28 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/8837/24 пров. № А/857/4060/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року (ухвалене головуючим суддею Желік О.М. у м. Львів ) у справі № 380/8837/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив:
визнати протиправним та скасувати п. 25 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 10 листопада 2023 року №21/в в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;
зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 як особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок отримання захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.
В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що вважає спірне рішення та підстави його прийняття протиправними, позаяк він не мав об'єктивної можливості отримати відповідну довідку МСЕК у строки, визначені законодавством. Наголошує, що не може впливати на порядок та час оформлення, подання та розгляд документів МСЕК. Відповідно у цьому випадку позивач не має зазнавати негативних наслідків від того, що довідка, незважаючи на те що огляд позивача відбувся у межах тримісячного строку, була видана після спливу строку.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано п. 25 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 10 листопада 2023 року №21/в в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Зобов'язано Міністерство оборони України повторно розглянути питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок отримання захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, з урахуванням позиції викладеної судом у рішення суду. У задоволенні інших вимог відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходи з того, що позивачем пропущений тримісячний строк з об'єктивних, незалежних від нього причин.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 призваний по мобілізації, гранатометник мітопохідного відділення Військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №52 від 24.02.2023 позивач звільнений у відставку за пп. «б» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (за станом здоров'я). Позивач направлений на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 , паралельно позивач виключений із особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.
Сторонами не заперечується, що під час проходження військової служби позивач отримав поранення 13.03.2022 та 01.10.2022, а також травму 25.06.2022. Захворювання позивача підтвердженні довідками командира ВЧ НОМЕР_1 №1294 та №1296 від 31.01.2023 про обставини поранення (травми), військово-медичними документами та свідоцтвом про хворобу №623 від 25.01.2023 ВЛК клініки АПД ВМЛЦ Західного регіону.
Згідно з довідкою про результати визначення у застрахованої особи працездатності у відсотках Серії 12АВВА №000936 огляд позивача проводився 17.05.2023. Відповідно, 21.06.2023 МСЕК видано вказану довідку.
Протокольним рішенням від 10.11.2023 комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсації сум позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги та компенсації сум. Рішення, як і відповідно заперечення відповідача у даній справі, мотивовано тим, що ступінь втрати працездатності внаслідок травми пов'язаної із захистом Батьківщини встановлений понад тримісячний термін визначений пп. 7 п. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» після звільнення їх з військової служби.
Про означене рішення позивач був повідомлений листом ІНФОРМАЦІЯ_2 №с/18144 від 27.11.2023.
Вважаючи рішення протиправним та необґрунтованим, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Згідно із положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Статтею 41 Закону №2232-XII передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісті.
Частиною 1 статті 16 Закону № 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.
Відповідно до ч. 2 ст. 16-2 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому, у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Частиною 2,4 статті 16-3 Закону №2011-XII передбачено, що у випадках, передбачених п.п. 4-9 п. 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов'язаним або резервістам. Якщо військовослужбовцю, військовозобов'язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв'язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов'язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв). У разі встановлення більшого ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності у відсотках чи зміни його причинного зв'язку, що дає право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата допомоги здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (крім випадків поранення, травми, контузії, каліцтва, отриманих у різний період часу, за якими виплата допомоги здійснюється окремо, без урахування раніше виплачених сум).
Частинами 6 та 9 статті 16-3 Закону №2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві резервістами. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, та осіб, звільнених з військової служби (військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст), визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (Порядок № 975).
Згідно з п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема, у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
У пункті 11 Порядку № 975 визначено, що вiйськовослужбовець, вiйськовозобов'язаний та резервiст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разi настання iнвалiдностi чи втрати працездатностi без встановлення йому iнвалiдностi, подає уповноваженому органу такi документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням iнвалiдностi чи часткової втрати працездатностi без встановлення iнвалiдностi; довiдку медико-соцiальної експертної комiсiї про встановлення групи iнвалiдностi або вiдсотка втрати працездатностi iз зазначенням причинного зв'язку iнвалiдностi чи втрати працездатностi. До заяви додаються копiї: постанови вiдповiдної вiйськово-лiкарської комiсiї щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузiї, травми або калiцтва), захворювання; документа, що свiдчить про причини та обставини поранення (контузiї, травми або калiцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане iз вчиненням особою кримiнального чи адмiнiстративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дiй у станi алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'янiння, або навмисного спричинення собi тiлесного ушкодження; сторiнок паспорта з даними про прiзвище, iм'я та по батьковi i мiсце реєстрацiї; документа, що засвiдчує реєстрацiю фiзичної особи у Державному реєстрi фiзичних осiб - платникiв податкiв, виданого органом доходiв i зборiв (для фiзичної особи, яка через свої релiгiйнi переконання вiдмовляється вiд прийняття реєстрацiйного номера облiкової картки платника податкiв, офiцiйно повiдомила про це вiдповiдний орган доходiв i зборiв та має вiдмiтку в паспортi громадянина України, - копiю сторiнки паспорта з такою відміткою).
Відповідно до пункту 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (розпорядник бюджетних коштів).
