Справа №766/7220/25
н/п 1-кс/766/3994/25
13 травня 2025 року
Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Відділу поліції № 2 Херсонського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Херсонській області ОСОБА_6 про застосування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
встановила:
Слідчий у кримінальному провадженні звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб в межах строку досудового розслідування - до 12.07.2025.
Обґрунтування клопотання:
Відділом поліції № 2 Херсонського РУП ГУНП у Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025231020000518 від 11.05.2025, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 11.05.2025 близько 20:40 години, перебуваючи в приміщенні квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , під час раптово виниклого конфлікту на ґрунті неприязних стосунків, шляхом застосування ножа, намагався позбавити життя потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом завдання останньому одного удару ножом, а саме металевою частиною ножа в життєво важливий орган - грудну клітину, спричинивши такими діями ОСОБА_7 , згідно медичної довідки КНП «Херсонської обласної клінічної лікарні» від 12.05.2025, наступні тілесні ушкодження: проникаюче ножове поранення передньої стінки серця, однак, ОСОБА_4 , виконавши всі дії, які вважав необхідними виконати для доведення злочину до кінця, не довів свій злочинний намір до кінця із причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпілому вчасно надано медичну допомогу.
11.05.2025 о 23:52 годині (час фактичного затримання) у відповідності до ст. 208 КПК України ОСОБА_4 було затримано за підозрою у вчинені ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
12.05.2025 у відповідності до ст.ст. 40, 42, 276-278 КПК України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України- закінчений замах на умисне вбивство, тобто на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинений особою, яка виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви від ОСОБА_4 ; протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 ; допитом свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 ; довідкою № 58 від 12.05.2025 з КНП «Херсонська обласна клінічна лікарня» ХОР; протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України; іншими матеріалами у їх сукупності
Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб передбачений КПК України, вказують на причетність ОСОБА_4 до вчинення зазначеного злочину.
З метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, як підозрюваного, щодо нього необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього Кримінальним процесуальним кодексом України процесуальних обов'язків, а також запобігання наступним спробам:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Підозрюваний може переховуватися від органів розслідування та суду, що обґрунтовуються тяжкістю покарання за вчинені кримінальні правопорушення, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, а саме позбавлення волі від 7 до 15 років. Крім того, підозрюваний не має стійких соціальних зав'язків, які могли б його стримувати.
- незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому кримінальному провадженні. Ураховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 мешкає у безпосередній близькості з потерпілим, що свідчить про те, що, якщо не обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, останній зможе впливати на потерпілого з метою схилення його для зміни показів;
- крім цього, необхідно врахувати, що злочин, в якому підозрюється ОСОБА_4 , пов'язаний із застосуванням насильства, що свідчить про схильність обвинуваченого до застосування насильства, що у свою чергу свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, підозрюваний в подальшому може продовжити свою аналогічну злочинну діяльність, вчинити новий злочин.
На утриманні неповнолітніх дітей, дружини або утриманців у ОСОБА_4 немає, останній ніде офіційно не був працевлаштований, що вказує у сукупності саме на відсутність у останнього міцних соціальних зв'язків, офіційного джерела доходу, що може спонукати обвинуваченого до зміни місця проживання з метою забезпечення свого існування, що призведе до ухилення від суду.
Таким ризикам не зможуть запобігти інші, передбачені ст.176 КПК України, запобіжні заходи, крім тримання під вартою.
Таким чином, беручи до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що відносяться відповідно до ст. 12 КК України, до категорії особливо тяжких злочинів, за які законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від семи до п'ятнадцяти років, враховуючи відсутність стійких соціальних зв'язків, відсутність офіційного джерела доходу, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, оскільки усвідомлюючи невідворотність покарання, може ухилятися від слідства та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого з метою схилення останнього до зміни раніше наданих ними показів, слідчий просить задовольнити клопотання.
Доводи сторін у судовому засіданні:
Прокурор в судовому засіданні просив клопотання задовольнити за підставами, викладеними у клопотанні.
