Справа № 201/6352/25
Провадження № 1-кс/201/2390/2025
23 травня 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд м. Дніпра у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СВ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 22025050000000472, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2025 року, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорська Донецької області, громадянина України, неодруженого, зі слів на утриманні перебуває цивільна дружина з І групою інвалідності, не працюючого, з середньо-спеціальною освітою, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
В судовому засіданні приймали участь:
- прокурор ОСОБА_4 (ВКЗ)
- підозрюваний ОСОБА_5
- захисник ОСОБА_6 (ВКЗ)
Короткий виклад клопотання.
Слідчим відділом 2 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22025050000000472, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також у зв'язку з необхідністю виконати ряд слідчих дій, слідчий просив продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування без можливості внесення застави.
Позиції учасників.
Прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити.
Підозрюваний щодо задоволення клопотання не заперечив.
Захисник підтримав думку свого підзахисного.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях під процесуальним керівництвом прокурорів Донецької обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025050000000472, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Встановлено, що згідно із Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Всупереч вказаним нормам міжнародного права президент Російської Федерації (далі - РФ), а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам
п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України.
Так, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці Збройних Сил РФ, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглась на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб введено воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжувався, та діє і по нині.
До вчинення злочинної агресії проти України Російською Федерацією залучено Збройні Сили РФ, розвідувальні, правоохоронні органи РФ, незаконні збройні формування, створені на тимчасово окупованій території, найманців, які діють під загальним керівництвом та на досягнення єдиної злочинної мети - порушення суверенітету та територіальної цілісності України.
Так, відповідно до «Федерального закона «Об органах федеральной службы безопасности в Российской Федерации» 03 квітня 1995 року створено іноземну організацію «Федеральная служба безопасности Российской Федерации (ФСБ России)», на яку відповідно до ст. 11 вказаного закону покладено проведення розвідувальної діяльності.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України, (більш точний час органом досудового розслідування не встановлений) представником іноземної організації - співробітником ФСБ РФ ОСОБА_7 , залучено до співробітництва громадянин України, жителів Донецької та інших областей України для ведення підривної діяльності проти України, у тому числі збору та передачі інформації про переміщення та дислокацію сил оборони України вказаному представнику іноземної організації.
Так, збір вищевказаної інформації ОСОБА_7 налагоджено через мережу користувачів месенджеру «Telegram». З цією метою ОСОБА_7 з використанням акаунту авторизованого в месенджері «Telegram» під назвою « ОСОБА_8 », зареєстрованого під номером телефону НОМЕР_1 , створено чат-бот під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у месенджері «Telegram», за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 для збору інформації про переміщення та дислокацію сил оборони України.
Так, встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , перебуваючи у м. Краматорськ Краматорського району Донецької області (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, з ідеологічних мотивів та метою надання допомоги іноземній державі у проведенні підривної діяльності проти України, використовуючи власний акаунт в месенджері «Telegram» під назвою « ОСОБА_9 », авторизований під номером телефону НОМЕР_2 , з НОМЕР_3, у невстановлений час, але не пізніше ніж з 25.09.2024 та не раніше ніж до 20.12.2024, здійснив збір та передав представнику іноземної організації - співробітнику ФСБ РФ ОСОБА_7 , за допомогою надсилання відповідних текстових та графічних повідомлень до контрольованого вказаним співробітником ФСБ РФ чат-боту під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у месенджері «Telegram», за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 інформацію про переміщення та дислокацію сил оборони України на території м. Краматорськ Краматорського району Донецької області, а також про результати обстрілів м. Краматорськ Донецької області державою-агресором, з усвідомленням, що така інформація буде використана іноземною державою та її представниками у проведенні підривної діяльності проти України.
Так, 25.09.2024 у період часу з 15:48 до 15:59, перебуваючи на території м. Краматорськ Краматорського району Донецької області (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_5 , діючи з вищевказаних мотивів та метою, повідомив ОСОБА_7 у вказаний вище спосіб, інформацію про результати обстрілів військовим формуваннями держави-агресора поблизу будівлі навчального закладу за адресою, яка слідчим суддею не розголошується, розміщеної в районі координат, які слідчим суддею не розголошується. При цьому ОСОБА_5 достовірно усвідомлював, що така інформація буде використана іноземною державою та її представниками у проведенні підривної діяльності проти України.