Таким чином, право особи на отримання одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, виникає з дня встановлення ступеня втрати працездатності, що визначається датою, вказаною в довідці МСЕК.
Водночас, обов'язок щодо забезпечення реалізації зазначеного права покладено на Міністерство оборони України шляхом прийняття відповідного рішення на підставі повної та всебічної перевірки поданих заявником документів.
Колегія суддів зазначає, що позивач подав заяву та документи для призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з частковою втратою працездатності без установлення інвалідності, у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.
Оглядаючи матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
На підставі довідки військово-лікарської комісії від 04.04.2023 №612, ІНФОРМАЦІЯ_3 №1 видано довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 21.06.2023 серії 12 ААА, згідно з якою ступінь втрати професійної працездатності ОСОБА_1 30%. Причина втрати професійної працездатності: «Поранення, травма, пов'язана з захистом Батьківщини».
З даної довідки вбачається, що огляд позивача проводився 17.05.2023
Таким чином, ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 30% встановлено позивачу в тримісячний строк після звільнення з військової служби - 17.05.2023, що відповідає тримісячному терміну встановлення підстав, передбаченому пунктом 7 частиною другою статті 16 Закону №2011-XII, для призначення одноразової грошової допомоги.
Колегія суддів зауважує, що в розумінні пункту 3 Порядку № 975 днем виникнення у особи права на отримання одноразової грошової допомоги, у разі встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата огляду, зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відтак, позивач має право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності на підставі довідки серії 12 ААА, виданої 21.06.2023 ІНФОРМАЦІЯ_3 №1, з урахуванням дати проведення огляду 17.05.2023. Всупереч викладеному, сама довідка датована 21.06.2023, у зв'язку з чим комісія і дійшла до висновку про те, що встановлений строк пропущений. що призвело до прийняття спірного рішення.
Щодо твердження апелянта, що наведені позивачем обставини пропуску строку не є поважними, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що процедура та строки оформлення довідки МСЕК, яка є підставою для призначення та виплати одноразової грошової допомоги за умови дотримання військовослужбовцем встановленого порядку не залежать від нього, у даному випадку - від позивача.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.1992 № 83 затверджене Положення про медико-соціальну експертизу.
Пункт 30 Порядку № 83 визначає, що датою встановлення інвалідності вважається день надходження до медико-соціальної експертної комісії документів, необхідних для огляду хворого.
Водночас, Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей затвердженим Наказом МОУ від 14.08.2014 №530 визначається порядок виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, відповідно до статті 16 Закону № 2011-XII та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
Згідно пп. 4.7. Положення №530, у разі захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) в період проходження військової служби військовослужбовець направляється на медичний огляд до штатної ВЛК для визначення ступеня його придатності до військової служби та встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва) чи захворювання з виконанням обов'язків військової служби або з проходженням військової служби. У разі звернення особи, звільненої з військової служби зі Збройних Сил України, щодо необхідності встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва) чи захворювання з виконанням обов'язків військової служби або з проходженням військової служби, її документи направляються керівником ТЦКСП до штатної ВЛК.
Отриманий з штатної ВЛК витяг з протоколу засідання комісії про встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва) чи захворювання долучається до документів, які надсилаються для призначення одноразової грошової допомоги (пункт 4.8 цього розділу).
Після проходження ВЛК у разі звернення військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби) лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров'я оформляє необхідні документи на МСЕК для встановлення йому групи інвалідності та (або) відсотка втрати працездатності.
На військовослужбовців строкової військової служби, стосовно яких винесена постанова ВЛК з формулюванням: «Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби», командир військової частини (керівник ТЦКСП) подає документи на МСЕК тільки в тому разі, якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) не пов'язане із вчиненням військовослужбовцем злочину чи адміністративного порушення та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.
У разі якщо особа має право на одержання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону 2011-XII та на інші допомоги або компенсаційні виплати у зв'язку з ушкодженням здоров'я, які установлені іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.
Документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам оформляє та подає в Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України командир військової частини.
Документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України керівник обласного ТЦКСП за місцем проживання цих осіб.
У разі якщо особа має право на одержання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону 2011-XII та на інші допомоги або компенсаційні виплати у зв'язку з ушкодженням здоров'я, які встановлені іншими нормативно-правовими актами, до документів додаються довідки про те, що інші виплати не проводилися.
У всіх випадках уповноважені органи, які здійснюють оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги (військові частини, військові навчальні заклади, установи, організації та ТЦКСП), мають отримати від заявників згоду на обробку даних про фізичну особу відповідно до Закону України «Про захист персональних даних».
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, або особа, звільнена з військової служби, якому (якій) виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, подає уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - восьмому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.
Судом також враховано що самостійно позивач до відповідача не звертався. Доказів протилежного суду не надано. З чого висновується, що усі дії спрямовані на підготовку та скерування документів за належністю, а також виготовлення довідки за результатами проведеного огляду МСЕК покладалося, згідно компетенції та повноважень, на відповідні органи (РТЦК та СП, МСЕК, МОУ, лікарсько-консультативну комісію закладу охорони здоров'я, тощо).
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі № 380/8837/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар