про повернення касаційної скарги
28 травня 2025 року
м. Київ
справа № 520/36972/23
адміністративне провадження № К/990/21939/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Кравчука В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року (суддя Тітов О.М.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року (колегія у складі суддів Русанової В.Б., Присяжнюк О.В., Калиновського В.А.)
у справі № 520/36972/23
за позовом Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства
до Державної екологічної інспекції у Харківській області
про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу і припису,
Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство (далі - ІКВ ВКП, позивач, скаржник) звернулося до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Харківській області (далі - відповідач), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Харківській області від 19.11.2021 № 1094/12-01 «Про здійснення позапланового заходу (перевірки) ІКВ ВКП»;
- визнати протиправними дії відповідача з проведення позапланової перевірки позивача у період 24 - 26 листопада 2021 року;
- визнати протиправним та скасувати припис від 02.12.2021 № 76/04-04;
- визнати протиправними дії відповідача в частині нарахування збитків, завданих державі на підставі результатів перевірки ІКВ ВКП у період 24 - 26 листопада 2021 року.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 18.12.2024 відмовив у задоволенні позову
Надалі Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 19.05.2025, задовольнивши частково апеляційну скаргу позивача, скасував рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 у частині визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції у Харківській області в частині нарахування збитків завданих державі на підставі результатів перевірки Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства в період 24-26 листопада 2021 року, ухвалити у цій частині нову постанову, якою провадження в частині зазначених позовних вимог закрив, а в іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
21.05.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, в якій останній з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними приписів процесуального права просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.
Частиною 1 ст. 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
За правилами норм п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) можуть бути оскарженні в касаційному порядку виключно у наступних випадках:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Водночас ч. 4 ст. 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Отже, зміст наведених положень процесуального закону свідчить про те, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, в касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Водночас ч. 3 ст. 334 КАС України визначає, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Згідно з приписами ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Наведені положення процесуального закону дають підстави вважати, що суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, зазначених скаржником у касаційній скарзі. При цьому мотиви особи, що подає касаційну скаргу, щодо незгоди з судовим рішенням мають бути викладені з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при формуванні відповідного висновку.
При перевірці поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній відсутня вказівка на жоден із пунктів, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, як підстави для касаційного оскарження судових рішень.
Разом з тим, скаржник не обґрунтував належними доводами наявність у цьому випадку обставин, з якими пп. «а», «в» і «г» п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України пов'язують виникнення підстав для перегляду в касаційному порядку рішень судів, ухвалених у справі, призначеній та розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.
У взаємозв'язку з цим слід зазначати, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (ч. 3 ст. 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (ч. 1 ст. 341 КАС України).
У той же час відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
За таких обставин касаційна скарга ІКВ ВКП підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Керуючись ст.ст. 328, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд, -
1. Повернути Ізюмському комунальному виробничому водопровідно-каналізаційному підприємству касаційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року у справі № 520/36972/23.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає особі, яка її подала, реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук