Справа № 461/2495/25
Провадження № 1-кс/461/3424/25
28.05.2025 слідча суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_5 , погодженого в.о. прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Буйнакск Республіки Дагестан російської федерації, громадянина України, українця, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, у межах кримінального провадження № 12021141060000327, відомості про яке 02 червня 2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
Слідчий звернувся до слідчого судді Галицького районного суду зі вказаним клопотанням, у якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 105'980,00 гривень з покладенням на останнього терміном на 2 місяці наступні обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
В обґрунтування клопотання зазначає, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області розслідується кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021141060000327 від 02.06.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України.
Встановлено, що згідно з Наказом №53 від 03.11.2000 ОСОБА_4 призначений на посаду виконувача обов'язків заступника голови Організації, а на підставі протоколу №4 від 23.12.2003 IV засідання Правління Львівської обласної організації Товариства Червоного Хреста (далі - ЛОО ТЧХУ) обраний на посаду голови Організації, яку обіймав до 29.09.2020.
У своїй діяльності голова ЛОО ТЧХУ ОСОБА_4 повинен був керуватися чинним законодавством України, Статутом Товариства Червоного Хреста України, Положенням про Організацію, рішеннями керівних органів Товариства, іншими актами товариства та розпорядженнями Президента Товариства. А отже, голова ЛОО ТЧХУ ОСОБА_4 являвся службовою особою юридичної особи приватного права - громадської організації та обіймав посаду, яка пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих функцій.
У невстановлений час, але не пізніше 1 липня 2020 року у голови ЛОО ТЧХУ ОСОБА_4 , який діяв умисно з корисливих мотивів, виник злочинний умисел спрямований на заволодіння майном Товариства Червоного Хреста, шляхом зловживання своїм службовим становищем, всупереч інтересам Організації, своїх повноважень та складання документів, не маючи на це підстав, які подальшому стали підставою для відчуження майна.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у невстановлений точно органом досудового розслідування час, перебуваючи за адресою: м.Львів, вул. Широка, 81а, здійснюючи повноваження голови ЛОО ТЧХУ, діючи умисно, будучи службовою особою юридичної особи приватного права - громадської організації, з корисливою метою, всупереч інтересам Організації своїх повноважень голови Організації та всупереч вимогам Статуту Товариства Червоного Хреста України, Закону України «Про Товариство Червоного Хреста» від 28.11.2002 № 330-IV та Положення про Львівську обласну організацію Товариства Червоного Хреста України, уповноважив провідного фахівця ЛОО ТЧХУ ОСОБА_6 для підписання нотаріального договору відчуження майна ЛОО ТЧХУ, шляхом дарування. Окрім того, ОСОБА_4 переконав ОСОБА_6 про те, що рішення про відчуження майна на підставі ст.17 Положення про Львівську обласну організацію Товариства Червоного Хреста України погоджено із Президією Правління Товариства.
Так, між Львівською обласною організацією Товариства Червоного Хреста України, від імені якого діяла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 («Дарувальник»), яка не була усвідомлена про злочинний намір ОСОБА_4 та ОСОБА_4 («Обдарований») укладено договір дарування від 01.07.2020, який 15.07.2022 посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_7 . Згідно вказаного договору ОСОБА_4 отримав у приватну власність 38/100 часток нежитлових приміщень позначених номерами 5/12,4 кв.м.; 6а/13,9 кв.м.; 25/22,9 кв.м.; XV/2,9 кв.м.; XVI/7,6 кв.м.; XVII/4,1 кв.м. - загальною площею 63,8 кв.м., що знаходяться у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , які належали Львівській обласній організації Товариство Червоного Хреста України на праві приватної спільної часткової власності, чим спричинив Львівській обласній організації Товариство Червоного Хреста України тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди на суму 511 646,00 гривень (з урахуванням ПДВ).
У ході проведення досудового розслідування старшим слідчим відділу розслідування злочинів загальнокрмиінальної спрямованості слідчого управління ГУ НП у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_8 за погодженням із старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_9 , повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Буйнакск Республіки Дагестан російської федерації, українцю, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому, за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, а саме в зловживанні повноваженнями, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для себе використанні всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, яке спричинило тяжкі наслідки інтересам юридичної особи.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою ЛОО ТЧХУ, протоколом допиту представника потерпілого, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 , довідкою Західного офісу держаудитслужби, висновком судової економічної експертизи, договорами розподілу та дарування нерухомого майна, а також іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
З огляду на необхідність забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , покладених на нього процесуальних обов'язків, а також на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на учасників кримінального провадження у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вбачається необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді застави.
