Справа № 201/4201/25
Провадження № 2/201/2724/2025
28 травня 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді Батманової В.В.,
з секретарем судового засідання Дейнега А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Соборного районного суду міста Дніпра у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми майнового відшкодування,-
09.04.2025 МТСБУ звернулось до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми майнового відшкодування.
Ухвалою судді Батманової В.В. від 11 квітня 2025 року було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням відповідно до ч. 1 ст. 274 , ч. 5 ст. 279 ЦПК України (а.с. № 43).
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 25.07.2024 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, автомобілем «Opel Vectra», д/н НОМЕР_1 , скоїв зіткнення з автомобілем «Nissan Qashqai» д/н НОМЕР_2 . Під час ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження, завдано матеріальні збитки. Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.09.2024 водія ОСОБА_1 визнано винним в скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП. На час ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 не була застрахована жодним чинним полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Внаслідок ДТП власнику автомобіля «Qashqai» д/н НОМЕР_2 завдано майнову шкоду, яка повинна бути відшкодована заподіювачем шкоди або відповідальною особою. Згідно висновку про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу №250724, вартість матеріальної шкоди, складає 58646,07 грн., крім того витрати на аварійного комісара склали ще 2150 грн. Відповідно до п.38.2.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ отримало право на відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування у зв'язку із ДТП, що відбулася з вини ОСОБА_1 загальна сума яких складає 60796,07 грн., які позивач просив стягнути з відповідача, а також судові витрати.
Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату та час слухання повідомлявся за останнім відомим місцем проживання, а також шляхом розміщення оголошення про виклик на сайті «Судова Влада».
Отже, належним чином повідомлений про розгляд справи судом відповідач в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звернувся, а також не скористався правом надання заперечень проти позову.
Враховуюч и, що відповідач виходячи з положень та п.4 ч. 8, ч.11 ст.128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи , в судове засідання не з'явився, згідно до ст.280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно до ч.1 ст.223 ЦПК України та ч.2 ст.247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи 03.09.2024 здійснювався за відсутності сторін (їх представників) та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у відповідності до вимог ст.89 ЦПК України, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
25.07.2024 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, автомобілем «Opel Vectra», д/н НОМЕР_1 , скоїв зіткнення з автомобілем «Nissan Qashqai» д/н НОМЕР_2 . Під час ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження, завдано матеріальні збитки.
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.09.2024 водія ОСОБА_1 визнано винною в скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП (а.с. №9).
Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, в результаті даної ДТП, з вини водія ОСОБА_1 був пошкоджений автомобіль марки «Nissan Qashqai» д/н НОМЕР_2 , що на праві власності належить ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого була забезпечена договором ОСЦПВ (страховим полісом) № 220476134.
На час скоєння дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав чинного договору ОСЦПВ, що підтверджується відомостями Централізованої бази даних з офіційного інтернет-сайту МТСБУ.
Згідно висновку про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу №250724, вартість матеріальної шкоди, складає 58646,07 грн. (а.с. № 12-18).
Крім того витрати на збір документів склали ще 2150 грн.
Завдана шкода особисто винуватцем ДТП потерпілому відшкодована не була. У зв'язку з чим власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_2 з метою отримання страхового відшкодування, звернувся до МТСБУ з відповідною заявою.
У зв'язку з настанням події, передбаченої ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розглянувши заяву власника пошкодженого автомобіля, МТСБУ було прийнято рішення про відшкодування шкоди та виплачено власнику автомобіля марки «Nissan Qashqai» д/н НОМЕР_2 ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 58646,07 грн.
Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до п. «а» ч. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Згідно ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом. Така оцінка проводиться в порядку, передбаченому «Методикою товарознавчою експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів», затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092.
Тому, для вирішення питання щодо розміру фактично заподіяної позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди, суд приймає до уваги висновок експертного дослідження №250724 по визначенню вартості матеріального збитку, нанесеного власнику колісного транспортного засобу.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі, володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Як вказує ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування», страховик має право вимагати компенсацію здійснених виплат від особи, відповідальної за заподіяний збиток в повному обсязі.
Відповідно п. 1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, та здійснило регламентну виплату в розмірі 58646,07 грн. потерпілій особі - ОСОБА_2 .
Отже, відповідно до ст.1191 ЦК України та п. 38.2.1 ст. 38 Закону після проведення виплати потерпілій особі у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до відповідача в розмірі понесених витрат, що складає 58646,07 грн. разом із витратами на збір документів у розмірі 2150 грн.
Як зазначено в правовій позиції, висловленої ВСУ у справі №6-2188цс16 від 16.11.2016: «Згідно зі статтею 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 цього Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність».
Таким чином, до позивача, як до страховика, що виплатив страхове відшкодування в межах сплаченої суми в розмірі 58646,07 грн., перейшло право вимоги, яке ОСОБА_2 на підставі ст. ст. 1187, 1188 ЦК України, мав би до відповідача, а відтак, суд приходить до висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог МТСБУ про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, а отже позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат, з урахуванням задоволення позовних вимог у повному обсязі, на підставі ст.141 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 35, 38, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, правовою позицією, висловленою ВСУ у справі №6-2188цс16 від 16.11.2016р., ст ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, ч. 1 ст. 274, ч. 5 ст. 279, ч.4 ст.223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми майнового відшкодування - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) суму понесених витрат в розмірі 60796 (шістдесят тисяч сімсот дев'яносто шість) грн. 07 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя В.В. Батманова