Справа №463/4839/25
Провадження №1-кс/463/4869/25
про накладення арешту
28 травня 2025 року місто Львів
Слідча суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчої слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_5 , про накладення арешту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025142410000142 від 10.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191 КК України,
встановила:
слідча слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025142410000142 від 10.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191 КК України, про накладення арешту.
В обґрунтування клопотання слідча слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 покликалася на те, що слідчим відділенням Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №42025142410000142 від 10.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені посадові особи ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» поставили НОМЕР_1 прикордонному загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ) неякісні продукти харчування разом із копіями підроблених документів щодо відповідності вказаної продукції харчування вимогам ДСТУ, з метою заволодіння бюджетними коштами, в умовах воєнного стану.
Відповідно до договору №7-25 від 10.01.2025 укладеного між постачальником ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» Код (ЄДРПОУ 33667686) та НОМЕР_1 прикордонним загоном (в/ч НОМЕР_2 ), 28.03.2025 під час комісійного приймання товару, а саме суміш сухофруктів - 3 480, 0 кг. на загальну суму - 202 536,0 грн., встановлено невідповідність товаросупровідних документів, а саме: в експертному висновку виявлено невідповідність результатів випробувань з вимогами ДСТУ 8494:2015 (фізико-хімічні показники, вміст нітратів мг/кг перевищує норму у два рази та мікробіологічні показники, вміст нітратів мг/кг перевищує норму у два рази та мікробіологічні показники групи кишечної палички БГКП, які не допустимі згідно ДСТУ 8494:2014) у відмітці про відповідність зазначено, що «Відповідає»).
В ході перевірки дійсності товаросупровідних документів направлено запит Директору Дніпропетровської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, за результатами якого встановлено, що наданий експертний висновок постачальником ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» №000126 п/25 від 10 березня 2025 року не відповідає оригіналу. Також встановлено, що експертний висновок №000126 п/25 виданий 20 січня 2025 року згідно оригіналу лабораторних досліджень по мікробіологічним (МАФАН, БГКП, плісняві гриби) та фізико-хімічним (вміст нітратів) показникам не відповідають вимогам ДСТУ 8494:2015.
З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, 28.04.2024 в період часу з 11:20 год. - 13:25 год. за участю спеціаліста Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області та спеціаліста Відділу ветеринарно-санітарної експертизи Львівської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів проведено огляд складу кропивних (сипучих) продуктів, а саме мішків із продукцією «Суміш сухофруктів» від постачальника ТзОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» (ЄДРПОУ 33667686), які знаходяться у 7 прикордонному Карпатському загоні ДПСУ, що за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 74.
В ході огляду встановлено, що між ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_3 ) та ТзОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» (ЄДРПОУ 33667686) укладено договір №7-25 від 10.01.2025, так, 28.03.2025 здійснилось комісійне приймання товару, а саме: суміш сухофруктів - 3, 480, 0 кг. на загальну суму - 202 536,0 грн.
На момент огляду загальна кількість продукції становить 3478,0 кг., у зв'язку із тим, що 29.03.2025 актом №8 відбору проб для лабораторних досліджень 7 прикордонним Карпатським загоном ДПСУ з 3480, 0 кг відібрано 2 кг. сухофруктів. Оглядом встановлено, що умови місця зберігання продукції оснащені кондиціонерами, термометром для контролю температури та вологості приміщення.
За участю спеціаліста Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області та спеціаліста Відділу ветеринарно-санітарної експертизи Львівської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів із 6-ти одиниць мішків загальної кількості продукції здійснено відбір продукції сухофруктів, які поміщені у 4-ри зіп - пакети (Nasco WHIRL-PAK), вага яких становить 7.4 кг.
В подальшому вказані вище об'єкти передані у Відділ ветеринарно-санітарної експертизи Львівської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів для проведення експертного дослідження.
«08» травня 2025 за результатами дослідження отримано висновок №001119 п/25 в якому зазначено: Надісланий зразок 001119п/1/25-Суміш сухофруктів (сушене яблуко та інше) за мікробіологічними показниками (Бактерії групи кишкових паличок (колі-форми), в 0,1г; Плісневі гриби, КУО в 1г) не відповідає ДСТУ 8494:2015; 001119п/1/25-Суміш сухофруктів ( сушене яблуко та інше) за мікробіологічними показниками (Кількість мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів (КМАФАнМ), КУО в 1 г; Патогенні мікроорганізми в т.ч. сальмонели в 25г) відповідає ДСТУ 8494:2015 разок 001119п/1/25-Суміш сухофруктів ( сушене яблуко та інше) за вмістом ГМО відповідає ЗАКОН УКРАЇНИ Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів; за вмістом радіонуклідів відповідає ДСТУ 8494:2015; за вмістом токсичних елементів, фізико-хімічними показниками відповідає ДСТУ 8494:2015.
В подальшому, слідчим слідчого відділу Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області прийнято рішення про визнання вказаних матеріальних об'єктів речовими доказами, про що винесено відповідну постанову.