Далі, 11.10.2024 з 07:29 до 08:45, перебуваючи на території м. Краматорськ Краматорського району Донецької області (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_5 , діючи з вищевказаних мотивів та метою, повідомив ОСОБА_7 у вказаний вище спосіб, інформацію про результати обстрілу військовими формуваннями держави-агресора місцевості у м. Краматорськ Донецької області, поблизу із певними будівлями за двома адресами, які слідчим суддею не розголошується. При цьому ОСОБА_5 достовірно усвідомлював, що така інформація буде використана іноземною державою та її представниками у проведенні підривної діяльності проти України.
Далі, 30.10.2024 о 16:04, перебуваючи на території м. Краматорськ Краматорського району Донецької області (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_5 , діючи з вищевказаних мотивів та метою, повідомив ОСОБА_7 у вказаний вище спосіб, інформацію про дислокацію сил оборони України на певній території за адресою, яка слідчим суддею не розголошується, з усвідомленням, що така інформація буде використана іноземною державою та її представниками у проведенні підривної діяльності проти України.
Далі, 11.11.2024 о 07:44, перебуваючи на території м. Краматорськ Краматорського району Донецької області (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_5 , діючи з вищевказаних мотивів та метою, повідомив ОСОБА_7 у вказаний вище спосіб, інформацію про результати обстрілу державою-агресором місцевості за адресою, яка слідчим суддею не розголошуються. При цьому ОСОБА_5 достовірно усвідомлював, що така інформація буде використана іноземною державою та її представниками у проведенні підривної діяльності проти України.
Далі 21.11.2024 о 18:39, перебуваючи на території м. Краматорськ Краматорського району Донецької області (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_5 , діючи з вищевказаних мотивів та метою, повідомив ОСОБА_7 у вказаний вище спосіб, інформацію про дислокацію сил оборони України на території тимчасово не працюючого закладу за адресою, яка слідчим суддею не розголошується, усвідомлюючи, що така інформація буде використана іноземною державою та її представниками у проведенні підривної діяльності проти України.
У той же час, з метою приховування слідів злочинної зазначених осіб, між ними було обумовлено способи конспірації.
27.03.2025 о 14:50 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 та п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, про що складено відповідний протокол.
27.03.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а саме у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, інформаційній безпеці України: наданні представникам іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану.
28.03.2025 слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська стосовно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, який спливає 25.05.2025.
Постановою заступника керівника Донецької обласної прокуратури продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 27 червня 2025 року включно.
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).
Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: матеріалами, зібраними оперативним підрозділом, що відповідно до ч. 2 ст. 99 КПК України є доказом; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 78/2/31/1-88 від 14.12.2024; протоколом обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 від 27.03.2025; протоколом затримання ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення від 27.03.2025; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 27.03.2025; протоколом слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_5 від 27.03.2025.
Вказані здобуті під час досудового розслідування докази є вагомими та свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою отримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, долученими доказами, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є підтвердженою.
При цьому, стороною захисту не зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність підозрюваного до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або вказували на необґрунтованість повідомленої підозри.
Щодо існування ризиків.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
На виконання вимог ст. 199 КПК України, щодо порядку продовження строку тримання під вартою, встановлені обставини, які свідчать про те, що ризики, передбачені п. 1 - 5 ст. 177 КПК України, не зменшились, продовжують існувати та та встановлені з урахуванням того, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна.
З урахуванням викладеного підозрюваний спроможний:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_5 згідно із ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, тому підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке, відповідно до діючого законодавства, пов'язане із позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом зміни місця свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон або на тимчасово окуповану територію.
2) підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, тобто речі, які можуть бути знайдені та визнані у встановленим законом порядку речовими доказами у справі, або стосовно злочинів, про які органами досудового розслідування не розпочато досудове розслідування, а саме, маючи доступ до власних облікових записів в застосунку «Телеграм» може за допомогою іншого пристрою видалити відповідні дані, які стосуються вчинення ним протиправних дій та повідомити осіб, котрим він поширював відповідну інформацію та які також можуть видалити сліди переписок із ним;
3) незаконно впливати свідків, інших підозрюваних, експерта, у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки на даний час органом досудового слідства не встановлені всі особи причетні до вчинення даного злочину, а також свідки протиправної діяльності, що у випадку застосування до ОСОБА_5 запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, створить передумови для продовження спілкування ОСОБА_5 з вказаними особами та впливу на свідків у даному кримінальному провадженні.
