КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА
Справа № 488/2154/25
Провадження № 2-н/488/796/25
Іменем України
28.05.2025 року м. Миколаїв
Суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва Чернявська Я.А., розглянувши матеріали заяви про видачу судового наказу ОСОБА_1 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання дитини,
Заявник ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Яковлевої Інни Олександрівни звернулася до Корабельного районного суду м. Миколаєва з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд прийшов до наступного.
Статтею 162 ЦПК України передбачено, що заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України, позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Місцем проживання заявника в даному випадку являється зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання, яке стосовно фізичної особи визначається відповідно до положень ст. 29 ЦК та ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Відповідно до ч. 5 ст. 165 ЦПК, в порядку досудової підготовки судом були надіслані запити до Єдиного державного демографічного реєстру, щодо місця реєстрації заявника та боржника.
Відповідно до відповіді № 1419302 від 27.05.2025 року з ЄДДР, боржник - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 що відноситься до територіальної підсудності Скадовського районного суду Херсонської області. Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Вища рада правосуддя рішенням від 30.05.2023 № 566/0/15-23 змінила територіальну підсудність судових справ на Великоолександрівський районний суд Херсонської області).
Відповідно до відповіді № 1420246 від 27.05.2025 року з ЄДДР, заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що не відноситься до територіальної підсудності Корабельного районного суду м. Миколаєва.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.50 р., Закону України "Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини", інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається "належний суд", тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст. 378 ч. 1 ЦПК України).
Відповідно до положень п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
З огляду на викладене, відсутні підстави для видачі судового наказу за заявою ОСОБА_4 про стягнення аліментів з ОСОБА_5 на утримання неповнолітніх дітей, у зв'язку з поданням заяви з порушенням правил підсудності, що дає підстави суду відмовити у видачі судового наказу, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ ЦПК України, після усунення її недоліків.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі викладеного та ст.ст. 161, 162, 164, 165, 166, 260, 353, 354 ЦПК України, суд
У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання дитини - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що в даному випадку відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ ЦПК України, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Суддя Я.А. Чернявська