28 травня 2025 року
м. Київ
справа №320/484/25
адміністративне провадження №К/990/19145/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, Державної міграційної служби України, Київської міської військової адміністрації про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідачів, у якому просив:
1. Визнати незаконними та відмінити всі зазначені рішення державних органів за результатами розгляду заяв, яких листами ДМС від: 12.09.2024 № г-1294/6/8010-24/8010.5.3/2415-24, 30.09.2024 № УКЦ-С-781-24/6.2/205-24, 30.10.2024 № с-10450-24/6.2/7212-24, 07.11.2024 № Г-114732-24/6.2/7415-24, та Солом'янської РДА: - 02.08.2024 № 108-108/ЕЛ/С-1011/1-2232, 15.08.2024 № 108-108/ЕЛ/C-1011/2-2330, 29.08.2024 № 108-108/ЕЛ/С-1011/5-2424, 22.07.2024 № 108-108/ЕЛ/С-1011-2085.
2. Визнати такими, що не відповідають чинному законодавству та відмінити рішення реєстратора Соломянської РДА в «Дії» по відхиленню заяви про реєстрацію місця проживання доньки позивача - ОСОБА_2 по заяві № 80922/24-е з невідомим номером (нажаль дія не надає ні номеру таких відмов ні прізвище виконавця).
3. Зобов'язати посадових осіб Солом'янської РДА та ДМСУ провести реєстрацію задекларованого/зареєстрованого місця проживання доньки позивача ОСОБА_2 по заяві № 80922/24-е.
4. Відмінити рішення пана ОСОБА_3 -10098/2 від 04.09.2024, заступника голови КМДА, який фактично залишив скаргу на дію та бездіяльність посадових осіб Солом'янської РДА, та кричуще порушення чинного законодавства по розгляду оскаржень без фактичних дій та зобов'язати КМДА накласти дисциплінарні стягнення як на ОСОБА_4 так і ОСОБА_5 з занесенням в особову справу.
5. Визнати нанесення моральної шкоди ОСОБА_2 та зобов'язати відповідачів компенсувати витрачений позивачем час на написання заяв та оскаржень в розмірі 59160,93 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а ухвалою від 08.04.2025 цей суд відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, позовну заяву повернув позивачу.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою у цій справі.
Ухвалою від 16.04.2025 Шостий апеляційний адміністративний суд в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовив та залишив його апеляційну скаргу без руху.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини першої статті 5 Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, яким встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб. Водночас позивач, діє як законний представник малолітньої дитини в розумінні приписів частини другої статті 56 КАС України, а не як фізична особа, якій законом надане право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до частини першої статті 53 КАС України.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2025 у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору суд відмовив та повернув апеляційну скаргу особі, яка її подала.
Ухвалюючи рішення про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 не усунув недоліки апеляційної скарги.
Серед іншого, суд апеляційної інстанції зазначив, що пункт 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» звільняє від сплати судового збору осіб, які звернулись за захистом прав дітей (малолітніх чи неповнолітніх осіб), а не звільняє від сплати судового збору за подання позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, поданих в інтересах дітей.
Також цей суд дійшов до висновку, що звертаючись з позовом в інтересах своєї малолітньої дитини, він діє як її законний представник в розумінні приписів частини другої статті 56 КАС України. Втім за висновками суду апеляційної інстанції Законом України «Про судовий збір» не передбачено пільги від сплати судового збору законного представника, який звертається в інтересах малолітньої чи неповнолітньої особи, крім законних представників дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю (пункт 9 частини першої статті 5 Закону).
Поряд із цим суд апеляційної інстанції вказав, що предметом позову у справі № 320/484/25 є реєстрація задекларованого/зареєстрованого місця проживання, проте малолітня ОСОБА_2 не була зазначена як позивач у цій справі.
Також суд апеляційної інстанції зазначив, що для застосування норм статті 8 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору, позивач повинен був надати відповідні докази з обґрунтуванням того, що його майновий стан не дозволяє виконати обов'язок щодо сплати судового збору за подання цієї позовної заяви, поданої в інтересах cвоєї малолітньої дитини.
