Справа № 442/2438/25
Провадження № 1-кп/442/230/2025
27 травня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
потерпілої і законного представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження 12025141110000151 від 16.02.2025 щодо :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Смільна, Дрогобицького району, Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою-спеціально освітою, не працюючого, не депутата, не адвоката, раніше не судимого, -
про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 - ч.1 ст.115, ст.126-1 КК України, -
16.02.2025 приблизно о 16 год. між ОСОБА_4 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, та його неповнолітнім сином ОСОБА_8 , який відмовився іти по спиртне, за місцем їх проживання в будинку АДРЕСА_1 стався словесний конфлікт, у ході якого у ОСОБА_4 виник умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій протиправний намір ОСОБА_4 в цей же час, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, переслідуючи мотив, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачаючи та бажаючи настання тяжких наслідків у вигляді смерті людини, перебуваючи у приміщенні будинку АДРЕСА_1 , схопив у руки кухонний ніж, який знаходився на серванті у підставці для ножів, та умисно наніс лезом ножа ОСОБА_8 , який сидів на дивані та грав у мобільному телефоні, один удар в ділянку черевної порожнини, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з вхідною раною на передній черевній стінці у верхній частині справа ближче до середини із пошкодженням кровоносних судин та кровотечею в черевну порожнину, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, як таке, що є небезпечним для життя в момент заподіяння, після чого, продовжуючи свій злочинний умисел, наніс синові ще один удар лезом ножа по передпліччі лівої руки, якою той прикрився від повторного удару, спричинивши йому тілесне ушкодження у вигляді рани лівого передпліччя, що відноситься до легкого тілесного ушкодження, що викликало короткочасний розлад здоров'я. Однак ОСОБА_4 не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки його протиправні дій були припинені його співмешканкою ОСОБА_9 , яка силоміць відтягнула його від сина.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні незакінченого замаху на умисне протиправне заподіяння смерті своєму сину ОСОБА_8 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України.
Крім цього, ОСОБА_4 , 16.02.2025 приблизно о 16:05 год, після того, як співмешканка ОСОБА_9 відтягнула його від сина ОСОБА_8 , в порушення ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», перебуваючи з 12.11.2024 на профілактичному обліку в ВП №1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області як кривдник, будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на вчинення домашнього насильства, усвідомлюючи суспільно-небезпечність своїх дій, та бажаючи їх настання, тримаючи у правій руці кухонний ніж, умисно наніс своїй співмешканці ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , декілька ударів кулаком лівої руки по обличчю, від чого вона впала на підлогу, а ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, присів біля неї на коліна, придушив за шию лівою рукою, після чого лезом ножа порізав їй нижню щелепу зліва, передню поверхню шиї, ліве плече, ліве стегно, ліву руку, наніс по одному ударі лезом ножа по лівому передпліччі та лівому стегні, допоки його дії не були припинені неповнолітньою дочкою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді синця на підборідді зліва, синця та саден на його фоні у ділянці правої очниці, садна на правій щоці, на спинці носа, на верхній губі зліва, на передній та правій поверхнях шиї на всіх рівнях, поверхневих ран у ділянці горизонтальної гілки нижньої щелепи зліва з переходом на підщелепову ділянку, на передній черевній стінці, на передній поверхні середньої третини лівого стегна, на долонній поверхні основних фаланг третього та четвертого пальців лівої китиці, колото різані ран в ділянці лівого плеча та лівого стегна, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Такими умисними протиправними діями ОСОБА_4 вчинив по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_9 фізичне домашнє насильство, що носить систематичний характер, яке виразилося у заподіянні їй легких тілесних ушкоджень.