Слід також зазначити, що ризик незаконного впливу на експертів є актуальним з огляду па встановлену КПК України процедуру отримання за необхідності показань від осіб, які є експертами, у кримінальному провадженні, а саме усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. ст. 23, 356 КПК України.
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. На теперішній час у провадженні призначено комп'ютерно-технічну експертизу щодо телефона вилученого у підозрюваного, яка триває.
4) перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином, а саме: ОСОБА_5 , у разі застосування до нього запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, зможе попередити інших невстановлених осіб, із котрими він підтримував контакт для здійснення протиправної діяльності, про необхідність зміни акаунту чи способів зв'язку, чим унеможливить подальше документування вчиненого злочину;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Беручи до уваги той факт, що підозрювана в умовах воєнного стану ініціативно надавала допомогу представнику іноземної держави у веденні підривної діяльності проти України, зважаючи на лояльність підозрюваної до РФ, котра здійснює збройну агресію проти України, існує ризик вчинення цього ж злочину, або подібних злочинів, що можливо нівелювати виключно шляхом тримання підозрюваної під вартою.
Враховуючи лояльне ставлення ОСОБА_5 до окупаційних військ РФ, не обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може створити передумови для вчинення нею нового кримінального правопорушення, або продовження злочину, в якому підозрюється.
Викладене в сукупності свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що за матеріалами даного кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Вказані ризики, які враховувались судом при обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час досудового розслідування кримінального провадження не відпали.
Щодо необхідності проведення слідчо-розшукових дій.
Строк дії ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про тримання під вартою ОСОБА_5 закінчується 25.05.2025, втім у вказаний час завершити досудове розслідування у кримінальному провадженні не вбачається за можливе, оскільки склад кримінального правопорушення, за яким здійснюється досудове розслідування, згідно з ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, за який передбачене основне покарання в вигляді позбавленням волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна, у зв'язку з чим, до нього відповідно до ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім того, внаслідок складності кримінального провадження ще необхідно виконати певний обсяг слідчих та процесуальних дій, а саме: отримати та опрацювати висновок комп'ютерно-технічної експертизи; отримати легалізовані матеріали щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій; виконати вимоги ст. 290 КПК України;
Також, на теперішній час до слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях не отримано матеріали виконання постанови про призначення комп'ютерно-технічної експертизи, яка потребує значного проміжку часу для організації її виконання та складання висновку.
Проведення вказаного експертного дослідження та слідчих (розшукових) дій потребує значного проміжку часу та які матимуть істотне значення для досудового розслідування. Крім того, після отримання висновку вищевказаної експертизи, з урахуванням зазначених у ньому відомостях, може виникнути потреба в проведенні інших слідчих (розшукових) дій.
Висновки.
Подане клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України. Підозра обґрунтована і ризики є доведеними.
Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу, встановлено, що органу досудового розслідування дійсно необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, втім строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою ОСОБА_5 закінчується 25.05.2025 року.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
Оскільки інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення входить до вищевказаного переліку, то, з огляду на обґрунтованість підозри та наявності ризиків, та з метою можливості отримання та процесуального опрацювання вищевказаних матеріалів, проведення інших слідчих дій, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити.
Щодо строку застосування запобіжного заходу.
У відповідності до ст. 219 КПК України досудове розслідування може бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості; дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
В подальшому згідно з ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 115 КПК України при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку.
Відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК України, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою.
Тому, оскільки строк досудового розслідування продовжений до 27.06.2025 року, а тому саме до цього строку у межах 60 днів слідчий суддя може продовжити запобіжний захід.
Щодо застави.
Згідно з абз. 8 ч. 4 ст. 183 КК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Оскільки інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення входить до вищевказаного переліку, а також з огляду на обґрунтованість підозри та наявності ризиків, розмір застави слідчий суддя не визначає.
Керуючись ст. ст. 176-178, 206, 309, 369-372, 376, 395, 615 КПК України, -
Клопотання - задовольнити.
Строк дії застосованого під час досудового розслідування ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжити в межах строку досудового розслідування, тобто до 27 червня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, але може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1