Справа № 201/6067/25
Провадження № 1-кс/201/2271/2025
16 травня 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС - криміналіста СВ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 22025050000000529, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Костянтинівка Донецької області, громадянину України, який не одружений, утриманців не має, не працює, має середньо-спеціальну освіту, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
В судовому засіданні приймали участь:
- прокурор ОСОБА_4
- підозрюваний ОСОБА_5
- захисник ОСОБА_6 (ВКЗ)
Короткий виклад клопотання.
Слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях за процесуального керівництва прокурорів відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025050000000529, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2025 року, в якому ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Враховуючи наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави.
Позиції учасників.
Прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання не заперечив, підтвердив, що дійсно передавав інформацію про місця дислокацій ЗСУ, щиро розкаявся, повідомив про активне сприяння розкриттю злочину, просив застосувати йому домашній арешт.
Захисник підтримав думку свого підзахисного, просив визначити йому заставу.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях під процесуальним керівництвом прокурорів Донецької обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025050000000529, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Встановлено, що згідно із Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Всупереч вказаним нормам міжнародного права президент осійської федерації (далі - рф), а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам
п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України.
Так, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці Збройних Сил рф, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглась на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб введено воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжувався, та діє і по нині.
До вчинення злочинної агресії проти України російською федерацією залучено Збройні Сили рф, розвідувальні, правоохоронні органи рф, незаконні збройні формування, створені на тимчасово окупованій території, найманців, які діють під загальним керівництвом та на досягнення єдиної злочинної мети - порушення суверенітету та територіальної цілісності України.
Так, відповідно до «Федерального закона «Об органах федеральной службы безопасности в российской федерации» 03 квітня 1995 року створено іноземну організацію «Федеральная служба безопасности российской федерации (ФСБ россии)», на яку відповідно до ст. 11 вказаного закону покладено проведення розвідувальної діяльності.
Після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України, (більш точний час органом досудового розслідування не встановлений) представником іноземної організації - співробітником ФСБ рф ОСОБА_7 , залучено до співробітництва громадянин України, жителів Донецької та інших областей України для ведення підривної діяльності проти України, у тому числі збору та передачі інформації про переміщення та дислокацію сил оборони України вказаному представнику іноземної організації.
Так, збір вищевказаної інформації ОСОБА_7 налагоджено через мережу користувачів месенджеру «Telegram». З цією метою ОСОБА_7 з використанням акаунту авторизованого в месенджері «Telegram» під назвою « ОСОБА_8 », зареєстрованого під номером телефону НОМЕР_1 , створено чат-бот під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у месенджері «Telegram», за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 для збору інформації про переміщення та дислокацію сил оборони України.
Зокрема встановлено, що 25.02.2025 у період часу з 19 год. 03 хв. до 19 год. 40 хв. громадянин України ОСОБА_5 , перебуваючи у м. Костянтинівка Краматорського району Донецької області (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, з ідеологічних мотивів та метою надання допомоги іноземній державі у проведенні підривної діяльності проти України, використовуючи власний акаунт в месенджері «Telegram» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », авторизований під номером телефону НОМЕР_2 , з НОМЕР_3, повідомив ОСОБА_7 у вказаний вище спосіб, інформацію про розміщення за певною адресою, яка слідчим суддею не розголошується, військової техніки та військовослужбовців Збройних Сил України, де вони несуть службу та здійснюють заходи з забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, прикріпивши до цього повідомлення фотознімок указаного ним місця, чим надав співробітнику іноземної спецслужби допомогу в проведенні підривної діяльності проти України. При цьому ОСОБА_5 достовірно усвідомлював, що така інформація буде використана іноземною державою та її представниками у проведенні підривної діяльності проти України.
У подальшому 25.02.2025 у період часу з 19 год. 52 хв. до 20 год. 01 хв. громадянин України ОСОБА_5 , перебуваючи у м. Костянтинівка Краматорського району Донецької області (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, з ідеологічних мотивів та метою надання допомоги іноземній державі у проведенні підривної діяльності проти України, використовуючи власний акаунт в месенджері «Telegram» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », авторизований під номером телефону НОМЕР_2 , з НОМЕР_3, повідомив ОСОБА_7 у вказаний вище спосіб, інформацію про розміщення за певною адресою, яка слідчим суддею не розголошується, військової техніки та військовослужбовців Збройних Сил України, де вони несуть службу та здійснюють заходи з забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, прикріпивши до цього повідомлення графічне зображення (знімок екрану мобільного телефону) зі супутниковим знімком (ймовірно з програмного забезпечення «Карти» («Гугл») з позначкою зазначеного ним місця, чим надав співробітнику іноземної спецслужби допомогу в проведенні підривної діяльності проти України. При цьому ОСОБА_5 достовірно усвідомлював, що така інформація буде використана іноземною державою та її представниками у проведенні підривної діяльності проти України.
У той же час, з метою приховування слідів злочинної зазначених осіб, між ними було обумовлено способи конспірації.
15.05.2025 в 11-55 годині ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 та п. 6 ч.1 ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, про що складено відповідний протокол.
Цього ж дня ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а саме у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, інформаційній безпеці України: наданні представникам іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану.
Щодо обґрунтованої підозри.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).
Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_5 злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: матеріалами, зібраними оперативним підрозділом, що відповідно до ч. 2 ст. 99 КПК України є доказом; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії № 78/2/31/1-52 від 19.03.2025; протоколом затримання ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення від 15.05.2025;протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 15.05.2025; іншими матеріалами, зібраними у ході досудового розслідування.
Вищевказані докази, зібрані під час досудового розслідування, свідчать про те, що підозрюваним ОСОБА_5 , могло бути вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК України, тобто підозра стосовно нього є обґрунтованою.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою отримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, долученими доказами, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення є підтвердженою.
При цьому, стороною захисту не зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність підозрюваного до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або вказували на необґрунтованість повідомленої підозри.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, інформаційній безпеці України: наданні представникам іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Щодо існування ризиків.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий вказує на існування ризиків, передбачених п.п. 1- 5 частини 1 статті 177 КПК України, які, на думку слідчого судді, є підтвердженими.
На думку слідчого судді, ОСОБА_5 спроможний:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_5 згідно із ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, тому підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке, відповідно до діючого законодавства, пов'язане із позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом зміни місця свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон або на тимчасово окуповану територію.
2) підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, тобто речі, які можуть бути знайдені та визнані у встановленим законом порядку речовими доказами у справі, або стосовно злочинів, про які органами досудового розслідування не розпочато досудове розслідування, а саме, маючи доступ до власних облікових записів в застосунку «Телеграм» може за допомогою іншого пристрою видалити відповідні дані, які стосуються
вчинення ним протиправних дій та повідомити осіб, котрим він поширював відповідну інформацію та які також можуть видалити сліди переписок із ним;
3) незаконно впливати свідків, інших підозрюваних, експерта, у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки на даний час органом досудового слідства не встановлені всі особи причетні до вчинення даного злочину, а також свідки протиправної діяльності, що у випадку застосування до ОСОБА_5 запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, створить передумови для продовження спілкування ОСОБА_5 з вказаними особами та впливу на свідків у даному кримінальному провадженні.
Слід також зазначити, що ризик незаконного впливу на експертів є актуальним з огляду па встановлену КПК України процедуру отримання за необхідності показань від осіб, які є експертами, у кримінальному провадженні, а саме усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. ст. 23, 356 КПК України.
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. На теперішній час вирішується питання про призначення у провадженні комп'ютерно-технічної експертизи телефона вилученого у підозрюваного.
4) перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином, а саме: ОСОБА_5 у разі застосування до нього запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, зможе попередити інших невстановлених осіб, із котрими він підтримував контакт для здійснення протиправної діяльності, про необхідність зміни акаунту чи способів зв'язку, чим унеможливить подальше документування вчиненого злочину;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Беручи до уваги той факт, що підозрюваний в умовах воєнного стану ініціативно надавав допомогу представнику іноземної держави у веденні підривної діяльності проти України, зважаючи на лояльність підозрюваного до рф, котра здійснює збройну агресію проти України, існує ризик вчинення цього ж злочину, або подібних злочинів, що можливо нівелювати виключно шляхом тримання підозрюваного під вартою.
Враховуючи лояльне ставлення ОСОБА_5 до окупаційних військ рф, не обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може створити передумови для вчинення ним нового кримінального правопорушення, або продовження злочину, в якому підозрюється.
24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, тому необхідно взяти до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину під час воєнного стану.
Висновки.
Слідчим суддею встановлена обґрунтованість підозри. Також слідчим суддею встановлені ризики, передбачені п.п. 1- 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на сьогоднішній день є доведеними.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
Оскільки інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення входить до вищевказаного переліку, то з огляду на обґрунтованість підозри та наявності ризиків, клопотання підлягає задоволенню.
Характер та спосіб вчинених дій, специфіка кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дають підстави вважати, що без застосування запобіжного заходу він може вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення, чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення у якому підозрюється, а також інші кримінальні правопорушення, переховуватися з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи характер дій підозрюваного, які пов'язані з підтриманням військової агресії Російської Федерації проти України.
Щодо строку дії запобіжного заходу.
У відповідності до ст. 219 КПК України досудове розслідування може бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
В подальшому згідно з ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 115 КПК України при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. Відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК України, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою.
У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру 15.05.2025, тому досудове розслідування має бути закінченим до 15.07.2025 року, а тому саме до цього строку в межах 60 днів з моменту затримання підозрюваного слідчий суддя може застосувати запобіжний захід.
Щодо застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.
Оскільки інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення входить до вищевказаного переліку, розмір застави слідчий суддя не визначає, оскільки застосування застави не відповідатиме тяжкості та характеру вчиненого злочину, а також особі підозрюваного.
Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183-187,193-194,196-197,205,369-372,392-393 КПК України, -
Клопотання - задовольнити.
ОСОБА_5 застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 11:55 години 13 липня 2025 року, без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, але може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1