КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/5466/24
Провадження № 2/488/665/25 р.
Іменем України
28.05.2025 року м. Миколаїв
Суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва Чернявська Я.А., розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , Миколаївська міська рада, виконавчий комітет Миколаївської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
В грудні 2024 року позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Царик Руслану Миколаївну звернулася в Корабельний районний суд м. Миколаєва з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просила суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що відповідно до ордеру № 7 серія 002114, виданого 14.02.2013 року на житлове приміщення: кімнати АДРЕСА_2 були видані матері позивача - ОСОБА_4 на право зайняття із сім'єю з 5 осіб.
Склад сім'ї: матір позивача - ОСОБА_4 , її син - ОСОБА_2 , відповідач по справі; її донька - ОСОБА_1 , позивач по справі, її зять - ОСОБА_5 , її рідна онука - ОСОБА_3 , третя особа у справі .
Позивач зазначила, що 14.08.2014 року рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва було розірвано шлюб між нею - ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
07.11.2015 року ОСОБА_5 добровільно знявся з реєстраційного обліку у кімнатах АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 та був зареєстрований у кімнатах АДРЕСА_6 , де і проживає по теперішній час.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Корабельним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №77.
Повідомила, що у травні 2017 році рідний брат позивача, ОСОБА_2 , зібрав всі свої речі зі спірного житлового приміщення та виїхав до своєї співмешканки, ім'я і адреса якої не відома, і до теперішнього часу за місцем реєстрації жодного разу не з'явився. За весь цей період часу відповідач жодного разу не відвідав свою матір, сестру та племінницю, не був присутній на похованні своєї матері, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , жодних витрат по захороненню не поніс.
Також позивач зазначила, що відповідач - ОСОБА_2 , не сплатив жодного рахунку за нарахованими комунальними послугами, ніяких коштів на оплату комунальних послуг не надав, тим самим повністю втративши зв'язок з нерухомим майном. Оплату комунальних послуг позивач здійснює разом з дочкою, у тому числі які нараховуються на відповідача, проте відповідач у оплаті комунальних послуг участі не бере, при цьому дочка позивача є студенткою та не може скористатися своїм правом на отримання субсидій, що ускладнюється наявністю зареєстрованої особи, яка не проживає у цьому житловому приміщенні.
У зв'язку з тим, що відповідач більше 7 років у кімнатах не проживає, виїхав зі спірного житлого приміщення на інше місце проживання, тривалий час за адресою реєстрації не з'являвся, майна його у помешканні немає, участі у здійсненні комунальних платежів не бере, позивач вважала за можливе визнати його таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_7 , 806, АДРЕСА_8 та звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 04.12.2024 року провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомлення) сторін. Ухвала суду була невідкладно направлена сторонам по справі, а також відразу розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Корабельного районного суду м. Миколаєва, тобто ухвала суду була доступною для ознайомлення відповідачу.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Представник позивача - адвокат Царик Р.М. надала суду заяву про розгляд справи у відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно. У поштових повідомленнях про виклик у судові засідання листоношею проставлена відмітка про відсутність відповідача за місцем проживання. Відповідно до положень пункту 4 частини 7 статті 128 ЦПК України дата проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за місцем проживання є днем вручення судової повістки.
Представник третьої особи - Миколаївської міської ради, в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, надав до суду пояснення та просив розглянути справу без участі представника .
Представник третьої особи - Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, надав до суду пояснення, просив розглянути справу без участі представника
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
За таких обставин, відповідно до ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи, в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу.
Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються Житловим кодексом України, Цивільним кодексом України, тому при ухваленні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, які виникли між сторонами.
Судом встановлено, що на підставі ордеру на житлове приміщення № 7 серія 002114, виданого 14.02.2013 року ОСОБА_4 та її родині: сину - ОСОБА_2 ; доньці - ОСОБА_1 , зятю - ОСОБА_5 , онуці - ОСОБА_3 , надано право на зайняття жилого приміщення, яке складається з кімнат № НОМЕР_1 , 806, 807 за адресою: АДРЕСА_9 .
14.08.2014 року рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва шлюб між позивачем - ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було розірвано.
