28 травня 2025 року
м. Київ
справа № 703/2412/24
провадження № 61-6733ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дем'яненка Олександра Анатолійовича на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20 січня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 24 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності,
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просила суд:
- припинити право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на їх частки у квартирі АДРЕСА_1 ;
- визнати за нею право власності на ці частки у вказаній квартирі.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20 січня
2025 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду
від 24 квітня 2025 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності задоволено частково.
Припинено право власності ОСОБА_2 на 1/12 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 1/12 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за рахунок коштів, внесених на депозитний рахунок суду на суму 34 983,00 грн.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/12 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
У решті позовних вимог відмовлено.
26 травня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Дем'яненко О. А. через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20 січня
2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 24 квітня 2025 року (повний текст постанови виготовлено 28 квітня 2025 року, касаційна скарга надійшла до суду 26 травня 2025 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просив суд скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог відносно ОСОБА_3 , ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог відносно ОСОБА_3 .
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції
в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Дем'яненко О. А. не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, у касаційній скарзі представник заявника узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права та цитує статтю 389 ЦПК України, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги
з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Також, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1 937,92 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору у повному розмірі.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»
(у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом) передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення
в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Зі змісту касаційної скарги встановлено, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції оскаржується у частині позовних вимог відносно ОСОБА_3 .
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у 2024 році та заявляла дві позовні вимоги немайнового характеру та дві позовні вимоги майнового характеру (припинення права власності та визнання права власності відносно 1/12 частини квартири ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ).
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 211,20 грн, 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 15 140,00 грн).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
При цьому суд звертає увагу представника заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Отже, заявнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1 937,92 грн:
1) Вартість 1/12 частини квартири - 34 983,00 грн;
2) Судовий збір за позовну вимогу майнового характеру - 1 211,20 грн (34 983,00*1%=349,83 грн, а 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 211,20 грн);
3) Судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру - 1 211,20 грн;
4) Судовий збір за подачу касаційної скарги - 3 875,84 грн ((1 211,20*2)*200%)*0,8=3 875,84);
5) Сплачено судового збору - 1 937,92 грн;
6) Доплата судового збору - 1 937,92 грн (3 875,84-1 937,92=1 937,92).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дем'яненка Олександра Анатолійовича на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20 січня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 24 квітня 2025 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць