Справа № 489/309/25
Провадження № 2/489/1168/25
Іменем України
28 травня 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі
головуючого судді Микульшиної Г.А.,
із секретарем судового засідання Тищенко Д.О.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
В січні 2025 року ТОВ «Споживчий центр» звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 9 204,00 грн. та понесених судових витрат.
Як на підставу позовних вимог вказано, що між сторонами 05.02.2022 був укладений кредитний договір (оферти) № 05.02.2022-100004479, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в розмірі 5 900,00 грн. строком на 42 дні зі сплатою ставки «Економ» за користування кредитом в розмірі 2 % за один день користування кредитом, ставки «Стандарт» - 3 % за один день користування кредитом. Через неналежне виконання позичальником грошових зобов'язань станом на 16.04.2022 утворилась заборгованість у розмірі 9 204,00 грн., яка складається з: 5 900,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 3 304,00 грн. - заборгованості по процентам.
Посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить стягнути з нього вказану заборгованість.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 20.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
03.04.2025 від представника позивача ТОВ «Споживчий Центр» надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої уточнено номер та дату кредитного договору, за яким позивач просить стягнути заборгованість. Зокрема вказував на те, що 05.02.2022 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 05.02.2022-100004479, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в розмірі 6 000,00 грн. В подальшому 05.03.2022 між сторонами було укладено кредитний договір (оферти) № 05.02.2022-010004471, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в розмірі 5 900,00 грн. При цьому позичальник просив кредитора зарахувати вимогу по видачу кредиту в сумі 5 900,00 грн. в рахунок вимоги про повернення кредиту, отриманого ним раніше, в сумі 6 000,00 грн., на що кредитор погодився
Згідно ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03.04.2025 прийнято до розгляду заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» Ларіонова Костянтина Олександровича про уточнення позовних вимог в редакції від 03.04.2025.
Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» в судове засідання не з'явився, повідомлений судом про розгляд справи належним чином, в позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності.
Повідомлення відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та доданих до неї документів, та додатково шляхом направлення смс-повідомлення на номер телефону, зазначений в позовній заяві, яке доставлено 03.04.2025 о 17:082 год. Направлена на його адресу судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «адресат відмовився», що відповідно до статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.
Відповідач причини своєї неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.
За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
05.03.2022 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 05.03.2022-010000071, невід'ємними частинами якого є пропозиція про укладення кредитного договору (оферта) від 05.03.2022 та заявка від 05.03.202., які підписано позичальником шляхом використання одноразового ідентифікатора (а.с. 21-26).
Сторони уклали договір на наступних умовах: сума кредиту - 5 900,00 грн.; строк, на який надається кредит - 42 дні з дати його надання; процентна ставка - 2 % за один день користування кредитом (ставка «Економ»).
ОСОБА_1 був ознайомлений з таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 05.03.2022-010000071від 26.03.2024 та паспортом споживчого кредиту, в якому зазначені умови кредитування.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується квитанцією від 05.02.2022 (а.с. 12).
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 05.03.2022-010000071 від 05.03.2022 заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 9 204,00 грн., яка складається з:5 900,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 3 304,00 грн. - заборгованості по процентам (а.с. 8).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Частиною першою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (частина третя статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (статті 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо за договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики.
Згідно статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи доведення позивачем отримання відповідачем кредиту та порушення останнім грошових зобов'язань, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі, вказаному у розрахунку позивача, яка відповідачем не спростована, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення в повному обсязі.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 422,40 грн.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 05.03.2022-010000071 від 05.03.2022 станом на 16.04.2022 в загальному розмірі 9 204,00 грн. (дев'ять тисяч двісті чотири гривні 00 коп.), яка складається з: 5 900,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 3 304,00 грн. - заборгованості по процентам.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в сумі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 00 коп.)
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса: м. Київ, вул. Саксаганського,133-А;
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 28.05.2025.
Суддя Г.А. Микульшина