28 травня 2025 року
м. Київ
справа №380/13904/24
адміністративне провадження №К/990/18187/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Соколова В.М.,
перевірив касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Каверіна Сергія Миколайовича на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2025 року у справі адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:
-визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплатити середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні із 28 березня 2021 року по 27 вересня 2021 року (включно);
-зобов'язати нарахувати та виплатити середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні із 28 березня 2021 року по 27 вересня 2021 року (включно).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з військової частини з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби у сумі 101643 (сто одну тисячу шістсот сорок три) гривні 69 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у цій справі скасовано та прийнято постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
29 квітня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» представник позивача звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2025 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху з установленням скаржнику десятиденного строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
15 травня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» представник позивача надіслав до Верховного Суду заяву, до якою додано квитанцію про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
Отже, скаржник виконав вимогу ухвали Верховного Суду від 14 травня 2025 року про залишення касаційної скарги без руху.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції, представник позивача посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував, зокрема, висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 13 січня 2025 у справі № 380/864/24 щодо застосування положень статті 117 КЗпП України у подібних правовідносинах.
Отже, обґрунтування скаржника стосовно наявності підстави для касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України в розрізі застосування статті 117 КЗпП України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Львівським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції у справі, яка розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункти «а» та «в» пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Так, у касаційній скарзі скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки незважаючи на сформовану практику Верховного Суду у правовідносинах щодо нарахування та виплати середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, суди апеляційної інстанції продовжують приймати рішення висновки яких є протилежними висновкам Верховного Суду.
Суд, проаналізувавши доводи касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами, доходить висновку про наявність в цьому випадку обставин, наведеному у підпункті «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, що уможливлює допуск цієї касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження та/або у справі незначної складності.
Проте Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» частини п'ятої статті 328 КАС України, позаяк твердження скаржника про винятковість цієї справи не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів, є винятковими та такими, що без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків.
Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328 - 330, 334, 335, 338 КАС України, Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Каверіна Сергія Миколайовича на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2025 року у справі адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
2. Витребувати справу №380/13904/24 із Львівського окружного адміністративного суду.
3. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
4. Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
В.М. Соколов