Справа №443/691/25
Провадження №3/443/328/25
іменем України
29 травня 2025 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за частиною 1 статті 130 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 26.04.2025 об 11 год 02 хв у м. Жидачів по вул. Героїв України, 22 Стрийського району Львівської області керувала транспортним засобом «Skoda Yeti», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: розширені зіниці, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовилася, чим порушила вимоги пункту 2.5. ПДР, за що відповідальність передбачена за частиною 1 статті 130 КУпАП.
У суді ОСОБА_1 суду пояснила, що працівники поліції поводили себе з нею некоректно, хамили та не давали їй можливості припаркувати її автомобіль, перешкоджаючи у цьому. Вона не відмовлялася від проходження огляду у закладі охорони здоров'я. Окрім наданих пояснень, просить суд суворо її не карати та не позбавляти права керування транспортними засобами, оскільки вона є інвалідом, має проблеми зі здоров'ям, через що обмежена у рухливості, відтак автомобіль їй необхідний для забезпечення її потреб.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, доведена:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №312331 від 26.04.2025, згідно з яким ОСОБА_1 26.04.2025 об 11 год 02 хв у м. Жидачів по вул. Героїв України, 2 Стрийського району Львівської області керувала транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння і відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння (а.с.3);
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.04.2025, у якому зазначено заклад охорони здоров'я, куди скеровується ОСОБА_1 , а саме: КНП «Жидачівська міська лікарня», виявлені у неї ознаки наркотичного сп'яніння, які відповідають лознакам, зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 312331 (розширені зіниці, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці), а також зафіксовано складання загаданого протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.6);
інформацією з Інформаційно-пошукової система Міністерства внутрішніх справ України «Армор», згідно з якою ОСОБА_1 26.04.2025 об 11 год 02 хв керувала транспортним засобом «Skoda Yeti», реєстраційний номер НОМЕР_2 , не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії, у зв'язку з чим на неї складено постанову за частиною 1 статті 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу (а.с.7);
долученими до матеріалів справи відеозаписами на носії інформації (компакт-диску), які є безперервними та дозволяють чітко встановити обставини справи, дії, поведінку та зміст розмови осіб (особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та поліцейського) на місці зупинки транспортного засобу, та з яких вбачається, зокрема, поведінка ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу та її позиція щодо проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, що переконливо свідчать про небажання ОСОБА_1 проходити відповідний огляд, а відтак, про відмову від такого проходження (а.с.8).
Проаналізувавши вищевказані документи, відеозаписи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності зазначені вище докази є достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.
Суд критично пояснення ОСОБА_1 щодо того, що вона не відмовлялася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки такі не знайшли свого підтвердження жодними фактичними даними та повністю спростовуються дослідженими судом наведеними вище доказами, з яких, зокрема, вбачається виявлення працівником поліції у водія ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння та висловлення, у зв'язку з цим, ним їй вимоги пройти в установленому порядку (у закладі охорони здоров'я) медичного огляду з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння, а також поведінка ОСОБА_1 після цієї вимоги, яка свідчила про відсутність у неї бажання її виконувати.
Суд, окрім цього, звертає увагу на те, що виявлені працівником поліції у ОСОБА_1 ознаки, а саме: розширені зіниці, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці відповідали ознакам наркотичного сп'яніння, визначених у пункті 4 Інструкції та, в сукупності з відмовою водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння давали поліцейському правову підставу для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Відтак, суд зазначає, що дії поліцейських узгоджуються з приписами статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (зокрема з пунктами 8, 12 розділу ІІ Інструкції), тому були законними.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи, вважає доведеним факт відмови ОСОБА_1 , яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд виходить з такого.
Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Суд враховує характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення; ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 1 статті 130 КУпАП, яка доведена повністю; відсутність обставин які пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Зважаючи на викладені обставини у своїй сукупності на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Накладення судом на ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети його застосування.
Також, з огляду на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, статтею 4 ЗУ «Про судовий збір», -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А.І. Павлів