Справа № 203/2837/25
Провадження № 2/201/3381/2025
про передачу справи на розгляд іншому суду
28 травня 2025 року місто Дніпро
Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Демидова С.О., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради Донецької області, про визнання права власності, -
27 травня 2025 року до Соборного районного суду міста Дніпра за підсудністю з Центрального районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради Донецької області, про визнання права власності.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що цивільну справу необхідно передати на розгляд іншому суду з огляду на наступне.
У статті 30 ЦПК України визначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 19.01.2022 року у справі №404/3167/18 виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. В даній постанові Верховний Суд зауважив, що з аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.
Нерухоме майно є особливим об'єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв'язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення; майнове право на об'єкт нерухомості є складовою частиною такого майна, як об'єкта цивільних прав; виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо,так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна,так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном (правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18, у постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 755/5684/180).
Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
З аналізу позовної заяви, предметом позову є визнання права власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тобто даний позов має підсудність за місцем знаходження майна.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 06 березня 2022 року № 1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» територіальна підсудність судових справ Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області визначена (Центральний район) за Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська (Соборний районний суд міста Дніпра).
Таким чином, розгляд даної справи територіально не підсудний Соборному районному суду міста Дніпра.
Оскільки майно знаходиться в Лівобережному районі міста Маріуполя, то дана справа підсудна Лівобережному (Орджонікідзевському) районному суду міста Маріуполя.
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 06.03.2022 № 1/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ з Лівобережного районного суду міста Маріуполя на Новокодацький (Ленінський) районний суд міста Дніпра.
Згідно із п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Зважаючи на те, що місцезнаходженням нерухомого майна не є Соборний район м. Дніпра, а тому справа не підсудна Соборному районному суду міста Дніпра і підлягає передачі на розгляд до Новокодацького (Ленінського) районного суду міста Дніпра за місцезнаходженням нерухомого майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. 27, 28, 31 ЦПК України, -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради Донецької області, про визнання права власності передати на розгляд до Новокодацького районного суду міста Дніпра (вулиця Коробова, 6, Дніпро, Дніпропетровська область, 49000).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Передача справи на розгляд іншого суду здійснюється не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Суддя С.О. Демидова