Захисник заперечила проти задоволення клопотання. На обґрунтування своїх заперечень послалася на те, що кваліфікація інкримінованого ОСОБА_4 злочину прокурором завищена, підозрюваний сам здійснив дзвінок до швидкої допомоги та поліції, повідомив про те, що під час сварки, захищаючись, поранив сусіда, зовсім не мав на меті позбавляти потерпілого життя, тому сторона захисту із кваліфікацією не погоджується та буде доводити, що ОСОБА_4 вчинено інше кримінальне правопорушення. Прокурором не надано належних доказів існування ризиків, зазначених у клопотанні. Щодо заявленого прокурором ризику ухилення від слідства чи суду зазначила, що її підзахисний не покинув місце вчинення злочину, добровільно надав згоду на огляд приміщення, був присутній при обшуку, при цьому не перешкоджав діям працівників поліції, а навпаки, сприяв, нічого не спотворив, не знищив ніяких речей та предметів злочину, після події він не заперечив проти того, що завдав потерпілому ножове поранення, надав пояснення працівникам поліції. ОСОБА_4 вже 12 років проживає за однією адресою, нікуди не виїжджав, має сім'ю: дружину і двох неповнолітніх дітей, має ще одну неповнолітню дитину від першого шлюбу, що свідчить про його міцні соціальні зв'язки. Також, ОСОБА_4 не досяг 60-річного віку, що не дає йому можливості вільно перетинати кордон України, тим більше, що всюди стоять блок-пости, на яких чоловіків особливо перевіряють, що є стримуючим фактором для переховування. Також зазначила, що ризику впливу на свідків чи потерпілого прокурором взагалі не обґрунтовано, оскільки безпосередніх очевидців події у кримінальному провадженні немає, свідки у провадженні допитані, ОСОБА_4 добровільно надав пояснення щодо обставин правопорушення. Також вважає не підтвердженим ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, зважаючи на те, що її підзахисний раніше не судимий, до адміністративної відповідальності також не притягувався, ознак схильності його до вчинення злочинів прокурором не наведено. Вважала клопотання необґрунтованим та просила відмовити у його задоволенні і застосувати до її підзахисного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний повністю підтримав позицію свого захисника, заперечив проти задоволення клопотання, пояснив, що постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , поки що проживає один, оскільки його дружина з дітьми влітку 2022 року поїхала у гості до батьків в с. Чаплинку Херсонської області, що на лівобережжі Херсонщини, яка є тимчасово окупованою територією, і не змогла звідти виїхати, на сьогодні з ними немає зв'язку. Пояснив, що працював на фірмі, що займається будівельними роботами, на фірмі в числі інших працівників був у списках на бронювання від мобілізації, але 2 місяці тому фірма припинила свою діяльність, він залишився тимчасово без офіційної роботи, але має тимчасові підробітки, також йому матеріально допомагає брат. Намірів ухилятися від слідства не має, визнає той факт, що під час сварки наніс потерпілому удар ножом, дав пояснення працівникам поліції, однак наполягає, що умислу на вбивство у нього не було, це був самозахист. Просить обрати йому запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, згоден на цілодобовий домашній арешт.
Мотивація суду:
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
2. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три років.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням Відділу поліції № 2 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025231020000518 від 11.05.2025 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України. Слідчий суддя погоджується із позицією захисника щодо завищеної кваліфікації поставленого у провину підозрюваному кримінального правопорушення. Так, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.15 ч1 ст.115КК України, яка передбачає відповідальність як закінчений замах на умисне вбивство, тобто на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинений особою, яка виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі. Але згідно змісту підозри, що є нелогічним, «підозрюваний не довів свій намір до кінця із причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпілому була надано медичну допомогу», тоді як надання медичної допомоги не є причиною, яка не залежала від волі підозрюваного.
Обставини кримінального правопорушення, які сталися за версією слідства, викладені у клопотанні.
На даному етапі наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, дослідженими у судовому засіданні та під час прийняття слідчим суддею процесуального рішення.
Ризиками у клопотанні зазначено, що підозрюваний може:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст. 177 КПК України);
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України);
- вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Прокурор, зазначивши про ризик переховуватися від органу досудового слідства, не зазначив жодної дії підозрюваного, яка б вказувала на існування намірів підозрюваного переховуватися від слідства та покинути місце свого проживання. Підозрюваний тривалий час проживає у м. Херсоні, має місце реєстрації та постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований, має непостійні заробітки, а отже не має фінансових ресурсів для організації переховування та не вчинив жодних дій, які б свідчили про наміри переховуватися від слідства.
Слідчий суддя, дослідивши обставини, що мають враховуватися під час застосуванні запобіжного заходу, встановила, що підозрюваний має сім'ю, постійне місце проживання, проживає на одному місці 12 років, працює не офіційно. Слідчому судді не надано жодного факту та обставини, які б свідчили про те, що підозрюваний намагався переховуватися від слідства або суду. Крім того, про подію підозрюваним самостійно повідомлено до правоохоронних органів, про що свідчить внесення відомостей про кримінальне правопорушення та протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11.05.2025. Про співпрацю із працівниками поліції також свідчить і заява ОСОБА_4 про надання добровільної згоди на проведення огляду місця події без ухвали слідчого судді.