Речі, які було вилучено за результатами проведеного огляду, є матеріальними об'єктами, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, матеріальними об'єктами, які містять відомості, які можуть бути використані як докази у даному кримінальному провадженні факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям ст. 98 КПК України.
Крім цього, вказані речові докази ймовірно у подальшому будуть використані у даному кримінальному провадженні в якості об'єктів експертних досліджень. Враховуючи вищевикладене, оскільки потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, а також, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, відчуження згаданих речей виникла необхідність у накладені арешту.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
В судове засідання слідча СВ Львівського РУП №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_6 не прибули, в поданому клопотані просили розгляд такого проводити за їх відсутності.
Представник власника майна -адвокат ОСОБА_3 , проти поданого клопотання заперечив, просив у задоволенні такого відмовити, посилаючись на те, що вилучені сухофрукти не мають значення для даного кримінального провадження, так як не можуть бути об'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України.
Заслухавши представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя дійшла наступних висновків.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
В свою чергу, порядок застосування заходів забезпечення кримінального провадження і зокрема арешту майна визначений положеннями Глав 10 та 17 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як вбачається з витягу з ЄРДР, 10.04.2025до ЄРДР за №42025142410000142 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191 КК України/а.с. 5/.
Слідчою суддею встановлено, що невстановлені посадові особи ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» поставили НОМЕР_1 прикордонному загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ) неякісні продукти харчування разом із копіями підроблених документів щодо відповідності вказаної продукції харчування вимогам ДСТУ, з метою заволодіння бюджетними коштами, в умовах воєнного стану.
Також слідчою суддею встановлено, що з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, 28.04.2024 в період часу з 11:20 год. - 13:25 год. за участю спеціаліста Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області та спеціаліста Відділу ветеринарно-санітарної експертизи Львівської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів проведено огляд складу кропивних (сипучих) продуктів, а саме мішків із продукцією «Суміш сухофруктів» від постачальника ТзОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» (ЄДРПОУ 33667686), які знаходяться у 7 прикордонному Карпатському загоні ДПСУ, що за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 74.
В ході огляду встановлено, що між ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_3 ) та ТзОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» (ЄДРПОУ 33667686) укладено договір №7-25 від 10.01.2025, так, 28.03.2025 здійснилось комісійне приймання товару, а саме: суміш сухофруктів - 3, 480, 0 кг. на загальну суму - 202 536,0 грн.
На момент огляду загальна кількість продукції становить 3478,0 кг., у зв'язку із тим, що 29.03.2025 актом №8 відбору проб для лабораторних досліджень 7 прикордонним Карпатським загоном ДПСУ з 3480, 0 кг відібрано 2 кг. сухофруктів. Оглядом встановлено, що умови місця зберігання продукції оснащені кондиціонерами, термометром для контролю температури та вологості приміщення.
За участю спеціаліста Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області та спеціаліста Відділу ветеринарно-санітарної експертизи Львівської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів із 6-ти одиниць мішків загальної кількості продукції здійснено відбір продукції сухофруктів, які поміщені у 4-ри зіп - пакети (Nasco WHIRL-PAK), вага яких становить 7.4 кг.
В подальшому вказані вище об'єкти передані у Відділ ветеринарно-санітарної експертизи Львівської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів для проведення експертного дослідження.
«08» травня 2025 за результатами дослідження отримано висновок №001119 п/25 в якому зазначено: Надісланий зразок 001119п/1/25-Суміш сухофруктів (сушене яблуко та інше) за мікробіологічними показниками (Бактерії групи кишкових паличок (колі-форми), в 0,1г; Плісневі гриби, КУО в 1г) не відповідає ДСТУ 8494:2015; 001119п/1/25-Суміш сухофруктів ( сушене яблуко та інше) за мікробіологічними показниками (Кількість мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів (КМАФАнМ), КУО в 1 г; Патогенні мікроорганізми в т.ч. сальмонели в 25г) відповідає ДСТУ 8494:2015 разок 001119п/1/25-Суміш сухофруктів ( сушене яблуко та інше) за вмістом ГМО відповідає ЗАКОН УКРАЇНИ Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів; за вмістом радіонуклідів відповідає ДСТУ 8494:2015; за вмістом токсичних елементів, фізико-хімічними показниками відповідає ДСТУ 8494:2015.
Ураховуючи вищевикладене з метою забезпечення належного та повного проведення досудового розслідування, для збереження речових доказів, недопущення реалізації або знищення товару, об'єкти «Суміш сухофруктів», що не відповідають вимогам чинних державних стандартів (ДСТУ), що також створює потенційну загрозу життю, здоров'ю людей, навколишньому середовищу та/або порушує встановлені норми безпеки, тому є обґрунтовані підстави вважати, що подальше використання або реалізація таких об'єктів може призвести до тяжких наслідків.
Ч.2 ст.237 КПК України встановлено, що огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право, зокрема, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Так ч.5 ст.237 КПК України зазначено при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування. Окрім цього ч.7 цієї статті встановлено, що при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
В силу вимог ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України).