07.11.2015 року ОСОБА_5 добровільно знявся з реєстраційного обліку у кімнатах АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 та був зареєстрований у кімнатах АДРЕСА_6 , де і проживає по теперішній час, що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади №2024/005654807 від 17.05.2024 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 25.01.2024 року, виданим Корабельним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №77.
Як вбачається з Витягу з реєстру територіальної громади міста Миколаєва від 03.12.2024 року за відомостями наявними в реєстрі за адресою: АДРЕСА_10 , зареєстровано місце проживання: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з 22.02.2013 року.
З наданого суду Акту про непроживання особи вих. № 14 від 13.08.2024 року, у якому сусіди - ОСОБА_7 , яка проживає у кімнаті № НОМЕР_2 , ОСОБА_8 , яка проживає у кімнаті № НОМЕР_3 , ОСОБА_9 , яка проживає у кімнаті № НОМЕР_4 , вбачається що сусіди підтвердили факт не проживання ОСОБА_2 у кімнатах АДРЕСА_2 з травня 2017 року по теперішній час, підписи зазначених осіб посвідчені головою ОСББ «Металургів 28» Світланою Калюжною.
З названого акту також слідує, що у травні 2017 році рідний брат позивача - ОСОБА_2 , виїхав із вказаного житла. Протягом останніх 7 років і до теперішнього часу ОСОБА_2 жодного разу не бачили за адресою його реєстрації по АДРЕСА_7 , 806, АДРЕСА_8 , як особу, яка проживає у вказаному житловому приміщенні (кімнатах).
З матеріалів справи вбачається, що у спірному житлі особистих речей відповідача немає, місце його фактичного проживання позивачу не відомо.
Судом встановлено, що кім. АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 не приватизовані, у власності зареєстрованих осіб не перебувають.
Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках встановлених ст. 71 ЖК України. У випадках, передбачених пунктами 1 - 7 цієї статті, право користування жилим приміщенням зберігається за відсутнім протягом шести місяців з дня закінчення строку, зазначеного у відповідному пункті.
Статтею 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Під час розгляду справи встановлено, що відповідач з 2017 року по теперішній час в кімнатах № НОМЕР_1 , 806, НОМЕР_5 за адресою: АДРЕСА_9 не проживає.
Оскільки відповідач не проживає у спірному житловому приміщенні з 2017 року, комунальні платежі за неї не сплачує, житлом не цікавиться, суд доходить висновку, що він втратив інтерес до спірного житлового приміщення (кімнат).
За таких обставин, суд вважає доведеним факт того, що на момент розгляду справи відповідач втратив право користування кімнатами АДРЕСА_11 , АДРЕСА_5 , оскільки не проживає у них з 2017 року, а своєю реєстрацією у зазначених кімнатах обмежує права позивача та членів його родини у користуванні та розпорядженні майном, оскільки позивач повинна сплачувати додаткові кошти за комунальні послуги та позбавлена можливості в подальшому приватизувати вказане майно.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання відповідача такими, що втратив право користування житловим приміщенням підлягають задоволенню.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року по справі №212/6724/17 (пр. №61-40291св18).
Закон України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані зі зняттям з реєстрації місця проживання, положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до всіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Зі змісту ст. 7 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вбачається, що підставою для зняття з реєстрації є рішення суду про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом.
Таким чином, рішення суду про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом є підставою для зняття даної особи з реєстрації.
Крім того, відповідно до ст. 7 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або право користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є підставою для зняття відповідача з реєстраційного обліку.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
За ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі, суд вважає за необхідне застосувати положення статті 141 ЦПК України. Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачем сплачено судовий збір в сумі 968,96 грн., а тому він підлягає стягненню з відповідача.
Згідно з ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 280-289, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , Миколаївська міська рада, виконавчий комітет Миколаївської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) суму судового збору в розмірі 968,96 грн.
Копію заочного рішення направити відповідачу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Третя особа - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_8 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Третя особа - Миколаївська міська рада, код ЄДРПОУ: 26565573, адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20;
Третя особа - Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, код ЄДРПОУ: 04056612, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20;
Суддя Яна Анатоліївна Чернявська