27 травня 2025 року
м. Київ
справа №335/11177/23
провадження № 61-6633ск25
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ткачук Наталія Іванівна, на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 29 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності в порядку спадкування за законом,
23 травня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ткачук Н. І. через підсистему «Електронний Суд» звернулась до Верховного Судукасаційну скаргу на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя
від 19 грудня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 29 квітня 2025 року.
У касаційній скарзі представник заявника просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.
В порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
Заявник у прохальній частині касаційної скарги просить звільнити її від сплати судового збору.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначає, що розмір судового збору за подання касаційної скарги перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявника за попередній календарний рік.
На підтвердження свого скрутного майнового стану заявник надала довідку про доходи за період з квітня 2024 року по квітень 2025 року.
Згідно пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Верховний Суд зазначає, що із вказаних доказів неможливо встановити, що майновий стан заявник перешкоджає сплаті судового збору за подання касаційної скарги, а тому клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Таким чином, наведені заявником у клопотанні доводи не дають достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Заявнику необхідно надати належні документи на підтвердження права на звільнення від сплати судового збору (наприклад відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків за календарний 2024 рік, про склад сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, довідка про отримання пенсії тощо) або сплатити судовий збір.
Позивач звернулась до суду з позовом у листопаді 2023 року, який містить одну вимогу майнового характеру про визнання права власності на майно та встановлення факту спільного проживання однією сім'єю.
У постанові від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися в ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду
від 26 лютого 2019 року в справі № 907/9/17).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову в позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Як вбачається з матеріалів справи, представник заявника не надала належних та допустимих доказів на підтвердження вартості спірного нерухомого майна (квартири за адресою: АДРЕСА_1 ), а із наданих до касаційної скарги матеріалів неможливо встановити вартість спірного нерухомого майна, тому представнику заявника необхідно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вартості спірного нерухомого майна і, відповідно, самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору.
Заявник має сплатити за подання касаційної скарги судовий збір в частині майнових вимог за наступною формулою (А ? 1% ? 200 %), де А - це вартість спірного майна (квартири за адресою: АДРЕСА_1 ).
Що стосується вимоги про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, слід зазначити наступне.
У частині першій статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року становить 2 684 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»).
За подання до суду заяви про встановлення факту, що має юридичне значення фізичним особам необхідно сплатити судовий збір у розмірі
0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на зазначене, заявнику необхідно сплатити судовий збір в частині цієї вимоги у розмірі 5 36, 80 грн (2 684 грн *0,2) * 200%.
Крім цього, представник заявника має враховувати, що відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Судовий збір за подання касаційної скарги має бути зараховано за платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783,
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду документ, що підтверджує його сплату.
За частиною другою статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ткачук Наталія Іванівна про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ткачук Наталія Іванівна, на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 29 квітня 2025 року залишити без руху, надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко