Справа № 487/4872/24
Провадження № 1-кп/487/355/25
29 травня 2025 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретарів судових засідань - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
прокурора - ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_9 ,
обвинуваченого - ОСОБА_10 ,
захисників - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
потерпілого - ОСОБА_13 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12024152030000084 за обвинуваченням:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
1. - 28.12.2006 Заводським районним судом міста Миколаєва за ч. 3 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;
2. - 14.04.2008 Заводським районним судом міста Миколаєва за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст.ст.69, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, 27.06.2009 звільнений умовно-достроково на 8 місяців 15 днів;
3. - 05.07.2012 Заводським районним судом міста Миколаєва за ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, звільнений 26.02.2016 по відбуттю строку покарання;
4. - 20.10.2017 Центральним районним судом міста Миколаєва за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту строком на 6 місяців;
5. - 29.08.2019 Заводським районним судом міста Миколаєва за ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 187 КК України із застосуванням ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців, звільнений 21.10.2019 по відбуттю строку покарання,
- обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.2 ст.146 КК України,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, не працюючого, не судимого відповідно до ст.89 КК України, проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
- обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.2 ст.146 КК України,
10.01.2024 близько 11.00 години, у період воєнного стану, ОСОБА_9 спільно із ОСОБА_10 на вул. Крилова у м. Миколаєві зустріли потерпілого ОСОБА_13 , якого в подальшому ОСОБА_9 запросив до квартири за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , для спільного вживання алкогольних напоїв, де, приблизно о 14.00 годині, у них виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном потерплого ОСОБА_13 .
Реалізуючи спільний корисливий злочинний умисел, розуміючи суспільну небезпечність свого діяння та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків у вигляді заволодіння майном ОСОБА_13 , знаходячись у приміщенні вказаної квартири, ОСОБА_9 , який має не зняту та не погашену у законному порядку судимість за вчинення розбою, під приводом того, що потерпілий нібито займається незаконним збутом наркотичних засобів, наніс потерпілому ОСОБА_13 удар кулаком в область обличчя. У цей же час ОСОБА_10 , який знаходився поруч, на виконання спільного, раптово виниклого умислу, наніс не менше 3-х ударів в область голови потерпілого. Від нанесених ударів потерпілий ОСОБА_13 впав на підлогу та ОСОБА_9 вихопив з рук потерпілого належний йому мобільний телефон марки «SAMSUNG» серії «GALAXY J7» моделі «SM-J700Y/DS», вартістю 1588,8 грн.
В подальшому ОСОБА_9 , продовжуючи свої злочинні дії, узяв до рук предмет схожий на кухонний ніж, та почав погрожувати потерпілому застосуванням насильства, яке є небезпечним для його життя та здоров'я, у тому числі вбивством. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_9 , діючи із мовчазної згоди ОСОБА_10 , погрожуючи подальшим застосуванням фізичного насильства почав вимагати у потерпілого ОСОБА_13 передати йому належну потерпілому чоловічу зимову куртку чорного кольору бренду «Diplomat», вартістю 516,67 грн. В свою чергу потерпілий ОСОБА_13 , після насильницьких дій ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , сприймаючи загрозу своєму життю як реальну, та вважаючи, що останні можуть реалізувати зазначені погрози, передав ОСОБА_9 вищевказану куртку.
Після цього ОСОБА_9 дозволив потерпілому ОСОБА_13 залишити зазначену квартиру.
Внаслідок спільних умисних протиправних дій ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , потерпілому ОСОБА_13 було завдано фізичних страждань та причинено тілесні ушкодження у вигляді синців та саден обличчя, лівої вушної раковини, шиї, передньої та задньої поверхні грудної клітини, обох верхніх кінцівок, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а також забою м'яких тканин спинки носа, забою м'яких тканин голови, струсу головного мозку, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які потягли короткочасний розлад здоров'я.
Крім того, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 10.01.2024 приблизно о 14.00 годині, перебуваючи спільно із потерпілим ОСОБА_13 у приміщенні квартири за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 , після заволодіння належним потерпілому мобільним телефоном марки «SAMSUNG» моделі «G7», у них виник спільний злочинний умисел, спрямований на позбавлення його волі, з метою отримання повного доступу до заблокованого мобільного телефону.
Реалізуючи свій спільний злочинний корисливий умисел, ОСОБА_10 притиснув потерпілого ОСОБА_13 до підлоги, завів йому руки за спину, а ОСОБА_9 обмотав зап'ястя потерпілого клейкою стрічною («скотчем»), тим самим позбавивши потерпілого можливості вільно рухатись та залишити зазначене помешкання, тобто порушили гарантовані положеннями ст.ст. 29, 33 Конституції України і ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», тобто права і свободи потерпілого ОСОБА_13 на недоторканість особи та свободу пересування. Після чого ОСОБА_9 почав вимагати від потерпілого пароль для розблокування мобільного телефону, після отримання якого почав перевіряти інформацію у телефоні, а ОСОБА_10 продовжив застосовувати насильство до потерплого, а саме наносив удари пляшкою з-під газованого напою, а також ногами по тулубу та голові останнього.
В подальшому, через деякий час, ОСОБА_9 дозволив потерпілому встати із колін та, ножем який тримав у руці та погрожував потерпілому ОСОБА_13 вбивством, розрізав клейку стрічку, якою були зв'язані руки останнього, та потерпілий залишився сидіти на підлозі біля столу так як в обстановці, яка склалась вважав, що його спроби самостійно залишити приміщення квартири без дозволу ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , можуть призвести до подальшого посягання з їхнього боку на його життя та здоров'я.
Продовжуючи свої злочинні, ОСОБА_9 під приводом погроз застосування фізичного насильства, дізнався домашню адресу потерпілого ОСОБА_13 , зазначивши, що у разі звернення до правоохоронних органів, останній прийде до його місця проживання з метою реалізації свої висловлених погроз.
В подальшому, цього ж дня біля 16.00 години, після передачі потерпілим ОСОБА_13 чоловічої зимової куртку чорного кольору бренду «Diplomat», ОСОБА_9 , останній із мовчазної згоди ОСОБА_10 дозволив потерпілому залишити зазначену квартиру.
Обвинувачений ОСОБА_9 у судовому засіданні вину не визнав, надав показання, згідно яких 10.01.2024 зранку він зустрів ОСОБА_10 , вони пішли у бар, де вживали спиртне. ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_13 , та у подальшому останній підійшов до них. Він запропонував піти до нього у квартиру, де він проживає, та вони погодилися. У квартирі вони вживали спиртне. ОСОБА_13 почав розповідати, що ОСОБА_9 потрібно придбати наркотичні засоби. Він ОСОБА_13 зробив зауваження на це. ОСОБА_13 намагався встати. ОСОБА_10 встав та ударив ОСОБА_13 два рази, сказав заспокоїтися. Він почав сваритися з ОСОБА_10 , у зв'язку із тим, що той його познайомив з наркозалежною особою. Він попросив ОСОБА_10 піти з квартири, та останній пішов, а ОСОБА_13 залишився. У подальшому внаслідок конфлікту він встав та ударив ОСОБА_13 коліном в область обличчя. Останній впав та він його зв'язав скотчем, щоб той прийшов до тями. Потерпілий був зв'язаний мабуть хвилин 20. Далі він розв'язав його та сказав, щоб він пішов з квартири. Зазначив, що ОСОБА_13 щось з вішалки узяв та одягнув. Він в цей час перебував у районі кухні. Зазначив, що він не звернув уваги, що саме ОСОБА_13 одягнув. Після чого ОСОБА_13 відкрив двері та пішов. Зазначив, що телефон ОСОБА_13 був на кухні. Він не звернув уваги на те, що у ОСОБА_13 взагалі був телефон. Зазначив, що в районі «Ліски» у м. Миколаєві ходять чутки, що ОСОБА_13 продає наркотичні засоби. Куртка, в яку був одягнутий ОСОБА_13 , йому не належить.
Обвинувачений ОСОБА_10 у судовому засіданні вину не визнав, надав показання, згідно яких 10.01.2024, не пам'ятає у який час, він зустрівся з ОСОБА_9 щоб вжити спиртне. Йому зателефонував ОСОБА_13 та запитав, де він перебуває та чи є у нього спиртне похмелитись. Він підійшов до них у кафетерій та вони вжили спиртне. Вони вирішили продовжити розпивати спиртне. Вони пішли до квартири, де проживає ОСОБА_9 . У квартирі ОСОБА_13 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, почав нести єресь та висувати якісь претензії. У зв'язку із чим, йому довелось пару разів вдарити ОСОБА_13 , після чого останній заспокоївся. ОСОБА_9 , побачивши це, вигнав його з квартири. Що далі відбувалося, він не знає. Потерпілого він знає давно, стосунки між ними нормальні. Він бив потерпілого руками по обличчю.
Винуватість ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, не зважаючи на невизнання вини обвинуваченими, підтверджується наступними доказами, дослідженими під час судового розгляду кримінального провадження, а саме:
Показаннями потерпілого ОСОБА_13 , який у судовому засідання надав показання, згідно яких, дату він не пам'ятає, йому зранку телефонував ОСОБА_10 , який є його знайомим, останній хотів з ним зустрітися. Він зустрівся з обвинуваченими, після чого він потрапив до квартири, де проживає ОСОБА_9 . У квартирі вони розпивали спиртне. Обвинувачені неодноразово виходили з кімнати у сусідню кімнату та спілкувалися.Обвинувачені йому сказали, що він здійснює продаж наркотиків. Суть претензій до нього полягала у тому, що він займається незаконною діяльністю - продажем наркотиків, у зв'язку із чим винен грошові кошти 100 000 грн. Зазначив, що ОСОБА_9 наніс йому перший удар у ніс, а потім вже ударив його ОСОБА_10 . Пояснив, що за вказівкою ОСОБА_9 його зв'язав ОСОБА_10 ОСОБА_9 казав ОСОБА_10 , щоб той його бив. Під тиском ОСОБА_9 ОСОБА_10 взяв пляшку дволітрову з водою та наносив йому удари по голові. Йому у рот поклав ганчірку ОСОБА_9 . Останній також наносив йому удари руками по голові. Його били та питали пароль від телефону. У подальшому графічний ключ на телефон встановив ОСОБА_9 .
Зазначив, що ОСОБА_9 «хапався за ніж» та зірвав резиновий браслет з руки. Зазначив, що ОСОБА_9 ввів пароль та в результаті перевірки його телефону виявив, що у телефоні нічого інтересного для них не має, ні відомостей про гроші, ні відомостей на підтвердження махінацій. Після чого ОСОБА_9 почав згладжувати обстановку. Розв'язав його та посадив на стілець, налив спиртне. ОСОБА_9 йому сказав, що його телефон та його куртку він залишає собі, а вони нададуть йому іншу куртку. Його куртку віддасть іншим, більш впливовим особам.
Пояснив, що його куртка висіла у передпокою. Коли він прийшов, то повісив її у передпокої. Коли сидів за столом, телефон був у передній кишені попереду у джинсах. Коли його зв'язали, телефон достав з кишені ОСОБА_9 . Зазначив, що ОСОБА_9 зняв з вішалки його куртку, а йому дав іншу. Пояснив, що пляшкою йому було нанесено шість ударів, а руками до двадцяти. ОСОБА_9 висував погрози статевого характеру.
Також пояснив, що після цих подій він пішов до районного відділу поліції, але був без паспорту. Він намагався звернутися до поліції у зв'язку із вчиненням протиправних дій, але йому відмовили. Після чого повернувся до того ж під'їзду та з мобільного телефону перехожого викликав поліцію.
Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10.01.2024 р., згідно якого ОСОБА_13 просить вжити заходи реагування до чоловіків на ім'я ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які 10.01.2024 р. в період часу з 14:00 год. до 16:00 год. знаходячись за адресою: м. Миколаїв, вул. Г. Карпенка 29, напали на нього та заволоділи належним йому мобільним телефоном марки Samsung G7, синього кольору та погрожували застосувати насильство, небезпечне для його життя, в умовах воєнного стану /т.3 а.с. 2-3/.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.01.2024 р., згідно якого ОСОБА_13 впізнав ОСОБА_10 як чоловіка, який 10.01.2024 р. в період часу з 14:00 год. по 16:00 год., спільно з чоловіком на ім'я ОСОБА_15 , знаходився за адресою: АДРЕСА_3 , наносив йому тілесні ушкодження та висловлював погрози пов'язані з насильством, яке є небезпечним для його життя, які він сприймав як реальні /т.3 а.с. 4-6/.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.01.2024 р., згідно якого ОСОБА_13 впізнав ОСОБА_9 , як чоловіка, який 10.01.2024 р. в період часу з 14:00 год. по 16:00 год. знаходився за адресою: АДРЕСА_3 , наносив йому тілесні ушкодження, погрожував вбивством та заволодів його мобільним телефоном марки Samsung G7 та шкіряною курткою чорного кольору /т.3 а.с. 7-9/.
Висновком експерта № 33 від 11.01.2024 р., згідно якого у ОСОБА_13 мають місце тілесні пошкодження у вигляді синців, саден обличчя, лівої вушної раковини, шиї, передньої та задньої поверхні грудної клітини, обох верхніх кінцівок, забою м'яких тканин спинки носу, забою м'яких тканин голови, струсу головного мозку.
Дані тілесні пошкодження могли утворитися внаслідок не менш ніж 12 ударних дій тупими твердими предметами, якими могли бути руки, ноги, пляшка та інші предмети, з давністю утворення до доби до часу огляду.
По ступеню тяжкості дані тілесні пошкодження відносяться: синці, садна обличчя, лівої вушної раковини, шиї, передньої та задньої поверхні грудної клітини, обох верхніх кінцівок, до категорії легких тілесних пошкоджень; забій м'яких тканин спинки носу, забій м'яких тканин голови, струс головного мозку до категорії легких тілесних пошкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я /т.3 а.с. 26-28/.
Заявою ОСОБА_13 , згідно якої він добровільно видав працівникам поліції чоловічу куртку чорно-сірого кольору марки «Janker jeans», яку йому надали невідомі особи 10.01.2024 приблизно о 16:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 /т.3 а.с. 29/.
