Справа № 487/11388/24
Провадження № 2/487/985/25
27.05.2025 року м. Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді Бобрової І.В., розглянувши заяву представника позивача - адвоката Долгової Л.В. про забезпечення позову у цивільній справі № 487/11388/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про витребування безпідставно набутих грошових коштів
27.12.2024 представник позивача - адвокат Долгова Л.В. звернулася до суду із позовом, в якому, враховуючи уточнену редакцію, просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4000 доларів США безпідставно набутих коштів, а також судові витрати, зокрема й витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 15000,00 грн.
Вимоги позову мотивовані тим, що 01.06.2020 в м. Миколаєві сталась ДТП за участю транспортного засобу «Nissan Almera» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Mitsubishi Outlander» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 . Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.11.2020 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП. Враховуючи, що транспортному засобу «Mitsubishi Outlander» д.н.з. НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_3 , та від імені якої за довіреністю діяли ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , було завдано пошкодження, позивач та відповідачка домовились про те, що ОСОБА_1 як винуватець ДТП у якості покриття збитків, які були завдані автомобілю, передає 4000 доларів США відповідачці, а останні не звертаються до страхової компанії позивача щодо виплати страхового відшкодування за пошкоджене внаслідок ДТП авто та відновлять авто. Про таку домовленість свідчить розписка, видана відповідачкою після отримання коштів 12.08.2020 в сумі 4000 доларів США. Проте, у подальшому, з незрозумілих причин, представник власниці авто - ОСОБА_4 звернувся із заявою від 10.12.2020 до ПАТ «НАСК «Оранта» про страхове відшкодування та 28.12.2020 ПАТ «НАСК «Оранта» сплатило власниці авто страхове відшкодування за ремонт автомобіля «Mitsubishi Outlander» д.н.з. НОМЕР_2 у розмірі 127500,00 грн. Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 09.05.2024 стягнуто з ОСОБА_1 в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП в порядку регресу грошові кошти у розмірі 127500,00 грн. та судовий збір у розмірі 2684,00 грн. Позивач неодноразово звертався до відповідачки про повернення йому наданих під розписку коштів, однак остання всіляко уникає вирішення цього питання, мотивуючи це різними причинами, не зважаючи на те, що власниця авто вже отримала страхове відшкодування та здійснила ремонт автомобіля. У зв'язку чим для захисту прав позивача його представником було подано до суду вказаний позов.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2024 головуючим суддею у справі визначено Боброву І.В.
Суд своєю ухвалою від 21.01.2025 зазначений позов прийняв до розгляду та відкрив провадженні у справі в порядку загального позовного провадження.
27.05.2025 представником позивача - адвокатом Долговою Л.В. було надано до суду заяву про забезпечення позову, в якій вона просить: накласти арешт на все нерухоме майно, яким володіє відповідачка ОСОБА_2 на праві власності (РНОКПП: НОМЕР_3 ).
Необхідність забезпечення позову обґрунтовувала тим, що на теперішній час сума, яка вимагається до стягнення з відповідачки, становить 4000 доларів США, що еквівалентно 165200 грн., у зв'язку з чим є істотні підстави розуміти, що для стягнення її необхідно буде гарантія забезпечення виконання рішення нерухомим майном, яке наявне у ОСОБА_2 .
Розглянувши заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд доходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).
Положеннями ч. 1, ч. 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 01.07.2020 у справі № 569/13105/18 зазначено, що інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.
Таким чином умовою застосування забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.
Забезпечення позову по суті є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача (правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду від 10.06.2019 у справі № 369/12755/17, від 01.11.2019 у справі № 541/2862/13-ц).
Крім того відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 01.07.2020 у справі № 452/1520/16-ц, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
З матеріалів справи слідує, що позовна заява містить відповідне обґрунтування заявлених позовних вимог, на підтвердження яких надано відповідні докази, а наявність чи відсутність фактів, якими обґрунтовуються вимоги, суд установлює під час ухвалення рішення по суті спору. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд співвідносить негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 27.05.2025 № 428648920 на праві власності ОСОБА_2 належать такі об'єкти нерухомості: 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 ; гараж № НОМЕР_4 , який знаходиться за адресою: м. Миколаїв, автогаражний кооператив по експлуатації колективних гаражів «Зоряний»; квартира АДРЕСА_2 ; 9/10 частки квартири АДРЕСА_3 .
Отже, оскільки предметом спору є стягнення боргу, розмір якого на день звернення з позовом становить 165200 грн., суд вважає, що співмірним із заявленими позовними вимогами буде забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 , а саме на 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 , а тому заява адвоката Долгової Л.В. підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 151 - 153 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача - адвоката Долгової Л.В. про забезпечення позову у цивільній справі № 487/11388/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про витребування безпідставно набутих грошових коштів - задовольнити частково.
Накласти арешт на 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 , що на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_2 .
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Ухвалу може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Повне судове рішення складено 27.05.2025.
Головуючий суддя І. В. Боброва