28 травня 2025 року
м. Київ
справа №380/14593/24
адміністративне провадження № К/990/20406/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів: Шарапи В.М., Чиркіна С.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2025 у справі №380/14593/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, -
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії позивачу відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 9118,81 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2022.
Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо проведення індексації пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та 1,0796;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 10.01.2024 індексацію пенсії позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 10.01.2024;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.03.2024 індексацію пенсії позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2024.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 у справі №380/14593/24 повернуто скаржнику.
Відповідач повторно звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 у справі №380/14593/24.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без руху та запропоновано апелянту усунути вказані у ній недоліки протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали, шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних підстав для його поновлення.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2025 визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 у справі № 380/14593/24.
Цією ухвалою відмовлено у відкритті апеляційного провадження з огляду на положення пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Судом зазначено, що звертаючись вдруге з апеляційною скаргою, апелянтом не було надано доказів, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги та вказували на об'єктивні причини неможливості звернутись з апеляційною скаргою вчасно. Відповідач не надав відповідних належних обґрунтувань наявності обставин, які унеможливлювали подання апеляційної скарги в період з моменту повернення апеляційної скарги до її повторного подання.
13.05.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2025 у справі №380/14593/24.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
За правилами пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З оскаржуваного судового рішення вбачається, що у встановлений судом строк відповідачем не виконано вимог ухвали суду, якою апеляційну скаргу залишено без руху. Зокрема, наведені у заяві апелянта підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, судом апеляційної інстанції визнані неповажними, оскільки не підтвердженні жодними доказами.
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (частина 1, пункти 6,7 частини 5 цієї статті).
Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.
У випадку з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору державним органом чи тимчасова відсутність таких коштів.
Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб'єктів адміністративного судочинства.
Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Доводи скаржника, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду щодо неповажності причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження у цій справі.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 333, 355, 359 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2025 у справі №380/14593/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді: В.М. Шарапа
С.М. Чиркін