Протоколом огляду предмету від 11.01.2024 р., згідно якого об'єктом огляду є чоловіча куртка чорного кольору, яку 11.01.2024 року добровільно видав працівникам поліції ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . При огляді куртки встановлено, що на вигляд вищевказана куртка виготовлена із текстилю чорного та сірого кольорів та має сліди експлуатації (носіння). З внутрішньої сторони куртки мається сіра текстильна підкладка на якій мається внутрішня ліва кишеня, зверху на вороті куртки мається бірка чорного кольору на якій нитками білого кольору вишитий логотип у вигляді напису «Junker jeans» та написи англійською мовою вишиті червоною ниткою нижче на бірці червоною ниткою мається напис із розміром «Large». Ворот вказаної куртки виконаний із чорного ворсу з внутрішньої сторони якого розташовується цепок золотистого кольору із металевою вставкою на якій мається гравіювання «Junker». На зовнішній частині куртки з правої та лівої нижніх частин біля блискавки маються плями білого кольору, на вигляд від фарби хаотично розташовані одна від одної. Будь-яких сторонніх предметів у куртці не мається. Також встановлено, що на зовнішній частині лівого рукава куртки мається пошкодження у вигляді надриву тканини розміром приблизно в 2 см. В ході огляду предмету потерпілий ОСОБА_13 заявив, що вищевказана куртка, йому була надана невідомими особами 10.01.2024 року приблизно о 16:00 за адресою: АДРЕСА_1 /т.3 а.с. 30-32/.
Протоколом огляду предмету від 11.01.2024 р., згідно якого об'єктом огляду є спецпакет №WAR1766284 прозорого кольору на передній частині якого мається напис із фабулою «Під час невідкладного обшуку, вилучено за адресою: АДРЕСА_1 », присутні підписи понятих, учасників та слідчого. Пакет надійно упакований без порушень пакування.
При розкритті вказаного спец пакету, всередині знаходиться чоловіча куртка чорного кольору. При огляді куртки встановлено, що на вигляд вищевказана куртка виготовлена із шкіряного замінника чорного кольору та має сліди експлуатації (носіння). З внутрішньої сторонни куртки мається чорна ворсова підкладка, на якій нитками золотистого кольору вишитий логотип із зображенням капелюха та напис «Diplomat the original design» нижче мається бірка із розміром «L». Будь-яких сторонніх предметів на куртці не мається. Також встановлено, що на зовнішній нижчій лівій кишені куртки мається пошкодження у вигляді надриву тканини розміром приблизно в 3 см. На правому та лівому рукаві в області ліктів маються потертості. В ході огляду предмету потерпілий ОСОБА_13 заявив, що куртка належить йому за наступними ознаками, а саме: потертості на правому та лівому рукаві в області ліктів, надриву на зовнішній нижній лівій кишені куртки та за маркування фірми куртки /т.3 а.с. 34-36/.
Протоколом огляду предмету від 11.01.2024 р., згідно якого об'єктом огляду є спец-пакет №PSP1016606 прозорого кольору, на передній частині якого мається напис із фабулою: «Під час невідкладного обшуку, вилучено за адресою: АДРЕСА_1 », присутні підписи понятих, учасників та слідчого. Пакет надійно упакований без порушень пакування.
При розкритті вказаного спецпакету, всередині розташовується мобільний телефон фірми - виробника «Samsung» моделі «G7» чорного кольору, із маркуванням під задньою кришкою вказаного телефону із IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 із сім карткою мобільного оператора НОМЕР_3 . Вказаний телефон складається з корпусу, екрану, задньої кришки та аккумулятора. На момент огляду телефон знаходиться в вимкнутому, справному стані. При вмиканні та подальшому огляді мобільного телефону встановлено, що здійснити повний доступ вказаного смартфону неможливо, оскільки встановлено графічний ключ, зі слів потерпілого ОСОБА_13 старий графічний ключ за час користування потерпілим змінено на новий (невідомий). Під час огляду встановлено, що графічна обкладинка телефону має вигляд настінних різнокольорових малюнків «Граффіті». В ході огляду предмету потерпілий ОСОБА_13 заявив, що мобільний телефон належить йому за наступники ознаками, а саме: потертості на задній кришці смартфону, графічної обкладинки при ввімкненні смартфону у вигляді різнокольорових малюнків «Граффіті». Пошкодження хрому на верхньому правому куті смартфону /т.3 а.с. 37-40/.
Висновком експерта № СЕ-19/115-24/950-ТВ від 18.01.2024 р., згідно якого ринкова вартість наданої на дослідження куртки чоловічої зимового бренду «Diplomat» чорного кольору, розміру «L», яка була у користуванні, станом на 10.01.2024 могла становити - 516 грн. 67 коп. /т.3 а.с. 44-53/.
Висновком експерта № СЕ-19/115-24/951-ТВ від 18.01.2024 р., згідно якого ринкова вартість наданого на дослідження об'єкту, зазначеного в постанові слідчого як «мобільного телефону марки «Samsung» моделі «G7» та ідентифікованого судовим експертом як «мобільного телефону торговельної марки «Samsung» серії «Galaxy J7» моделі «SM-J700H/DS»» станом на 10.01.2024 року могла становити 1588,80 грн. /т.3 а.с. 59-74/.
Протоколом огляду від 26.01.2024, згідно якого оглянуті поліетиленовий пакет Національної поліції України №PSP1016593, паперовий конверт Національної поліції України №2, паперовий конверт Національної поліції України №3, паперовий конверт Національної поліції України №4, в яких наявні предмети, ззовні схожі на ножі /т.3 а.с. 76-82/.
Висновком експерта № 80 від 25.01.2024 р. (проведена у період з 25.01.2024 по 29.01.2024), згідно якого у ОСОБА_13 мають місце тілесні пошкодження у вигляді синців, саден обличчя, лівої вушної раковини, шиї, передньої та задньої поверхні грудної клітини, обох верхніх кінцівок, забою м'яких тканин спинки носу, забою м'яких тканин голови, струсу головного мозку. Тілесні пошкодження у вигляді саден в нижній треті лівого та правого передпліччя могли утворитись при зв'язуванні рук скотчем /т.3 а.с. 86-88/.
Протоколом огляду предмету від 03.03.2024 р., згідно якого оглянуто мобільний телефон «Samsung J7», вилучений під час обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_9 . Встановлено, що вказаний телефон у справному стані, однак доступ до його вмісту заблокований за допомогою графічного паролю, у зв'язку з чим на даний час немає можливості отримати інформацію із вказаного мобільного пристрою /т.3 а.с. 94/.
Протоколом відібрання експериментальних зразків від 22.01.2024, згідно якого у ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відібрані зразки букального епітелію /т.3 а.с. 101-103/.
Протоколом відібрання експериментальних зразків від 23.01.2024, згідно якого у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відібрані зразки букального епітелію /т.3 а.с. 105-107/.
Протоколом відібрання експериментальних зразків від 19.01.2024, згідно якого у ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відібрані зразки букального епітелію /т.3 а.с. 109-111/.
Висновком експерта № СЕ-19/115-24/1889-БД від 25.04.2024, згідно якого встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об'єкт №1), які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1) /т.3 а.с. 115-121/.
Висновком експерта № СЕ-19/115-24/1887-БД від 16.04.2024, згідно якого встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкт №1), які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1) /т.3 а.с. 126-132/.
Висновком експерта № СЕ-19/115-24/1877-БД від 17.05.2024, згідно якого встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об'єкт №1), які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1) /т.3 а.с. 137-143/.
Висновком експерта № СЕ-19/115-24/1879-БД від 20.05.2024 р., згідно якого:
1.На фрагментах липкої стрічки типу "скотч" "4", "5" (об'єкти №№ 4, 5) виявлено клітини з ядрами без домішки крові людини та встановлено їх генетичні ознаки, які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1).
На фрагментах липкої стрічки типу "скотч" "1", "2", "3" (об'єкти №№ 1,2, 3) виявлено клітини з ядрами без домішки крові людини та встановлено їх генетичні ознаки, які є змішаними та для ідентифікації непридатними.
