28 травня 2025 року
м. Київ
справа №260/3741/24
адміністративне провадження №К/990/15450/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2025 року
у справі № 260/3741/24 за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм про визнання дії та бездіяльності протиправними,-
ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, в якому просив стягнути на його користь, за час затримки роботодавцем виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника в сумі 161607,54 грн (сто шістдесят одна тисяча шістсот сім грн 54 коп.).
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Стягнуто з Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року по справі № 260/7974/21 за період з 22 лютого 2024 року по 04 червня 2024 року в сумі 104903,14 грн (сто чотири тисячі дев'ятсот три гривні чотирнадцять копійок).
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2025 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року по справі № 260/3741/24 скасовано.
Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.
Не погоджуючись із постановою апеляційної інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України), з належним її обґрунтуванням.
08 травня 2025 року до Верховного суду надійшла заява про усунення недоліків разом з касаційною скаргою у новій редакції.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги з таких підстав.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Так скаржник вказує пункт 1 частину 4 статті 328 КАС України як підставу касаційного оскарження. При цьому зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, висловлені у постановах від 28 листопада 2024 року у справі № 260/7974/21, від 13 квітня 2021 року у справі № 814/48/18, від 19 серпня 2020 року №815/735/17 щодо застосування ч. 4 ст. 78 КАС України.
Зокрема, заявник вказує постанову Верховного Суду від 28 листопада 2024 року у справі № 260/7974/21, якою останнього було поновлено на роботі та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу. В ухвалі Верховного Суду 01 травня 2025 року скаржнику було зазначено, що відповідне посилання не є належним обґрунтуванням пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України, оскільки у даній справі, де ставилося питання саме про невиконання рішення суду, та у справі, де вирішувалося питання про поновлення заявника на роботі, різні підстави звернення до суду, а отже і правове регулювання правовідносин є різним. Водночас, ч. 4 ст. 78 КАС України в цій частині не застосовувалась.
Щодо посилання на постанову від 13 квітня 2021 року у справі № 814/48/18 та постанову від 19 серпня 2020 року № 815/735/17, які не враховано судом апеляційної інстанції, то Суд звертає увагу, що незрозумілим є який саме висновок був незастосований.
Окрім того, Суд резюмує, що посилання скаржника на неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування ч. 4 ст. 78 КАС України не є тотожним неправильному застосуванню норм процесуального права при ухваленні рішення.
Так в ухвалі від 01 травня 2025 року було зазначено наступне.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається норма права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні; висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні; висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду із зазначенням дати її прийняття та номеру справи; обґрунтування подібності правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
Слід зазначити, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) у чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов'язковим є взаємозв'язок усіх чотирьох умов.
Водночас, у касаційній скарзі позивач вказує й інші підстави касаційного оскарження. Так останній вказує, що стосується незаконного встановлення апеляційним судом того факту, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року фактично була виправлена описка суду першої інстанції у назві відповідача «Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області» на правильне «Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області», що в тому числі що стало підставою прийняття апеляційним судом незаконного рішення, то, як повідомляє заявник, згідно з п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України такий висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах відсутній.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права (пункт, частина, стаття) судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.
З огляду на вище зазначене, посилаючись на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження, скаржник має вказати конкретну норму права (пункт, частина, стаття), яку було застосовано неправильно, однак з касаційної скарги є незрозумілим щодо якої норми права відсутній висновок Верховного Суду.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З огляду на те, що скаржником подано заяву про усунення недоліків без усунення визначених недоліків, Суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтею 121 КАС України, -
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 01 травня 2025 року, на десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді Ж. М. Мельник-Томенко
Н. М. Мартинюк