Сукупний аналіз вищезазначених норм кримінального процесуального законодавства вказує на те, що статус тимчасово вилученого майна набуває усе майно, вилучене під час обшуку, огляду незалежно від того чи надавався слідчим суддею дозвіл на його відшукання, оскільки фактично відбувається обмеження права особи щодо можливості володіти, користуватися та розпоряджатися усім майном, яке вилучається. Крім того, задля запобігання непомірного втручання у право власності особи законодавцем передбачено строк, протягом якого слідчий чи прокурор має звернутися із клопотанням про застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна відносно тимчасово вилученого під час обшуку, огляду майна, інакше таке майно негайно повертається особі, в якої воно вилучалося.
Дозвіл на відшукання певних речей, який надається слідчим суддею, не створює умов для їх автоматичного арешту. Натомість, вилучення речей, щодо яких надано дозвіл на відшукання, та як наслідок набуття такими речами статусу тимчасово вилученого майна, відбувається виключно за наявності достатніх підстав вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено (ч. 2 ст. 167 КПК України).
Дотримання умов, за яких майно набуває статусу тимчасово вилученого, відповідає вимогам ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до яких будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який створює таке обмеження, повинен мати належні правові підстави для його здійснення.
Набуття вилученими речами статусу тимчасово вилученого майна створює правові підстави задля перевірки наявності відповідних фактичних обставин для його вилучення та утримання у сторони обвинувачення.
Крім того, вимогами ч. 1 ст. 100 КПК України закріплено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Таким чином, все майно, вилучене під час обшуку, огляду має статус тимчасово вилученого майна безвідносно того чи надавався слідчим суддею дозвіл на його відшукання. З метою ж недопущення необґрунтованого обмеження права власності особи під час кримінального провадження законодавцем визначений строк, у межах якого слідчий/прокурор зобов'язані звернутись із клопотанням про його арешт. Або ж у іншому випадку якнайшвидше повернути таке майно власнику.
В свою чергу, внаслідок арешту майна на підставі судового рішення правовий режим вилученого майна із режиму «тимчасово вилучене майно» трансформується у «арештоване майно» із відповідною правовою підставою, визначеною ч. 2 ст. 170 КПК України (як речовий доказ, предмет спеціальної конфіскації, конфіскації або майно, що може бути предметом відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення).
Постановою слідчої слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 про визнання предметів речовими доказами та прилучення їх до матеріалів кримінального провадження від 28.04.2025 вказані речі визнано речовими доказами в кримінальному провадженні №42025142410000142 від 10.04.2025 /а.с. 71-73/.
Таким чином, арешт майна, що ініціюється слідчим, необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів, а завданням арешту майна у даному випадку є запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, відчуження. У разі повернення майна власникові (користувачеві) речові докази та сліди на них можуть бути втрачені, що може перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.
Накладення арешту на вилучене майно має важливе значення, зокрема, надасть можливість використати вказане майно як доказ у кримінальному провадженні, вилучене майно саме по собі або в сукупності з іншими речами та документами має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, забезпечить проведення необхідних експертиз (в тому числі почеркознавчої). Є достатні підстави вважати, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
На підставі вищенаведеного слідча суддя, дослідивши наявні в матеріалах справи дані та врахувавши правові підстави для накладення арешту на майно, а також те, що вищевказане майно визнано речовим доказом, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, відчуження, з урахуванням зазначених положень діючого КПК України дійшов обґрунтованого висновку про можливість задоволення клопотання та накладення арешту на майно, яке вилучено під час огляду.
Таким чином, на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України слідча довела необхідність накладення арешту на вищевказане майно.
Слідча суддя критично оцінює доводи представника віласника майна щодо того, що таке майно не має значення для даного кримінального провадження, оскільки не може бути обєктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України, оскільки слідчий при досудовому розслідуванні кримінального провадження не позбавлений можливості змінити його правову кваліфікацію.
За таких обставин, на початковому етапі досудового розслідування кримінального провадження, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання слідчого про накладення арешту підлягає до задоволення, а застосований захід забезпечення кримінального провадження виправданим.
Одночасно слід роз'яснити власнику чи володільцю майна, що ч. 2 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. 40, 131, 132, 167, 168, 170-173, 309 КПК України, слідча суддя
постановила:
Клопотання слідчої слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_5 , про накладення арешту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025142410000142 від 10.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на об'єкти «Суміш сухофруктів (сушене яблуко та інше) - 3470.6 кг. постачальником яких є ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» Код (ЄДРПОУ 33667686), які зберігаються на складі кропивних (сипучих) продуктів, у 7 прикордонному Карпатському загоні ДПСУ, що за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 74, до вирішення питання про їх подальше використання чи знищення у встановленому законом порядку, що полягає у позбавленні права на відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Виконання ухвали доручити слідчій СВ Львівського РУП №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 .
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошено о 10 год. 00 хв. 29 травня 2024 року.
Слідча суддя ОСОБА_1