З урахуванням наведених обставин та відомостей, враховуючи майновий стан підозрюваного, корисливий мотив вчинення кримінального правопорушення, тяжкість злочину, а також покарання, яке понесе останній у разі визнання його винним, орган досудового розслідування вважає, що йому необхідно застосувати заставу у розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 105 980 гривень, що буде достатнім для виконання процесуальних обов'язків підозрюваним і досягнення завдань кримінального провадження.
У зв'язку з вищевикладеним, на підозрюваного ОСОБА_4 , у випадку внесення застави, просить покласти на останнього такі обов'язки:
1) не виїжджати за межі Львівської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
3) прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
4) здати на зберігання до Державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
Виконання таких обов'язків ОСОБА_4 є необхідним для забезпечення виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, а саме, щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, досудове слідство прийшло до висновків, що:
- наявні докази вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку;
- свою протиправну діяльність ОСОБА_4 здійснював свідомо, що може свідчити про намір уникнути відповідальності та переховуватись від органів досудового слідства та/або суду;
- підозрюваному ОСОБА_4 загрожує покарання у виді штрафу від чотирьох тисяч до шести тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років;
- вік, майновий стан та міцність соціальних зв'язків підозрюваного дозволяє застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави;
- підозрюваний ОСОБА_4 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності;
- підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні;
- кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_4 з корисливих мотивів з метою особистого збагачення.
Необрання запобіжного заходу підозрюваному може призвести до реалізації ризиків, наявних у кримінальному провадженні, а застосування більш чи менш обтяжливого запобіжного заходу, ніж запропонований може завдати непоправної шкоди правам та свободам особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, або ж недостатнім чином спонукати особу до виконання його процесуальних обов'язків відповідно.
Беручи до уваги вищевикладене та те, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, і жоден інший, більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним його обов'язків, а тому з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного та з метою запобігання вищезазначеним ризикам, а також для забезпечення виконання завдань кримінального провадження, просить клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, наведених у ньому, просив таке задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні частково заперечив проти клопотання, просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки не має змоги сплатити заставу.
З'ясувавши думку учасників, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку про часткове задоволення клопотання з огляду на таке.
Слідча суддя встановила, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури розслідується кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021141060000327 від 02.06.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України.
27 травня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Буйнакск Республіки Дагестан російської федерації, українцю, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому, за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, а саме у зловживанні повноваженнями, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для себе використанні всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, яке спричинило тяжкі наслідки інтересам юридичної особи.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме: заявою ЛОО ТЧХУ, протоколом допиту представника потерпілого, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 , довідкою Західного офісу держаудитслужби, висновком судової економічної експертизи, договорами розподілу та дарування нерухомого майна, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
При цьому, слід звернути увагу, що відповідно до положень чинного КПК, на стадії досудового розслідування оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті їх оцінки з точки зору достатності й допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи.
На цій стадії слідчий суддя, враховуючи правову позицію ЄСПЛ, оцінює оголошену підозру лише з точки зору її обґрунтованості.
Так, згідно з позицією, що висловлена у рішеннях ЄСПЛ і яку використовують слідчі судді, зокрема «Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» № 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Тобто, обґрунтованою є підозра яка побудована на фактах, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність і стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Щодо рівня ймовірності, за якого підозра вважається обґрунтованою, то цей стандарт доказування не передбачає, що уповноважені особи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, які необхідні на наступних етапах кримінального провадження.
За наявності обґрунтованих даних, які спростовують усі чи деякі обставини вчинення кримінального правопорушення, прокурор має право змінити раніше повідомлену підозру чи, за наявності для цього підстав, прийняти рішення про закриття провадження.