Зазначені дії ОСОБА_4 по відношенню до співмешканки ОСОБА_9 є умисними та систематичними, оскільки до цього він був двічі притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме:
- постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27.11.2024 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні 20.10.2024 психологічного домашнього насильства щодо своєї співмешканки ОСОБА_9 та накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст.173-2 КУпАП у виді штрафу в розмір і 170 грн., який ним не сплачено,
- постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30.03.2021 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні 30.12.2020 психологічного домашнього насильства щодо своєї співмешканки ОСОБА_9 , тобто адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, однак у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності звільнено від відповідальності.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного систематичного фізичного насильства щодо своєї співмешканки ОСОБА_9 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень спочатку ставив під сумнів. Пояснив, що за три дні до того випадку жінки не було вдома. Вона була в гостях у ОСОБА_11 в сусідньому селі Бистриця. 15 лютого ввечері він пішов туди за нею. Але йому не відкрили. 16 лютого зранку він з донькою ОСОБА_12 знову пішов туди. Біля години ходили попід хату, бо знову їх не пускали. Тоді через вікно мала побачила всередині будинку мамину куртку. Він вивалив двері і побачив жінку і її брата Косюту голими. Двоє малих дітей ОСОБА_13 і ОСОБА_14 спали в сусідній кімнаті. Косюта отримав друшляком по голові, і він забрав жінку додому.
Коли повернулися, то усією сім'єю пішли на цвинтар до могили батька. Повернувшись додому жінка вилізла на піч. Донька ОСОБА_12 подавала туди їй горілку. Малі доньки ОСОБА_12 і ОСОБА_15 теж пили. Так випили першу пляшку. А події під час розпиття другої пляшки уже не пам'ятає. Перебіг конфлікту з ножем який виник в процесі теж не пам'ятає. Коли приїхала поліція, діти казали що то він ОСОБА_16 порізав. Інших людей які могли це зробити удома не було. Сім'я постійно хотіла його на війну відправити, щоб він там загинув та узяти за його смерть 15 мільйонів гривень.
В судових дебатах обвинувачений розкаявся, визнав свою вину повністю та просив прощення в дружини та сина і казав, що усе їм прощає.
Потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив суду, що навчається в Бориславському професійному ліцеї на повара-кондитера. В день, коли стався цей випадок, вони з батьком пили горілку разом. Обвинувачений випив 2 пляшки півлітрові, а він тільки 2 стаканчика. Через якийсь час батько послав його іще за пляшкою в магазин. Але він лежав на ліжку і бавився телефоном. Мати і 4 сестер були вдома. Батько щось говорив матері, але що саме не чув. Далі він взяв ніж з підставки у серванті підійшов і накинувся на нього. Батько наніс йому удар ножем у груди, але потерпілий його відштовхнув. Наступний удар прийшовся потерпілому в руку, якою він захистив грудну частину тіла. Потім ОСОБА_17 вибіг на вулицю і від отриманого стресу втратив у пам'яті хронологію подій.
Батько не просив пробачення, він не вибачає, при визначенні йому покарання, - покладається на думку суду.
Потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила суду, що від іншого чоловіка у неї є найстарша донька, яка вже заміжня та проживає в селі Сторона. А разом із обвинуваченим мають 6 спільних дітей. Старший син ОСОБА_18 вчиться в Республіці Польща на повара і там живе. Менший за віком потерпілий у цій справі син ОСОБА_17 .
Вона є співмешканкою обвинуваченого, ніде не працює. В неділю 16 лютого 2025 року усією сім'єю пішли на цвинтар на могилу бо батька обвинуваченого помолитись. Після повернення обвинувачений послав сина ОСОБА_16 по 2 пляшки горілки у магазин. Усі разом її пили.
Через якийсь час малий закричав, що чоловік його ріже. Вона злізла з печі та відтягнула обвинуваченого. І тоді той взявся за неї. Порізав ножем руку, ногу лице і шию. Воно змушена була схопити ніж за лезо і вихопити його. В той час донька ОСОБА_12 взяла поліно та вдарила обвинуваченого по голові. Оглушила його і вони всі вибігли з хати.
Приїхала швидка і забрала ОСОБА_16 . Зробили йому операцію і аж на другий день він прийшов до тями.