2.Генетичні ознаки клітин з ядрами без домішки крові людини виявлених на фрагменті липкої стрічки типу "скотч" "5" (об'єкт № 5) є змішаними містять генетичні ознаки двох осіб, а саме генетичні ознаки зразків букального епітелію підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та не містить генетичні ознаки зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Походження змішаних генетичних ознак клітин з ядрами без домішки крові людини виявлених на фрагменті липкої стрічки типу "скотч" "5" (об'єкт № 5) від підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виключається.
Генетичні ознаки клітин з ядрами без домішки крові людини виявлених на фрагменті липкої стрічки типу "скотч" "4" (об'єкт № 4) є змішаними та можуть бути придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем. Генетичні ознаки клітин з ядрами без домішки крові людини, що домінують в об'єкті № 4 збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та не збігаються з генетичними ознаками зразків букального епітелію підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Походження домінуючих генетичних ознак клітин з ядрами без домішки крові людини виявлених на фрагменті липкої стрічки типу "скотч" "4" (об'єкт № 4) від підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключається.
Висловитись про походження генетичних ознак клітини з ядрами без домішки крові людини виявлених на фрагментах липкої стрічки типу "скотч" "1", "2", "3" (об'єкти №№ 1, 2, 3) від підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не представляється за можливе у зв'язку з зазначеним в п.1 даного висновку експерта /т.3 а.с. 148-158/.
Висновком експерта № СЕ-19/115-24/1878-БД від 20.05.2024 р., згідно якого:
1.На мотку від скотча (об'єкти №№ 1, 2, 3,4) виявлено клітини з ядрами з домішкою крові та встановлено їх генетичні ознаки, які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1).
2.Генетичні ознаки клітин з ядрами з домішкою крові, виявлених на мотку від скотча (об'єкти №№ 1, 3), збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та не збігаються з генетичними ознаками зразків букального епітелію підозрюваних ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак клітин з ядрами з домішкою крові, встановлених в об'єктах №№ 1, 3, та у зразку букального епітелію ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 складає 1,09 х 10-35. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, трапляється не частіше, ніж у 1 з 9,17 х 1034 осіб.
Походження генетичних ознак клітин з ядрами з домішкою крові, виявлених на мотку від скотча (об'єкти №№ 1, 3), від підозрюваних ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключається.
Генетичні ознаки клітин з ядрами з домішкою крові, виявлених на мотку від скотча (об'єкт № 2) є змішаними та можуть бути придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем. Генетичні ознаки клітин з ядрами з домішкою крові людини, що домінують серед змішаних генетичних ознак в об'єкті № 2, збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та не збігаються з генетичними ознаками зразків букального епітелію підозрюваних ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Походження домінуючих генетичних ознак клітин з ядрами з домішкою крові, виявлених на мотку від скотча (об'єкт № 2) від підозрюваних ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключається.
Генетичні ознаки клітин з ядрами з домішкою крові, виявлених на мотку від скотча (об'єкт № 4) є змішаними, містять генетичні ознаки двох осіб, а саме генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та не містять генетичні ознаки зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Походження змішаних генетичних ознак клітин з ядрами з домішкою крові, виявлених на мотку від скотча (об'єкт № 4) від підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виключається /т.3 а.с. 163-174/.
Протоколу обшуку від 10.01.2024, згідно якого проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 20 год. 18 хв. до 22 год. 47 хв.
У протоколі зазначено наступне.
Вхід до квартири АДРЕСА_4 , проходить через металеві двері коричневого кольору.
При вході з правої сторони на стіні розміщена дерев'яна вішалка, на якій виявлено та вилучено курточку шкіряну, котру поміщено до сейф-пакету WAR1766284.
В ході проведення невідкладного обшуку громадянин ОСОБА_9 дістав з кишені речі та поклав на полицю для взуття. З вказаної полиці вилучено предмет, схожий на розкладний ніж з коричневою ручкою, котрий поміщений до сейф-пакету PSP1016599.
В подальшому прямо по коридору розміщена кухонна кімната. У вказаній кімнаті з правої сторони розміщений дерев'яний стіл, на якому виявлено та вилучено пакет, в якому знаходиться 2 сигарети та речовина трав'янистого походження, котрі поміщені до сейф-пакету PSP2002997.
На вказаному столі також виявлено та вилучено мобільний телефон марки SAMSUNG GALAXY G7, котрий поміщений до сейф-пакету PSP1016606.
У вказаній кімнаті по ліву сторону розміщений смітник бежевого кольору, в якому виявлено та вилучено прозорий зіп-пакет з зеленою речовиною, котрий в подальшому поміщений до сейф-пакету WAR1338090.
Окрім цього, з вказаного смітника виявлено та вилучено стрічки скотчу в кількості 5 штук, котрі вилучено та поміщено до сейф-пакету WAR1338089.
Також з вказаного смітника виявлено та вилучено мобільний телефон пошкоджений марки HUAWEI Y625, з розбитим екраном, котрий поміщений до сейф-пакету PSP2002998.
Також в вказаному смітнику виявлено та вилучено резиновий браслет білого кольору, розірваний, з написом «Миколаїв», котрий вилучено та поміщено до сейф-пакету WAR1338088.
В куту біля вказаного смітника було виявлено та вилучено скотч з плямами бурого кольору, котрий поміщено до паперового конверту № 1.
В подальшому у вказаній кімнаті по ліву сторону розміщені кухонні шухляди зі стелажем. На вказаному стелажі виявлено та вилучено кухонний ніж з зеленою рукояткою, котрий поміщений до паперового конверту № 2.
Окрім цього, на вказаному стелажі виявлено та вилучено кухонний ніж з рукояткою коричневого кольору з білими полосами, котрий поміщено до паперового конверту № 3.
З лівою сторону на вказаному стелажі виявлено та вилучено кухонний ніж з рукояткою чорного кольору, котрий поміщений до паперового конверту № 4.
В подальшому з правої сторони від входу в квартиру розміщена спальна кімната. У вказаній кімнаті з ліва на право від входу розміщений диван з коричневими подушками, за яким стоїть стіл коричневого кольору.
Навпроти вказаного столу стоїть вугловий стіл коричневого кольору, на якому розміщене музичне обладнання. На вказаному музичному обладнанні виявлено та вилучено мобільний телефон чорного кольору марки «Samsung» в силіконовому чохлі, який поміщений до сейф-пакету PSP2003015.
Біля вказаного музичного обладнання з лівої сторони виявлено та вилучено мобільний телефон червоного кольору марки LG, котрий поміщений до сейф-пакету PSP2003016.
В подальшому було оглянуто шафу, котра розміщена по праву сторону в вказаній кімнаті.
Крім цього, з лівої сторони від входу розміщена ванна кімната. У вказаній кімнаті з лівої сторони розміщений туалет, посередині кімнати під стіною розміщена раковина, та по праву сторону розміщена ванна.
Окрім вищезазначених речей в ході проведеного невідкладного обшуку нічого не вилучалось /т.4 а.с. 3-9/.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.01.2024 року (справа №487/188/24, провадження №1-кс/487/610/24), згідно якої клопотання слідчого задоволено, надано слідчому у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12024152030000084 від 10.01.2024 року ОСОБА_16 дозвіл на проведення обшуку в приміщенні квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , під час проведення слідчої дії, а саме: невідкладного обшуку, у ході якого було виявлено та вилучено наступні речі: чоловіча шкіряна куртка чорного кольору - сейф пакет №WAR1766284; розкладний ніж з ручкою коричневого кольору - сейф пакет №PSP1016599; мобільний телефон червоного кольору марки «LG» - сейф пакет №PSP2003016; мобільний телефон чорного кольору в силіконовому чохлі марки «Samsung» - сейф пакет №PSP2003015; мобільний телефон марки «Samsung J 7» - сейф пакет №PSP1016606 резиновий браслет білого кольору з написом «Миколаїв» - сейф пакет №WAR1338088; прозорий зіп-пакет з рослинною речовиною зеленого кольору - сейф пакет №WAR1338090; пошкоджений мобільний телефон білого кольору марки «Huawei» - сейф пакет №PSP2002998; пакет з 2 сигаретами та рослинною речовиною - сейф пакет №PSP2002997; стрічки скотчу в кількості 5 шт. - сейф пакет №WAR1338089; скотч з речовиною бурого кольору - паперовий конверт №1; кухонний ніж з зеленою рукояткою - паперовий конверт №2; кухонний ніж з рукояткою коричневого кольору з білими полосами - паперовий конверт №3; кухонний ніж з рукояткою чорного кольору - паперовий конверт №4 /т.3 а.с. 16-18/.
Також, під час розгляду кримінального провадження, суд враховує, що 24.02.2022 указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу, у зв'язку із чим кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 187 КК України, вчинено 10.01.2024 у період воєнного стану.
Таким чином, оцінюючі всі зібрані у судовому засіданні по справі докази в умовах повної змагальності в їх сукупності, колегія суддів, приходить до висновку, що вони належні та допустимі, винуватість обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих їм злочинів знайшла своє підтвердження, та кваліфікує дії:
ОСОБА_9 за:
-ч.4 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою яка раніше вчинила розбій, вчинений в умовах воєнного стану;
-ч.2 ст.146 КК України, як незаконне позбавлення волі, вчинене з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, яке супроводжувалося заподіянням фізичних страждань потерпілому;
ОСОБА_10 за:
-ч.4 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, вчинений в умовах воєнного стану;
-ч.2 ст.146 КК України, як незаконне позбавлення волі, вчинене з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, яке супроводжувалося заподіянням фізичних страждань потерпілому.
Аналізуючи надані докази, колегія суддів вважає, що вина обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень повністю доведена наданими суду доказами у сукупності, які узгоджуються між собою.
Колегія суддів критично ставиться до показань обвинувачених щодо їх невинуватості, оскільки вони повністю спростовуються наданими суду доказами, які у сукупності доводять вину обвинувачених, є неспростованими та сумнівів не викликають.
Колегія суддів враховує, що показання потерпілого ОСОБА_13 прямо вказують на вчинення обвинуваченими кримінальних правопорушень, є конкретними щодо обставин кримінального провадження, детальними, послідовними та логічними. Вони повністю узгоджуються із іншими доказами, які надані суду, зокрема, протоколом обшуку (згідно якого були знайдені у квартирі мобільний телефон та куртка ОСОБА_13 , стрічки скотчу та скотч зі слідами злочинів - генетичними ознаками клітин ОСОБА_9 та ОСОБА_17 ), висновками судово-медичних експертиз та висновками судово-генетичних експертиз та не мають із ними суперечностей.
При цьому, суд враховує, що у потерпілого ОСОБА_13 відсутні будь-які причини навмисно надавати недостовірні показання відносно обвинувачених щодо вчинення ними кримінальних правопорушень. Будь-які підстави вважати показання потерпілого ОСОБА_13 недостовірними, помилковими або сумніватися у них - відсутні.
У зв'язку із чим, суд приходить до висновку, що показання потерпілого ОСОБА_13 у сукупності з іншими доказами мають перевагу над показаннями обвинувачених, які є непереконливими, нелогічними та іншими доказами не підтверджуються.
При цьому, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_9 не міг не бачити, що вдягнув ОСОБА_13 , коли виходив з квартири, оскільки, як видно з відеозапису протоколу обшуку від 10.01.2024 (за адресою: АДРЕСА_1 ), передпокій у квартиру є невеликим. Також є невеликою відстань від кухні до вхідної двері у квартиру. Що вказує на неспроможність показань ОСОБА_9 , які він надав у судовому засіданні, обставинам кримінального провадження.
Співучастю у кримінальному правопорушенні є умисна спільна участь декількох осіб (суб'єктів злочину) у вчиненні умисного злочину. Кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення.
Домовленістю групи осіб про спільне вчинення кримінального правопорушення є узгодження об'єкту злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення та змісту виконуваних функцій, яке може відбутися у будь-якій формі - усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій, що висловлені не у формі усної чи письмової пропозиції, а безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір (постанова Верховного Cуду від 27 лютого 2024 року у справі 185/3304/21 ).
Аналізуючи наявні докази, враховуючи встановлені обставини кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що обвинувачені діяли узгоджено, сплановано та послідовною, а тому приходить до висновку про їх попередню змову на вчинення кримінальних правопорушень.
У ході розгляду кримінального провадження захисник ОСОБА_12 навів ряд доводів щодо невинуватості ОСОБА_10 .
Так, захисник ОСОБА_12 посилається на те, що ч. 4 ст. 187 КК України не містить такої кваліфікуючої ознаки як «вчинене за попередньою змовою групою осіб», у зв'язку із чим дії ОСОБА_10 неправильно кваліфіковані.
Такі висновки є необґрунтованими. Дії обвинувачених кваліфіковані за ч.4 ст. 187 КК із зазначенням кваліфікуючою ознаки, передбаченої ч.2 ст. 187 КК України, - «за попередньою змовою групою осіб».
За змістом частини другої статті 33 КК України кримінальні правопорушення, які утворюють сукупність, підлягають окремій кваліфікації.
У той ж час, дії обвинувачених, що полягають у розбійному нападі на потерпілого з метою заволодіння його майном, утворюють склад лише одного кримінального правопорушення за ст. 187 КК України, сукупності кримінальних правопорушень не утворюють, тому окремій кваліфікації за ч.2 ст. 187 КК України та ч.4 ст. 187 КК України не потребують. У такому випадку дії обвинувачених слід кваліфікувати як вчинення одного злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, із включенням кваліфікуючої ознаки, передбаченої ч.2 ст. 187 КК України, - «за попередньою змовою групою осіб».
Захисник ОСОБА_12 посилається на те, що позбавлення волі потерпілого є способом вчинення кримінального правопорушення (способом нападу). У даному випадку виключається додаткова кваліфікація за ст. 146 КК України.
Такі висновки є необґрунтованими. В обвинувальному акті у формулюванні обвинувачення за ч.2 ст. 146 КК України вказується те, що після заволодіння належним потерпілому ОСОБА_13 мобільним телефоном у ОСОБА_9 та ОСОБА_10 виник спільний умисел, спрямований на позбавлення волі потерпілого ОСОБА_13 з метою отримання повного доступу до заблокованого мобільного телефону. З цією метою він був зв'язаний та позбавлений можливості вільно рухатись і залишити квартиру.
Відповідно до ст. 146 КК України незаконне позбавлення волі полягає в протиправному перешкоджанні людині вибирати за своєю волею місце перебування. Воно може виявитися у затриманні потерпілого в тому місці, де він знаходитися не бажає, або поміщення його в таке місце, яке він не має змоги вільно залишити. Це діяння може бути здійснене шляхом застосування фізичного насильства (наприклад, потерпілого зв'язують і замикають у підвалі, поміщують у заздалегідь підготовлене місце тощо).
При цьому діяння у виді незаконного позбавлення волі вважається закінченим з моменту фактичного обмеження свободи переміщення потерпілого. Необхідно враховувати, що незаконне позбавлення волі відноситься до триваючих злочинів, тому зазначене діяння вважається вчинюваним аж до часу фактичного звільнення потерпілого.
