28 травня 2025 року
м. Київ
справа № 320/18485/23
адміністративне провадження № К/990/31335/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О. О.,
суддів: Дашутіна І. В., Яковенка М. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКС Моторс» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2024 року у справі №320/18485/23 (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Ганечко О. М., суддів Сорочка Є.О., Кузьменка В. В.)
І. Рух справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «АКС Моторс» (далі - ТОВ «АКС МОТОРС») звернулось до суду з позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - ГУ ДПС), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.02.2023 №№000149680701, 000149690701.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням, 03 квітня 2024 року відповідач засобами поштового зв'язку надіслав апеляційну скаргу (матеріали апеляційного провадження, а. с.1-9).
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 квітня 2024 року апеляційну скаргу залишив без руху та надав відповідачу строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: протягом 10 днів сплатити судовий збір у сумі 40 260 грн.
Копія ухвали доставлена в електронному кабінеті відповідача 11 квітня 2024 року (матеріали апеляційного провадження, а. с.41).
22 квітня 2024 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання ГУ ДПС про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги або відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі по суті.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у задоволенні клопотання ГУ ДПС про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовлено.
Апеляційну скаргу ГУ ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Акс Моторс» до ГУ ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернуто особі, яка її подала.
ГУ ДПС 07 травня 2024 року засобами поштового зв'язку повторно подало апеляційну скаргу разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження. Пропуск строку пояснює тим, що рішення суду першої інстанції відповідачу не надходило, в тому числі через підсистему «Електронний суд», необізнаністю зі змістом судового рішення, а також відсутністю фінансування на оплату судового збору. За таких обставин уважає, що податковим органом не пропущено строк на апеляційне оскарження під час первинного звернення зі скаргою.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено апелянту строк для усунення вказаних недоліків - 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Апеляційний суд зазначив, що апелянту необхідно надати докази, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги та сплату судового збору у розмірі 40 260,00 грн.
Ухвала суду була скерована до електронного кабінету апелянта в підсистемі «Електронний суд» та доставлена 13 травня 2024 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання апелянта про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року - відмовлено.
ІІ. Оцінка суду апеляційної інстанції
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд виходив з того, що звертаючись вдруге з апеляційною скаргою 07 травня 2024 року (що підтверджується відміткою на поштовому конверті), тобто з пропуском 30-денного строку на оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року, апелянтом так і не було надано доказів, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги та вказували на об'єктивні причини неможливості звернутись з апеляційною скаргою вчасно. Крім того, апелянтом і на час постановлення ухвали не виконано вимог ухвали суду в частині сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
Не погоджуючись з указаною ухвалою, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу відповідач зазначив, що ГУ ДПС завчасно до подання апеляційної скарги вживались дії для приведення апеляційної скарги у відповідність до вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині сплати судового збору, про що свідчить відповідна службова записка, яка міститься в матеріалах справи.
Однак, документи, що підтверджують сплату судового збору за подання апеляційної скарги (платіжна інструкція від 24.05.2024 № 1285) до управління правового забезпечення не були передані вчасно, натомість надані після закінчення наданого ухвалою апеляційного суду строку на усунення недоліків.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач висловив згоду з ухвалою апеляційного суду та просив залишити без задоволення апеляційну скаргу ГУ ДПС.
IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ухвали Верховного Суду від 28 серпня 2024 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п'ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.
Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки (частина друга статті 299 КАС України у редакції, яка діяла на момент постановлення оскарженої ухвали).
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеною процесуальною нормою окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому, норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин у справі.
Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
На думку колегії суддів, сам по собі факт повернення первинної апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають ураховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа №280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа №400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа №280/4951/19) тощо.
З матеріалів справи слідує, що повернення вперше поданої апеляційної скарги було зумовлене тим, що податковий орган не надав докази сплати судового збору.
Як убачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції від 13 лютого 2024 року було направлено на електрону адресу ГУ ДПС kyiv.official@tax.gov.ua 15 березня 2024 року, відповідно довідки про доставку електронного листа в особистому кабінеті підсистеми «Електронний суд» копію рішення доставлено 26 вересня 2024 року. В єдиному державному реєстрі судових рішень рішення суду першої інстанції було опубліковано 16 лютого 2024 року.
Наведене спростовує доводи касаційної скарги податкового органу, що рішення суду ним не отримано, відомості про наявність рішення та його зміст не відомо. Між цим, ухвалою апеляційного суду від 11 квітня 2024 року первину апеляційну скаргу (яка була подана засобами поштового зв'язку 03 квітня 2024 року) залишено без руху лише з підстав не подання доказів сплати судового збору в порушення статті 296 КАС України.
Копія ухвали про повернення апеляційної скарги від 29 квітня 2024 року доставлена в особистому кабінеті відповідача 30 квітня 2024 року о 02 год. 29 хв. (уважається врученою 01 травня 2024 року, матеріали апеляційного провадження а.с.57). Зазначена ухвала учасниками справи не оскаржена.
07 травня 2024 року скаржник повторно направив апеляційну скаргу, яка ухвалою апеляційного суду від 10 травня 2024 року була залишена без руху для надання доказів, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги та доказів сплати судового збору у розмірі 40 260,00 грн.
Слід зазначити, що апеляційний суд в ухвалі про відмову у відкритті апеляційного провадження від 05 липня 2024 року заначив, що апелянтом і на час постановлення ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, не виконано вимог ухвали суду в частині сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Утім, відповідно до платіжної інструкції №1285 від 24 травня 2024 року судовий збір за подання апеляційної скарги сплачено 28 травня 2024 року.
Суд апеляційної інстанції, постановляючи 05 липня 2024 року ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, вищезазначені обставини не перевірив та не урахував.
Понад це, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі за відсутності належного обґрунтування відповідачем пропуску строку на апеляційне оскарження рішення.
З такими висновками апеляційного суду колегія суддів Верховного Суду не погоджується, оскільки при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд має надати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 295 КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою тощо.
Верховний Суд у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21 зробив висновок, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження в разі повторного подання апеляційної скарги, може бути поновлено у разі дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось у межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або впродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржник продемонстрував добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження і вжив усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції та не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
У цьому випадку, відповідач звернувся з апеляційною скаргою вдруге у розумний строк з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги. Обставини цієї справи, зокрема те, що скаржник сплатив судовий збір при повторному зверненні з апеляційною скаргою, є свідченням того, що відповідач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження.
Верховний Суд також зауважує, що повернення апеляційної скарги не позбавляло скаржника, відповідно до вимог статті 169 КАС України, права на повторне звернення до суду в порядку, встановленому законом, чим скористувався скаржник, звернувшись вдруге з апеляційною скаргою у розумний термін після повернення апеляційної скарги.
Зважаючи на викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, допущено надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Оскільки у цій справі порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - задовольнити.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2024 року - скасувати, а справу №320/18485/23 направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М. М. Яковенко