У цьому випадку, з'ясовані під час розгляду клопотання обставини свідчать про те, що повідомлення про підозру було здійснено за наявності фактичних даних, які давали прокурору можливість дійти до висновку, що ОСОБА_4 може бути причетним до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, а додані до клопотання документи містять фактичні дані, які дають підстави слідчій судді на цій стадії процесу вважати, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінує орган досудового розслідування, є ймовірною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Отже, у цьому випадку оголошена ОСОБА_4 підозра з огляду на практику ЄСПЛ відповідає критеріям обґрунтованості.
Таким чином, слідча суддя вважає, що наведені слідчим, відповідно до ст.ст. 177-178 КПК України, мета та підстави застосування запобіжного заходу, а також враховані обставини, які повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу.
Разом з тим, метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також, відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
За приписами ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 , слідча суддя враховує: особу підозрюваного; наявність офіційно зареєстрованого місця проживання; відсутність даних про притягнення до кримінальної відповідальності; мету застосування запобіжного заходу, а також положення Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Вагомість та обґрунтованість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення, є підстави вважати про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ст. 177 КПК України, зокрема:
- на підтвердження наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, слід зазначити те, що санкція статті ч. 2 ст. 364-1 КК України передбачає покарання у виді штрафу від чотирьох тисяч до шести тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років, а тому останній з метою уникнення відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
Водночас, відповідно по п. 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», Європейський суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину;
Окрім цього, вік підозрюваного ОСОБА_4 дозволяє йому під час правового режиму «Воєнний стан» безперешкодно перетнути державний кордон України, з врахуванням чого, він з метою уникнення покарання та відповідальності, з метою переховування від органу досудового розслідування та суду може виїхати за кордон України.
- на підтвердження наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на учасників кримінального провадження, є те, що останній знайомий з усіма свідками кримінального провадження, які є чи були працівниками ЛОО ТЧХУ, так як раніше був їхнім керівником, може перебувати з ними в дружніх відносинах, а тому, враховуючи наявність між ними зв'язків, з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення він може схиляти вказаних осіб до дачі неправдивих показань.
- на підтвердження наявності ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином слід зазначити, те, що для закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного рішення у даному кримінальному провадженні необхідно провести низку слідчих (розшукових) дій. Необхідно відшукати та вилучити оригінали документів, зокрема сфальсифікованого протоколу на підставі якого відбулося відчуження нерухомого майна, тощо, які підозрюваний може знищити.
Також, перевіряється причетність інших осіб, які могли сприяти ОСОБА_4 під час вчинення ним кримінального правопорушення та бути його спільниками. А перебуваючи на волі та без застосованого запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_4 може схиляти таких осіб, яким відомі обставини вчинення кримінального правопорушення, надавати неправдиві відомості органу досудового розслідування з метою його виправдання чи створення собі штучного алібі.
При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні у майбутньому.
При обранні запобіжного заходу, слідча суддя враховує дані про особу підозрюваного, його вік, стан здоров'я, його сімейний та матеріальний стан, а саме те, що він одружений, має на утриманні неповнолітню доньку, раніше не судимий, має зареєстроване та постійне місце проживання, військовослужбовець, а також те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Згідно зі ч. ч. 1, 2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Слідча суддя враховує те, що підозрюваний є раніше не судимий, характеризується позитивно, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, пенсійний вік підозрюваного, а також його майновий стан, зокрема неспроможність сплатити заставу.
З огляду на викладене, слідча суддя приходить до висновку, що мета застосування запобіжного заходу буде досягнута шляхом застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, й це буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігатиме спробам вчинення дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 194, 196, 309 КПК України, слідча суддя -
1.Клопотання - задовольнити частково.
2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, тобто до 28 липня 2025 року включно, з покладенням на останнього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:
- у період часу з 18:00 по 07:00 год. не залишати місце постійного проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора чи суду, за виключенням оголошення у зазначений період повітряної тривоги у Львівській області для переходу у спеціально обладнане приміщення (укриття);не виїжджати за межі Львівської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні.
4. В іншій частині клопотання - відмовити.
5. Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що на підставі ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
6. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, виконання - на Львівське районне управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області - за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її проголошення.
Повний текст цієї Ухвали проголошений 29.05.2025 о 09:30 год.
Слідчий суддя /(підпис)/ ОСОБА_1
Згідно з оригіналом.
Копія виготовлена з автоматизованої системи документообігу суду.
Слідча суддя ОСОБА_10