Справа № 489/1822/25
Провадження № 2/489/1689/25
Іменем України
28 травня 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі
головуючого судді Костюченко Г.С.,
із секретарем судового засідання Савковою К.А.
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
В лютому 2024 року ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 37 085,92 грн. та понесених судових витрат, які складаються із 3 028,00 грн. судового збору та 9 200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Як на підставу позовних вимог вказано, що 11.12.2018 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір № 490996484. Згідно умов вказаного кредитного договору АТ «Альфа-Банк» надало відповідачу кредит в розмірі на суму 26 898,53 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за його використання. Проте відповідачка свої зобов'язання щодо повернення кредиту виконувала неналежним чином, в зв'язку з чим станом на 23.02.2021 загальна сума заборгованості за кредитом становить 37 085,92 грн.
22.02.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія ФОРТ» укладено договір факторингу, на підставі якого, серед іншого, відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача.
В подальшому 23.02.2021 року між ТОВ «ФК ФОРТ» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було укладеног договір факторингу, за умовам якого право вимоги за кредитним договором перейшли до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс».
Таким чином, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем.
Посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов'язань, позивач звернувся із даним позовом до суду і просить стягнути вказану заборгованість з відповідача.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 18.03.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання сторони не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином. Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» згідно заяви від 20.03.2025 просив розглянути справу за його відсутності, не заперечує проти постановлення по справі заочного рішення.
Повідомлення відповідачаки ОСОБА_1 про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви та доданих до неї документів. Направлена на її адресу судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.
Відповідач причини своєї неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надала.
За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
11.12.2018 між АТ «АЛЬФА БАНК» та ОСОБА_1 . укладено кредитний договір № 490996484, відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 26 898,53 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
Надання кредиту відповідачці та фактичне користування останньою кредитними коштами позивач підтвердив випискою по рахунку ОСОБА_1 за період з 11.12.2018 по 22.02.2021.
Із змісту виписки вбачається, що станом на 22.02.2021 по рахунку проведено операцію «Згортання активу у зв'язку з продажем згідно договору факторингу».
Позивачем долучено до матеріалів справи розрахунок заборгованості, згідно якого загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором від 11.12.2018 станом на 23.02.2021 складає 37 085,92 грн.
Доказів погашення вказаної заборгованості на момент звернення позивача до суду матеріали справи не містять.
22.02.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія ФОРТ» укладено договір факторингу, на підставі якого, серед іншого, відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача.
В подальшому 23.02.2021 року між ТОВ «ФК ФОРТ» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було укладеног договір факторингу, за умовам якого право вимоги за кредитним договором перейшли до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс».
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Крім того, згідно пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Зазначена правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15.
Відповідно до статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно із статтею 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Враховуючи наведене та долучені позивачем до матеріалів справи письмові докази у повній мірі підтверджують укладення відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору та отримання кредитних коштів, а також існування заборгованості по кредиту, викладеної в позовних вимогах, право вимоги якої набув позивач згідно договору факторингу.
Таким чином, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості по кредиту в розмірі 37 085,92грн.
Відповідно до положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 028,00 грн.
При вирішенні вимоги в частині відшкодування витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі №569/17904/17, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №826/15063/18.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір № 03-07/24 від 03.07.2024 про надання правничої допомоги, акт № 1 приймання - передачі наданих послуг від 15.07.2024, платіжну інструкцію № 4928 від 01.10.2024.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги тривалість розгляду справи, складність справи, фактичну участь адвоката у розгляді справи, а також ціну позову, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справи підлягають частковому задоволенню, в розмірі 3 000,00 грн.
Керуючись статями 4, 19, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором від 11.12.2018 станом на 22.02.2021 в розмірі 37 085,92 грн. (тридцять сім тисяч вісімдесят п'ять гривень 92 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000, 00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» судовий збір в сумі 3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», код ЄДРПОУ 40340222, місцезнаходження: м. Київ, пл. Солом'янська, 2;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Г.С.Костюченко