про залишення касаційної скарги без руху
27 травня 2025 року
м. Київ
справа №140/5954/24
адміністративне провадження №К/990/20109/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:судді-доповідача - Шарапи В.М., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі №140/5954/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763 грн 17 коп. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2021 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №127 від 22.02.2021 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови КМ України №118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023р. відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №185 від 24.02.2024 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2021;
- стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.
Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Волинський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 30.08.2024 у задоволенні позову відмовив.
За результатом апеляційного провадження, Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 15.04.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.
Скасував рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 , задовольнив частково.
Визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській обл. щодо проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та 1,0796.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській обл. здійснити з 04.12.2023 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та 1,0796, у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 04.12.2023.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській обл. про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 01.03.2021 до 03.12.2023 включно залишив без розгляду.
У задоволенніінших позовних вимог відмовив.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи "Електронний Суд" 12.05.2025 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій позивач просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 та ухвалити нове рішення.
Згідно з частиною 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Втім Верховним Судом встановлено, що касаційну скаргу подано без додержання вимог процесуального закону, що діяв на час її подання.
Згідно з частиною 4 статті 330 КАС України, до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Приписами підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI в редакції станом на момент подання позову встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI, ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону № 3674-VI).
Станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028,00 грн. Позовна заява у цій справі містить одну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, ставка судового збору, яку слід сплатити за подання цієї касаційної скарги, складає 1 937,92 грн (3 028,00 грн * 0,4 * 200% * 0,8).
Проте, скаржник не долучив до касаційної скарги докази сплати судового збору у визначеному законом розмірі.
Натомість, у касаційній скарзі позивач заявив клопотання про звільнення сплати судового збору, яке мотивоване тим, що єдиним джерелом доходу ОСОБА_1 є пенсія, яка станом на дату подання касаційної скарги становить 4491,52 грн, а судовий збір за подання даної касаційної скарги складає 1937,92 грн, що становить 43,14 відсотків від місячного доходу позивача. Така сума судового збору є непосильною для позивача, який через поважний вік та стан здоров?я вже не має можливості працювати, щоб забезпечити собі достатній рівень життя та дозволити захистити свої порушені конституційні права в суді.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 статті 8 Закону №3674-VI встановлено право суду зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З указаного випливає, що позивач не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення такої сплати, оскільки сума судового збору, яка підлягає сплаті (1937,92 грн) становить 0,035 відсотків розміру річного доходу позивача (53898,24 грн).
Отже, у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Реквізити для сплати судового збору:
отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
код ЄДРПОУ: 37993783;
код класифікації доходів бюджету: 22030102;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Враховуючи наведене вище, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику необхідно надати докази сплати судового збору у розмірі 1 937,92 грн.
Керуючись статтями 169, 329, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі №140/5954/24.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі №140/5954/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
В.М. Шарапа
Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін ,
Судді Верховного Суду