент Банк» через їх мінливий характер не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Крім того, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, комісії, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Відтак, умови договору, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог про нарахування відсотків за ставкою 46,8 % не були погоджені позичальником, а тому не є частиною кредитного договору та відсутні підстави для їх нарахування та стягнення з відповідача.
При цьому, вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтею 625 ЦК України позивач не пред'явив.
Також позивач не обґрунтовував вимоги про стягнення відсотків і положеннями ст. 1048 ЦК України щодо визначення розміру відсотків на рівні облікової ставки Національного банку України.
Слід також зауважити, що укладений у виді заяви-анкети кредитний договір від 29.10.2016 б/н, підписаний сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Акцент-Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що АТ «Акцент-Банк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом стягнення з боржника фактично отриманої суми кредитних коштів.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача, АТ «Акцент-Банк» суми тіла кредиту у розмірі 23644,95 грн.
Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по відсотках є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Частиною першоюст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які в даному випадку складають (23644,95 / 35875,25 *100)= 65,9 %.
Зокрема, згідно платіжного доручення від 29.09.2024 року позивачем сплачено 3028 грн. судового збору, з урахуванням задоволеної частини позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення в рахунок відшкодування судового збору 1995,45 коп. Керуючись ст. ст. 13, 81, 141, 279, 280-284 ЦПК України, суд -
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором від 29.10.2016 року б/н яка виникла станом на 29.09.2024 року в сумі 23644 (двадцять три тисячі шістсот сорок чотири) гривні 95 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» 1995 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ять) гривень 45 коп. в рахунок сплаченого при зверненні в суд судового збору.
В решті позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Сторони по справі:
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», юридична адреса: м. Дніпро вул. Батумська, 11.Код ЄДРПОУ 14360080.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено 18.03.2025 року
Суддя Я.В. Шестакова