З суб'єктивної сторони цей злочин вчиняється лише з прямим умислом і може характеризуватися різними мотивами (користь, помста та інші). Обов'язковим є усвідомлення особою незаконності діяння, що нею вчиняється.
Крім того, відповідно до висновку Верховного Суду, що викладений у постанові від 08 квітня 2021 року у справі № 511/2543/17, кваліфікованими видами незаконного позбавлення волі або викрадення людини є вчинення їх, у тому числі із корисливих мотивів. Як учинене з корисливих мотивів незаконне позбавлення волі особи кваліфікується у разі, коли винний, незаконно позбавляючи волі потерпілого, бажав одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок таких своїх дій, а також коли виник корисливий мотив до початку чи під час вчинення цього злочину.
В ході розгляду кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зв'язали потерпілого ОСОБА_13 з метою можливості без перешкод перевірити інформацію, що була наявна в мобільному телефоні потерпілого ОСОБА_13 . Виявивши, що у мобільному телефоні потерпілого ОСОБА_13 відсутні відомості, що становлять інтерес для обвинувачених (інформації про розповсюдження потерпілим ОСОБА_13 наркотичних засобів), потерпілий ОСОБА_13 одразу був звільнений, що вбачається з показань потерпілого ОСОБА_13 . Таким чином, злочин, передбачений ч.2 ст. 146 КК України, був закінчений одразу після звільнення потерпілого ОСОБА_13 . З урахуванням конкретної мети незаконного позбавлення волі потерпілого ОСОБА_13 та що останній був одразу звільнений після перевірки його телефону, колегія суддів приходить до висновку, що дії обвинувачених, які полягають у незаконному позбавлення волі потерпілого ОСОБА_13 , утворюють окремий склад кримінального правопорушення та підлягають окремій кваліфікації за ч.2 ст.146 КК України.
Захисник ОСОБА_12 посилається на те, що станом на час звернення до поліції, за фактом розбійного нападу, потерпілий вказував на те, що в нього було відібрано виключно мобільний телефон. Тобто, факт умисного відкритого заволодіння курткою потерпілого ОСОБА_10 та ОСОБА_9 не находить свого підтвердження вже з самого початку досудового розслідування.
Такі відомості не вказують на невинуватість обвинувачених, оскільки у ході подальшого досудового розслідування здобуто ряд доказів, які вказують на винуватість обвинувачених за пред'явленим обвинуваченням за ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 146 КК України. Крім того, під час судового розгляду був допитаний потерпілий, який прямо вказав на вчинення даних кримінальних правопорушень обвинуваченими, та ОСОБА_9 не заперечував, що куртка, яку надав потерпілий ОСОБА_13 працівникам поліції, йому не належить.
Захисник ОСОБА_12 посилається на те, що відомості в рапорті інспектора РПОП суперечить іншим доказам, а саме протоколу прийняття заяви про вчинений злочин та показанням потерпілого ОСОБА_13 , які він надав безпосередньо суду та надавав на стадії досудового розслідування. Зазначає, що вданому рапорті вказано, що інспектор РПОП, отримавши повідомлення з лінії 102, разом з іншими співробітниками поліції приїхав до будинку АДРЕСА_3 , де їх очікував заявник ОСОБА_13 , який повідомив про вчинення відносно нього злочину в даному будинку. Однак, це не відповідає дійсності, так як сам потерпілий ОСОБА_13 вказав, що особисто звернувся до МРУП із заявою про вчинений злочин. Окрім того, в протоколі про відібрання заяви про вчинений злочин вказано, що дана заява були відібрана в МРУП ГУ НП в Миколаївській області. Окрім того, відразу після відібрання заяви, з потерпілим проводились слідчі дії, а саме допит та впізнання за фотознімками, що підтверджується матеріалами справи.
Колегія суддів враховує, що оригінал даного рапорту судом не досліджувався, суду надана лише його копія стороною захисту. Разом із тим, зміст даного рапорту ніяким чином не суперечить іншим матеріалами кримінального провадження, не вказує на невинуватість обвинувачених. Виклик потерпілим поліції ніяким чином не перешкоджає поданню ним у подальшому відповідних заяв та підписанню відповідних протоколів слідчому у ході подальшого досудового розслідування. Показання потерпілогоОСОБА_13 , який останній надав суду, даному рапорту не суперечать. При цьому, потерпілий ОСОБА_13 суду пояснив, що після вчинення кримінального правопорушення він намагався звернутися до поліції у зв'язку із вчиненням протиправних дій, але йому відмовили через відсутність паспорту. Після чого повернувся до під'їзду будинку, в якому проживав ОСОБА_9 , та з мобільного телефону перехожого була викликана поліція.
Захисник ОСОБА_12 посилається на протокол впізнання особи за фотознімками від 10.01.2024, згідно якого потерпілий ОСОБА_13 впізнав за фотознімками ОСОБА_10 . Однак, у зв'язку з тим, що потерпілий ОСОБА_13 та ОСОБА_10 давно знайомі між собою, то у даному випадку не можна проводити впізнання за фотознімками. Окрім того, така слідча дія проводиться у разі неможливості пред'явлення безпосередньо особи для впізнання. Однак, результати вищезазначеної слідчої дії не є доказами вини ОСОБА_10 , а є лише доказом того, що ОСОБА_10 був на місці нібито вчиненого злочину, що сам ОСОБА_10 не заперечує.
Такі висновки є необґрунтованими. Сам факт знайомства потерпілого з обвинуваченим не може бути підставою для визнання протоколу впізнання неналежним. Процесуальний закон не забороняє пред'явлення особи для впізнання у разі особистого знайомства із особою, яка впізнає (постанова Верховного Суду від 20 вересня 2023 року у справі 760/149/18).
Захисник ОСОБА_12 посилається на те, що обшук проводився за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 . Обшук проводився без ухвали слідчого судді на підставі вимог ч. 3 ст. 233 КПК України. В органу досудового розслідування станом на час проведення невідкладного обшуку не було законних підстав, передбачених ч. 3 ст. 233 КПК України, для проведення даної слідчої дії. Ухвала слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.01.2024р., яка постановлена після проведення обшуку, може бути визнана незаконною.
Колегія суддів не погоджується із такими доводами захисника.
Згідно протоколу обшуку від 10.01.2024, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 20 год. 18 хв. до 22 год. 47 хв.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.01.2024 року (справа №487/188/24, провадження №1-кс/487/610/24) клопотання слідчого задоволено, надано слідчому у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12024152030000084 від 10.01.2024 року ОСОБА_16 дозвіл на проведення обшуку в приміщенні квартири, за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи обставини кримінального провадження №12024152030000084, протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_13 (об 19.00 год.), в якому він вказує на напад на нього та про незаконне заволодіння його мобільним телефоном «Samsung G7», адресу вчинення кримінального правопорушення, колегія суддів приходить до висновку, що були наявні підстави для проведення обшуку згідно ч.3 ст. 233 КПК України з метою врятування (збереження) майна, яке має доказове значення у кримінальному провадженні.