Раніше також були сварки, і вона йшла від чоловіка з дому. Але потім верталася.
В той день також пила горілку із першої пляшки, а другу чоловік випив сам.
Незважаючи на змінну позицію ОСОБА_4 щодо визнання ним своєї вини, така, окрім показів потерпілих, підтверджується також і іншими, здобутими в судовому засіданні доказами:
- Протоколом обшуку від 16.02.2025 року, згідно якого вилучено речові докази;
- Флеш карткою відеозапису проведення цієї слідчої дії, фототаблицею до протоколу обшуку, на яких відображено зокрема знарядді вчинення злочину та інше;
- Постановою про визнання предметі як речового доказу від 17.02.2025 року;
- Протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 17.02.2025 року;
- Висновком експерта за №42 про характер тілесних ушкодження ОСОБА_6 ;
- Протоколом огляду речей від 07.03.2025 року та фото таблицею до нього;
- Постановою про визнання предмета як речового доказу від 0.03.2025 року;
- Ухвалою слідчого судді від 11.03.2025 року про накладення арешту;
- Протоколами проведення слідчих експериментів від 20.02.2025 та від 12.03.2025 за участю учасників судового провадження;
- Флеш карткою відеозапису проведення слідчих експериментів;
- Висновком експерта №83 від 25.03.2025 року;
- Висновком експерта №41 від 17.03.2025 року про характер тілесних ушкоджень ОСОБА_7 ;
- Висновком експерта №84 від 25.03.2025 року;
- Постановами Дрогобицького міськрайонного суду від 27.11.2024 року та 30.03.2021 року;
- Характеристикою обвинуваченого за місцем проживання.
Суд вважає, що дії ОСОБА_4 по епізодах обставин вчинення незакінченого замаху на умисне протиправне заподіяння смерті своєму сину ОСОБА_8 та вчинення умисного систематичного фізичного насильства щодо своєї співмешканки ОСОБА_9 , правильно кваліфіковано на досудовому розслідуванні за ч. 3 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України та за ст. 126-1 КК України, що в судовому засіданні не заперечувалось як обвинуваченим так і іншими учасниками судового розгляду.
Призначаючи обвинуваченому покарання суд враховує тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, дані про його особу, те, що він на наркологічному та психоневрологічному обліках не перебуває, негативну характеристику з місця проживання, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.
Обставин, що пом'якшують покарання не встановлено.
Обставини, що обтяжують покарання: вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини, вчинення кримінального правопорушення щодо особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Запобіжний захід залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Судових витрат немає.
З речовими доказами слід поступити у відповідності до ст.100 КПК України.
Керуючись ст. 370, 371, 373, 374, ч.15 ст.615 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 - ч.1 ст.115, ст.126-1 КК України і призначити йому покарання:
- за ч.3 ст.15 - ч.1 ст.115 - 8 (вісім) років позбавлення волі;
- за ст.126-1 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання - 8 (вісім) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання, а саме з 16 лютого 2025 року.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду від 18.02.2025 року ОСОБА_19 на ніж із ручкою жовтого кольору зі слідами РБК, джинси світло-синього кольору марки «E-Vie», розміру 14, зі слідами РБК, дерев'яне поліно із слідами РБК, змиви РБК, кухонний ніж із ручкою зеленого кольору марки «Arcos» із слідами РБК, светр чорного кольору із слідами РБК, та з набранням вироку законної сили дане майно - знищити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду від 11.03.2025 року ОСОБА_19 на резинові тапочки темно-синього кольору із маркуванням «ART 126», розмір 42; чорні спортивні штани на лейбі яких є маркування «158 Made in Turkey»; темно синю кофту із написом на рукаві «Dynamic Sports» у розірваному стані зі слідами РБК; кофту з капюшоном червоного кольору марки «Republic» розмір «S» у розірваному стані із слідами РБК та з набранням вироку законної сили дане майно - знищити.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою без визначення розміру застави.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1