У свою чергу, апелянт наполягав, що він діє в інтересах та позивається від імені своєї малолітньої дитини, яка є позивачем у цій справі, що він не має жодного джерела доходів, тому у зв'язку зі складним матеріальним становищем, просив звільнити від сплати судового збору.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції від 05.05.2025 про повернення апеляційної скарги, ОСОБА_1 звернувся через підсистему «Електронний Суд» до Верховного Суду із касаційною скаргою.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Соколова В.М. (наказ від 22.05.2025 № 1751/0/6-25), питання щодо відкриття касаційного провадження вирішується колегією суддів по виходу судді з відпустки.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 330 КАС України, суд дійшов висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України передбачено, що у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Враховуючи те, що скаржник оскаржує ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, зазначену в частині третій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження можуть бути неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Водночас положенням частини четвертої статті 330 КАС України передбачено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до частини п'ятої статті 330 КАС України якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Як убачається зі змісту касаційної скарги та додаткових пояснень до неї, скаржник стверджує, що звернувся до суду у цій справі в інтересах своєї малолітньої дитини - ОСОБА_6 та посилаючись на пункт 12 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» просить звільнити його від сплати судового збору, позаяк вказаною норми передбачено, що судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарг про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
У контексті вказаних доводів Суд звертає увагу на те, що у частині першій статті 242 Цивільного кодексу України закріплено, що законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей є батьки (усиновлювачі).
Відповідно до частини другої статті 154 Сімейного кодексу України батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.
Здійснювати захист прав дитини, в тому числі у судах, у першу чергу покликані її батьки. Захист прав та інтересів дитини здійснюється її батьками через відсутність у дитини цивільної процесуальної дієздатності (стаття 47, частина перша статті 59 Цивільного процесуального кодексу України).
Батьки, які представляють інтереси своєї дитини у суді, можуть вчиняти від її імені усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти дитина як особа, що бере участь у справі (стаття 64 Цивільного процесуального кодексу України). У цьому випадку батьки повинні захищати права і інтереси дітей, а не свої права і інтереси.
Як убачається зі змісту оскаржуваної постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2025, позивачем у справі № 320/484/25 визначено ОСОБА_1 , а питання щодо звернення скаржника до суду із цим позовом саме в інтересах малолітньої ОСОБА_6 є спірним.
Проте, звертаючись із касаційною скаргою, ОСОБА_1 не надав документа, який підтверджує його родинний зв'язок із малолітньою ОСОБА_6 , позаяк скаржник стверджує, що діє саме в її інтересах.
Статтею 59 КАС України визначено документи, що підтверджують повноваження представників. Відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Тож, з огляду на зазначене, скаржник має долучити до касаційної скарги документа, що підтверджує його повноваження представляти інтереси малолітньої ОСОБА_6 (свідоцтво про народження дитини), або сплатити судовий збір за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду апеляційної інстанції.
Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір».
Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону встановлено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Під дію зазначеної норми підпадають ухвали місцевих адміністративних судів, визначені частиною другої статті 328 КАС України, та прийняті за результатом їх апеляційного перегляду постанови апеляційних адміністративних судів, а також ухвали апеляційних адміністративних судів, наведені в частині третій зазначеної норми процесуального закону.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 грн.
Отже розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги становить 3028,00 грн.
Касаційна скарга подана в електронній формі, тому розмір судового збору з пониженням становить 2422,40 грн (3028,00 грн * 0,8).
За таких обставин, відповідно до правил статей 169 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі або документу, що підтверджує повноваження представляти інтереси малолітньої дитини.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332, 339 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, Державної міграційної служби України, Київської міської військової адміністрації, про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн гривень (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055"); призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа)) або документу, що підтверджує повноваження представляти інтереси малолітньої дитини.
Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині невиконання вимог статті 330 КАС України касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
В.М. Соколов
А.Г. Загороднюк ,
Судді Верховного Суду