Захисник ОСОБА_12 посилається на те, що даний обшук проводився в рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженню з кваліфікацією ч. 4 ст. 187 КК України, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів. Згідно положень ст. ст. 42, 209 КПК України особа набуває статус підозрюваного з моменту фактичного затримання особи. В ході проведення обшуку, ОСОБА_9 був позбавлений можливості самостійно пересуватись без дозволу співробітників поліції та слідчого, постійно був під їх наглядом та виконував вказівки. Тобто, з моменту початку проведення обшуку, ОСОБА_9 набув статус підозрюваного. Враховуючи те, що ОСОБА_9 набув статус підозрюваного в кримінальному провадженні за ч. 4 ст. 187 КК України, проведення обшуку вимагало обов'язкової участі захисника, який не був залучений. Тому, було грубо порушено права на захист підозрюваного ОСОБА_9 . Вважає, що суд має визнати протокол обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 , відеозапис обшуку та речові докази, які були вилучені в ході обшуку, - недопустимими доказами.
Колегія суддів не погоджується із такими доводами.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 КПК участь захисника є обов'язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.
Аналізуючи вищенаведену норму закону, можна дійти висновку, що для захисту прав особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, одразу після вручення такого повідомлення залучається захисник. При цьому обов'язковою є участь захисника під час усіх слідчих дій, які проводяться за участі підозрюваного з метою запобігання порушенню права останнього на захист. Разом з тим КПК не вимагає обов'язкової участі захисника під час проведення слідчих дій, до участі в яких не залучається підозрюваний, оскільки проведення таких слідчих дій не порушує прав останнього.
Згідно відеозапису під час проведення обшуку ОСОБА_9 фактично не затримувався, його пересування у примусовому порядку не обмежувалося, ОСОБА_9 був присутнім при проведенні обшуку. Затриманий ОСОБА_9 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення за ч.4 ст. 187 КК України згідно ст. 208 КПК України вже був після проведення обшуку згідно протоколу затримання особи 10.01.2024 об 22 год. 57 хв. (після виявлення у квартирі речових доказів), і лише після цього набув статусу підозрюваного. У зв'язку із чим, є необґрунтованими доводи захисника про обов'язкову присутність захисника ОСОБА_9 при проведенні обшуку.
При цьому, колегія суддів також враховує положення ч.3 ст. 236 КПК України, згідно якої слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку.
Таким чином, доводи захисника про порушення права на захист ОСОБА_9 та недопустимість доказів не відповідають обставинам кримінального провадження.
Захисник ОСОБА_12 посилається на те, що в ході проведення обшуку встановлено, що куртка потерпілого знаходилась на тому ж місці, де потерпілий її залишив у коридорі на вішалці. Також, встановлено, що мобільний телефон потерпілого знаходився на кухонному столі, за яким останній сидів. Це вказує на відсутність дій щодо розпорядження цим майном. Крім того, стороною обвинувачення та органом досудового розслідування взагалі не встановлювалось, чи дійсно вилучений телефон належав потерпілому. Посилається також на те, у ході досудового розслідування не проводилась товарознавча експертиза куртки, яку одягнув потерпілий замість своєї. Окрім того, тілобудова та зріст ОСОБА_9 та ОСОБА_10 набагато більша, ніж тілобудова потерпілого. Тобто, куртка потерпілого не може бути використана ОСОБА_10 та ОСОБА_9 у зв'язку з малим розміром.
Такі доводи не вказують на невинуватість обвинувачених, оскільки у ході судового розгляду судом досліджено ряд доказів, які у сукупності доводять вину обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень. Вказані захисником обставини про місце виявлення майна потерпілого сумнів у винуватості обвинувачених не викликають. Крім того, з урахуванням обставин кримінального провадження право власності потерпілого на мобільний телефон «SAMSUNG» серії «GALAXY J7» є доведеним, така обставина обвинуваченими та потерпілим не заперечувалась.
Також, колегія суддів вважає помилковими доводи захисника про необхідність проведення товарознавчої експертизи куртки, яка була надана потерпілому ОСОБА_13 замість його куртки. Визначення вартості цієї куртки не є необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки вартість майна не впливає на кваліфікацію злочину за ст. 187 КК України. Крім того, куртка “Junker jeans», яку видав 11.01.2024 р. працівникам поліції ОСОБА_13 має розмір «Large» (згідно протоколу огляду від 11.01.2024р.). У той ж час, згідно протоколу огляду від 11.01.2024 р. куртка потерпілого ОСОБА_13 «Diplomat the original design» має такий ж самий розмір - «L» («Large»).
Захисник ОСОБА_12 посилається на висновок судово-медичної експертизи № 33 від 11.01.2024 року та висновок додаткової судово-медичної експертизи №80 від 29.01.2024 року щодо виявлених у ОСОБА_13 тілесних ушкоджень. Експертом при проведення судово-медичної експертизи не зазначено, що тілесні ушкодження є небезпечними для життя та здоров'я. Ушкодження, які були виявлені у потерпілого, не зазначені в переліку тілесних ушкоджень, які можуть бути небезпечними, згідно наказу МОЗ № 6 від 17.01.1995р. У зв'язку із чим, кваліфікуюча ознака за ст. 187 КК України як «поєднане із насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу» не знаходить свого підтвердження.
Відповідно до п. 9 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» N 10 від 06.11.2009 небезпечне для життя чи здоров'я насильство (стаття 187,
частина третя статті 189 КК) (2341-14) - це умисне заподіяння
потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило
короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності,
середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші
насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були
небезпечними для життя чи здоров'я в момент їх вчинення. До них
слід відносити, зокрема, і насильство, що призвело до втрати
свідомості чи мало характер мордування, придушення за шию,
скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних
знарядь тощо.
Як видно з матеріалів кримінального провадження, обвинувачені під час нападу на потерпілого ОСОБА_13 заподіяли останньому легкі тілесні ушкодження, що призвели до короткочасного розладу здоров'я. У зв'язку із чим, напад обвинувачених на ОСОБА_13 був поєднаний із насильством, небезпечним для його життя чи здоров'я.
Також, захисник ОСОБА_12 посилається на висновки молекулярно-генетичної експертизи від 20.05.2024 року, згідно яких не виявленігенетичні сліди обвинуваченого ОСОБА_10 , що прямо суперечить показанням потерпілого ОСОБА_13 , який стверджував, що саме ОСОБА_10 липкою стрічку зав'язував йому руки.
Такі висновки є необґрунтованими. Відсутність генетичних ознак клітин ОСОБА_10 на виявлених стрічках скотчу та самому скотчі не вказує на його невинуватість і не ставить під сумнів показання потерпілого, які узгоджуються з іншими доказами у кримінальному провадженні.
Призначаючи покарання обвинуваченим, колегія суддів виходить з наступного.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинувачених, передбачених ст. 66 КК України, не виявлено.
Відповідно до п. 19 постанови пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 N 7 «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» якщо має місце сукупність злочинів, для одного з яких рецидив
утворює повторність, що передбачена як ознака цього злочину, яка
впливає на його кваліфікацію, а для іншого рецидив злочинів такої
ознаки не утворює, то при призначенні покарання за інший злочин
суд може врахувати рецидив злочинів як обставину, що обтяжує
покарання. При цьому в мотивувальній частині вироку суд повинен
зазначити, за який конкретно злочин призначається покарання з
урахуванням цієї обставини.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_9 за ч.2 ст. 146 КК України, суд визнає рецидив злочинів, оскільки ОСОБА_9 вчинив нове умисне кримінальне правопорушення (злочин) за ч.2 ст. 146 КК України, маючи судимість за умисне кримінальне правопорушення (злочин).
При цьому, обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_9 за ч.4 ст. 187 КК України, суд не визнає рецидив злочинів, оскільки кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_9 за ч.4 ст. 187 КК України, має таку кваліфікуючи ознаку як «вчинення розбою особою, яка раніше вчинила розбій».
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_10 , не встановлено.