У клопотанні підставою для існування вказаного ризику зазначено те, що вказаний ризик «обґрунтовується тяжкістю покарання за вчинені кримінальні правопорушення, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, а саме позбавлення волі від 7 до 15 років». Однак категорія тяжкості не може бути підставою для існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Згідно п.3 Рішення Конституційного Суду України №14-рп/2003 від 08 липня 2003 року у справі про врахування тяжкості злочину при застосуванні запобіжного заходу вбачається, що тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу.
Разом з цим, ризик переховування прокурором обґрунтовується тим, що підозрюваний «не має стійких соціальних зав'язків, які могли б його стримувати». Зазначене не відповідає дійсності, оскільки у судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_10 має дружину та двох неповнолітніх дітей, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження, наявними у матеріалах клопотання, з якими підозрюваний намагається відновити зв'язок через їх вимушене перебування на тимчасово окупованій частині України. Також ОСОБА_4 має неповнолітню дитину від першого шлюбу. Крім того, ОСОБА_11 пояснив, що коли він залишився без роботи, то має підтримку свого брата, який йому на банківську картку періодично перераховує кошти. Все вищезазначене свідчить про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків.
Ризик ухилення від слідства існує завжди, але в даному випадку з урахуванням особи підозрюваного, його поведінки з часу вчинення кримінального правопорушення, його сімейного стану, доходу, він є вкрай мінімальним і не є таким, щоб обґрунтовано утримувати підозрюваного під вартою.
Щодо впливу на потерпілого та свідка, то вказаний ризик прокурором не обґрунтований і в судовому засіданні даний ризик не знайшов свого підтвердження. У клопотанні прокурор не зазначив на якого конкретно свідка може впливати підозрюваний, в чому цей вплив може полягати та які наслідки це матиме для кримінального провадження. Більш того, захисник підозрюваного у судовому засіданні повідомила, що безпосередніх свідків події не має, про що прокурору достеменно відомо, тому незрозуміло з якою метою можна впливати на свідків та тиснути на них якимось чином, крім того, фактів зміни свідками показань на сьогодні слідчому судді не надано, як і фактів тиску на свідків.
Також, прокурором не обґрунтовано ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний раніше не судимий, слідчому судді не надано жодних фактів його притягнення і до адміністративної відповідності, ним не вчинено жодних дій, які б свідчили про продовження ним злочинної діяльності, ОСОБА_4 самостійно повідомив про вчинене ним правопорушення, його поведінка і під час слідства, і у суді свідчить про те, що він дуже шкодує про вчинення ним правопорушення. Ризик вчинення іншого правопорушення у клопотанні обґрунтований тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, «пов'язаного із застосуванням насильства, що свідчить про схильність обвинуваченого до застосування насильства». Однак сам факт вчинення одного правопорушення при відсутності систематичних дій особи, не може свідчити про його схильність до насильства чи вчинення інших правопорушень.
Слідчий суддя дослідив обставини, що мають враховуватися під час застосування запобіжного заходу, і встановив, що підозрюваний має постійне місце проживання, має невеликий дохід, міцні соціальні зв'язки, співпрацює зі слідством. Підозрюваний повністю визнає свою причетність до події, однак оспорює фактичні обставини правопорушення, має захисника та вважає за необхідне доводити зазначені ним обставини, співпрацює зі слідством, добровільно прийняв участь у всіх слідчих діях за його участю. Підозрюваний працює, хоча й неофіційно, однак має заробіток на своє утримання.
І при наявності таких обставин життя підозрюваного слідчий у клопотанні, а прокурор у судовому засіданні, жодним чином не обґрунтував неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, як того вимагається частиною 1ст.183 КПК України, а тільки дуже узагальнено зазначив, що «таким ризикам не зможуть запобігти інші, передбачені ст.176 КПК України, запобіжні заходи, крім тримання під вартою». У клопотанні взагалі не зазначено жодної конкретної обставини щодо підозрюваного.
Згідно практики ЄСПЛ При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших запобіжних заходів» (п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011року у справі Харченко проти України, «тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу п.29 рішення ЄСПЛ від 11.10.2010 року у справі «Хайредінова проти України».
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Слідчий суддя з урахуванням всіх встановлених обставин, зокрема обставин вчинення кримінального правопорушення та предмету кримінального правопорушення, приходить до висновку, що до підозрюваного можливо застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою його постійного місця проживання, яке він повідомив суду, за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, і вважає, що такий запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Наявність підозри та запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту вже є стримуючими факторами для належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Керуючись ст.ст.132, 177, 178, 179, 183, 184, 194, ч.2 ст.376 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити слідчому у задоволенні клопотання.
Застосувати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши підозрюваному цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;
- не відлучатися з м. Херсона без дозволу слідчого, прокурора, суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти у залі суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Строк дії ухвали до 12 липня 2025 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1