Справа №443/677/25
Провадження №3/443/322/25
іменем України
28 травня 2025 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли із Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , директора КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЖУРАВНІВСЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ», пенсіонера,
за статтями 124, 122-4 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 17.04.2025 о 14 год 20 хв у м. Львів, вул.Чернігівська,10 керуючи автомобілем «Toyota Prado», реєстраційний номер НОМЕР_2 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, не дотримався безпечного бокового інтервалу, здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Fiat Doblo», реєстраційний номер НОМЕР_3 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3. «б», 13.1. ПДР, за що відповідальність передбачена статтею 124 КУпАП.
Крім цього, ОСОБА_1 17.04.2025 о 14 год 20 хв у м. Львів, вул.Чернігівська,10, керуючи автомобілем «Toyota Prado», реєстраційний номер НОМЕР_2 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди не залишився на місці та не повідомив про подію підрозділ поліції, чим порушив вимоги пункту 2.10. «а» ПДР, за що відповідальність передбачена статтею 122-4 КУпАП.
У суді ОСОБА_1 вину у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень визнав повністю, надав суду пояснення, які повністю відповідають викладеним у протоколах обставинам, щиро розкаявся у вчиненому.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріали, що в діях ОСОБА_1 наявні склади адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до диспозиції статті 124 КУпАП адміністративним правопорушенням є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з диспозицією статті 122-4 КУпАП адміністративним правопорушенням є залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Приписами пункту 1.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001р. №1306 (далі - ПДР), встановлено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Згідно з вимогами підпункту «б» пункту 2.3. ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язанийбути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до вимог підпункту «а» пункту 2.10. ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
За змістом вимог пункту 13.1. ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу..
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4 КУпАП, доведена:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №308272 від 22.04.2025, згідно з яким ОСОБА_1 17.04.2025 о 14 год 20 хв у м. Львів, вул. Чернігівська, 10, будучи учасником дорожнього руху (водієм), порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів;
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №308290 від 22.04.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 17.04.2025 о 14 год 20 хв у м. Львів, вул. Чернігівська, 10, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетний;
схемою місця ДТП, яка сталася 14.04.2025, в якій схематично зображено транспортні засоби, їх розташування по відношенню до інших об'єктів на місці події, зазначено дані водіїв транспортних засобів, а також пошкодження, яких зазнали ці транспортні засоби;
рапортом від 17.04.2024, яким повідомлено начальника правоохоронного органу про виявлення пошкодження автомобіля, який був припаркований у м.Львів, вул.Чернігівська,10;
письмовими поясненнями ОСОБА_2 , які узгоджуються з матеріалами справи та відповідають обставинам, викладеним у протоколах про адміністративне правопорушення;
письмовими поясненнями ОСОБА_1 по суті правопорушення, в яких він підтвердив достовірність викладених у протоколах обставин, зазначив, що не відчув зіткнення з іншим транспортним засобом, тому залишив місце пригоди. Повністю визнає свою вину у вчинених правопорушеннях.
Проаналізувавши вищевказані документи, пояснення ОСОБА_1 , суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколах обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним:
факт порушення ОСОБА_1 як учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП;
факт залишення ОСОБА_1 , як водієм транспортного засобу, місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він був причетний, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122-4 КУпАП;
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд виходить з такого.
Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених (частина 2 статті 36 КУпАП).
Суд враховує характер вчинених ОСОБА_1 правопорушень; ступінь його вини у вчинених правопорушеннях, передбачених статтями 124, 122-4 КУпАП, яка доведена повністю; особу правопорушника, який є інвалідом 2 групи, пенсіонером; обставину, яка пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення - щире розкаяння винного, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Зважаючи на викладені обставини у своїй сукупності та беручи до уваги те, що ОСОБА_1 вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же суддею, тому суд вважає, що відповідно до вимог статті 36 КУпАП на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу. Накладення на ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети його застосування.
З огляду на те, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, про що свідчить відповідне посвідчення серії НОМЕР_4 від 04.10.2023, а також зважаючи на приписи статті 5 ЗУ «Про судовий збір», суд вважає, що наявна обґрунтована підстава для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Керуючись статтями 23, 33, 36, 40-1, 283, 284 КУпАП, статті 4 ЗУ «Про судовий збір»,-
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4 КУпАП, і накласти стягнення:
за статтею 124 КУпАП - у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн;
за статтею 122-4 КУпАП - у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн.
На підставі частини 2 статті 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А.І. Павлів