Вивченням в ході судового розгляду характеризуючих даних стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 встановлено, що він раніше судимий, на обліках в наркологічному і психоневрологічному диспансерах не перебуває.
Вивченням в ході судового розгляду характеризуючих даних стосовно обвинуваченого ОСОБА_10 встановлено, що він в силу ст.89 КК України не судимий, на обліках в наркологічному і психоневрологічному диспансерах не перебуває.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим міри покарання, колегія суддів приймає до уваги, що відповідно до ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Отже ці дані підлягають обов'язковому врахуванню.
У відповідності до ст.12 КК України злочини, за якими обвинувачуються ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відносяться до категорії особливо тяжких та нетяжкого злочинів.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , колегія суддів приймає до уваги характер і ступень тяжкості злочинів, конкретні обставини справи, обставину, що обтяжує покарання за ч.2 ст. 146 КК України,дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, його відношення до скоєного, вчинення особливо тяжкого та нетяжкого злочинів, спосіб вчинення злочинів, їх мотиви, послідуючу поведінку обвинуваченого, що у сукупності дає підстави вважати, що виправлення ОСОБА_9 неможливе без ізоляції його від суспільства, а тому, враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що до обвинуваченого слід застосувати покарання, яке є доцільним і достатнім для його виправлення, у виді позбавлення волі в межах санкцій кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187 та ч.2 ст.146 КК України, та призначити остаточне покарання на підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, яке належить обвинуваченому.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , колегія суддів приймає до уваги характер і ступень тяжкості злочинів, конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, який не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, його відношення до скоєного, вчинення особливо тяжкого та нетяжкого злочинів, спосіб вчинення злочинів, їх мотиви, послідуючу поведінку обвинуваченого, що у сукупності дає підстави вважати, що виправлення ОСОБА_10 неможливе без ізоляції його від суспільства, а тому, враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що до обвинуваченого слід застосувати покарання, яке є доцільним і достатнім для його виправлення, у виді позбавлення волі в межах санкцій кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187 та ч.2 ст.146 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, яке належить обвинуваченому.
У кримінальному провадженні стороною обвинувачення залучалися експерти спеціалізованих державних установ, для проведення експертиз, у зв'язку з чим понесені процесуальні витрати на загальну суму 71 524 грн. 31 коп. в силу ст.124 КПК України, слід стягнути з обвинувачених в рівних частках, а саме з кожного по 35 762 грн.15 коп.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Арешт майна, що накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду від 11.01.2024 року підлягає скасуванню відповідно до вимог ст.174 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100,124,174, 368, 370, 374 КПК України, колегія суддів -
ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 187, ч.2 ст.146 КК України, та призначити йому покарання:
-за ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з конфіскацією майна;
-за ч. 2 ст. 146 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень визначити покарання ОСОБА_9 , шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з конфіскацією майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_9 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_9 у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 10.01.2024 по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою залишити до набрання вироком законної сили.
ОСОБА_10 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 187, ч.2 ст.146 КК України, та призначити йому покарання:
-за ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з конфіскацією майна;
-за ч. 2 ст. 146 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, визначити покарання ОСОБА_10 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з конфіскацією майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_10 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_10 у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 11.01.2024 по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою залишити до набрання вироком законної сили.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного м. Миколаєва від 11.01.2024 року (справа №487/188/24, провадження №1-кс/487/611/24) на майно, яке вилучене в ході проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: чоловіча шкіряна куртка чорного кольору - сейф пакет №WAR1766284; розкладний ніж з ручкою коричневого кольору - сейф пакет №PSP1016599; мобільний телефон червоного кольору марки «LG» - сейф пакет №PSP2003016; мобільний телефон чорного кольору в силіконовому чохлі марки «Samsung» - сейф пакет №PSP2003015; мобільний телефон марки «Samsung J 7» - сейф пакет №PSP1016606; резиновий браслет білого кольору з написом «Миколаїв» - сейф пакет №WAR1338088; прозорий зіп-пакет з рослинною речовиною зеленого кольору - сейф пакет №WAR1338090; пошкоджений мобільний телефон білого кольору марки «Huawei» - сейф пакет №PSP2002998; пакет з 2 сигаретами та рослинною речовиною - сейф пакет №PSP2002997; стрічки скотчу в кількості 5 шт. - сейф пакет №WAR1338089; скотч з речовиною бурого кольору - паперовий конверт №1; кухонний ніж з зеленою рукояткою - паперовий конверт №2; кухонний ніж з рукояткою коричневого кольору з білими полосами - паперовий конверт №3; кухонний ніж з рукояткою чорного кольору - паперовий конверт №4 - скасувати.
Речові докази:
-мобільний телефон червоного кольору марки «LG», який поміщено до сейф-пакету №РSР2003016; мобільний телефон чорного кольору в силіконовому чохлі марки «Samsung», який поміщено до сейф-пакету №РSР2003015, - конфіскувати в дохід держави в порядку виконання покарання в частині конфіскації належного ОСОБА_9 майна;
- куртку сірого кольору, яку було упаковано в сейф-пакет №WAR1771138, 4 ножа, які не є холодною зброєю та які поміщено до паперового конверту, - повернути ОСОБА_9 ;
-мобільний телефон марки «Samsung J7», який поміщено до сейф-пакету №РSР1016606; чоловічу куртку чорного кольору, яку було упаковано в сейф-пакет №WAR1766284 та в подальшому після експертного дослідження переупаковано в полімерний пакет та опечатано пломбою L87377257, - повернути ОСОБА_13 ;
- пошкоджений мобільний телефон білого кольору марки «Huawei», який поміщено до сейф-пакету №РSР2002998, резиновий браслет білого кольору з написом «Миколаїв», який було упаковано в сейф-пакет №WAR1338088; прозорий зіп-пакет з рослинною речовиною зеленого кольору, який є наркотичним засобом (канабісом вагою 0,687 г), який було упаковано до сейф-пакету №WAR1338090; пакет з 2 сигаретами та рослинною речовиною, яка є тютюном вагою 6,342 г., які було поміщено до сейф-пакету №PSP2002997, зразки букального епітелію ОСОБА_10 , які упаковано в паперовий конверт №1; зразки букального епітелію ОСОБА_9 , які упаковано в два паперові конверти №1,2; зразки ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які упаковано в паперовий конверт №1; стрічки скотчу в кількості 5 шт., які упаковано в сейф-пакет №WAR1338089; моток від скотчу з речовиною бурого кольору, який упаковано в паперовий конверт №1, - знищити.
Стягнути з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в рівних частинах в дохід держави процесуальні витрати, пов'язані із проведенням експертиз:
№СЕ-19/115-24/950-ТВ від 18.01.2024 р. вартістю - 2271 грн. 84 коп.,
№СЕ-19/115-24/951-ТВ від 18.01.2024 р. вартістю - 3029 грн. 12 коп.,
№СЕ-19/115-24/1889-БД від 25.04.2024 р. вартістю - 9330 грн. 20 коп.,
№СЕ-19/115-24/1887-БД від 16.04.2024 р. вартістю - 9330 грн. 20 коп.,
№СЕ-19/115-24/1877-БД від 17.05.2024 р. вартістю - 9330 грн. 20 коп.,
№СЕ-19/115-24/1879-БД від 20.05.2024 р. вартістю - 18316 грн. 81 коп.,
№СЕ-19/115-24/1878-БД від 20.05.2024 р. вартістю - 19915 грн. 94 коп.,
а саме з кожного по 35 762 грн.15 коп.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , - з дня отримання його копії.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3