Провадження №2-с/447/17/25
Справа №447/958/24
29.05.2025 суддя Миколаївського районного суду Львівської області Павлів В.Р., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу,
встановив:
22.05.2025 ОСОБА_1 звернулася в Миколаївський районний суд Львівської області із заявою, у якій просить скасувати судовий наказ, виданий 24.04.2024 у справі №447/958/24 (провадження №2-н/447/239/24) за заявою Приватного підприємства "Пара-Мир" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з вивезення твердих побутових відходів.
ОСОБА_1 свою заяву мотивує тим, що вона не сплачувала кошти за послуги, якій їй не надавалися, не була ознайомлена із зазначеним договором та не отримувала жодних відомостей про послуги стягувача до моменту отримання судового наказу про стягнення заборгованості. Зазначила, що ПП «Пара-Мир» до заяви не долучено документів, які б підтверджували факт існування договірних відносин між ПП «Пара-Мир» та ОСОБА_1 . Наголосила, що представниками ПП «Пара-Мир» біля її будинку не встановлено контейнера. Вимогу про стягнення заборгованості вважає незаконною та необгрунтованою, а тому судовий наказ підлягає скасуванню.
27.05.2025 ОСОБА_1 подала клопотання про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу. Вказала, що судовий наказ отримала 03.05.2024, проте була змушена терміново виїхати за кордон для догляду за малолітніми внуками. Просила поновити строк, оскільки вважає його поважним.
Дослідивши матеріали справи та заяви про скасування судового наказу, встановлено наступне.
24.04.202 Миколаївським районним судом Львівської області видано судовий наказ у справі №447/958/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства "Пара-Мир" заборгованості за надані послуги з вивезення твердих побутових відходів у розмірі 3983 (три тисячі дев'ятсот вісімдесят три) гривні 00 копійок, та судового збору у розмірі 302 гривні 80 копійок.
У матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, у якому наявна відмітка про те, що ОСОБА_1 отримала судовий наказ 03.05.2024.
У клопотанні про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу заявниця посилається на те, що вона після отримання судового наказу, а саме 03.05.2024 була змушена терміново виїхати за межі України. Однак, не надає жодних доказів на підтвердження даних доводів.
Відповідно до частини 1 статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 167 ЦПК України встановлено, що судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому цим розділом.
Відповідно до ч. 1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу.
У пункті 3 частини 5 статті 170 ЦПК України встановлено, що до заяви про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Заява боржника про скасування судового наказу, яка подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстави для поновлення строку для подання цієї заяви. ( ч. 2 ст. 171 ЦПК України).
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Крім того, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу від 24.04.2024 після закінчення строку на оскарження, зазначивши, що такий отримала, була з ним ознайомлена, та не подала вчасно заяву про скасування у зв'язку з виїздом за межі України.
Таким чином, суд не вбачає підстав для поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу, оскільки боржником не наведено ґрунтовних поважних причин пропуску строку, в зв'язку з чим відмовляє в задоволенні клопотання та повертає заяву про скасування судового наказу.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 260 ЦПК України, суддя,
постановив:
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу від 24.04.2024 у справі №447/958/24 (провадження №2-н/447/239/24) за заявою Приватного підприємства "Пара-Мир" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з вивезення твердих побутових відходів.
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від про скасування судового наказу від 24.04.2024 у справі №447/958/24 (провадження №2-н/447/239/24) за заявою Приватного підприємства "Пара-Мир" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з вивезення твердих побутових відходів - повернути заявнику.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Павлів В. Р.