28 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/20337/23 пров. № А/857/11534/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузьмича С. М.,
суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року (постановлену головуючим - суддею Зозуля Д.П. у м. Рівне) про повернення заяви без розгляду у справі № 460/20337/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28.09.2023 у справі № 460/20337/23 що набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити позивачу з 25.08.2023 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII у розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Заявник (позивач) звернулася до суду першої інстанції у порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій просила суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо неналежного виконання Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.09.2023 у справі №460/20337/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та виплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення та зобов'язання здійснити з 25.08.2023 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №769-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про державний бюджет України на відповідний рік), а саме щодо: не нарахування та невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №769-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про державний бюджет України на відповідний рік), з січня 2025 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у в Рівненській області (ЄДРПОУ: 21084076);
вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, неналежного виконання Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.09.2023 у справі №460/20337/23 шляхом здійснення нарахування та виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, в розмірі визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №769-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду - повернуто заявнику без розгляду.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що долученими доказами до матеріалів заяви не підтверджується розмір суми підвищення до пенсії, який виплачується позивачу з вказаної вище дати. Позаяк довідка про доходи та виписка по картковому рахунку не належним доказом того, що виплата підвищення до пенсії заявнику не виплачується чи виплачується у невстановленому у розмірі.
Більше того, суд наголосив, що відповідно до ч. 5 ст. 383 КАС України, заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржила позивач, у апеляційні скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи вимоги пунктів 1, 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки відсутні клопотання від учасників справи про розгляд справи за їх участю відсутні і апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
За змістом ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
За правилами ч. 1 ст. 383 КАС України, особа - позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 383 КАС України, у такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Згідно до частин 3 - 5 ст. 383 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.
Відтак, аналізуючи наведені вище норми судом встановлено, що позивач, на користь якого ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду.
Разом з цим, така заява може бути подана на протязі десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду та відповідати вимогам частин 2, 3 ст. 383 КАС України.
У разі невідповідності заяви вимогам частин 2, 3, 5 ст. 383 КАС України така повертається заявнику.
Суд першої інстанції повертаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 дійшов висновку, що така подана з порушенням десятиденного строку і долученими доказами до матеріалів заяви не підтверджується розмір суми підвищення до пенсії, який виплачується позивачу з вказаної вище дати, тобто не долучила відповідних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги.
Однак на переконання колегії суддів такий висновок суду першої інстанції є помилковим, оскільки в заяві зазначені докази, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, в тому числі:
документи з виконавчого провадження (постанова про відкриття виконавчого провадження (додаток № 3), Інформація про хід виконавчого провадження (додаток № 2);
документи, видані відповідачем щодо розмірів нарахованої пенсії позивачу, з яким можливо встановити щомісячний розмір нарахованої пенсії та порушення виконання судового рішення (Додаток № 5 Довідка про доходи пенсіонера для субсидій_111617ad-9548-48b5-9b67- 51cc968727b1.pdf.; Додаток № 6 Довідка про страховий стаж_9a712cb3-357c-485e-806c- 0a694c75c7d5.pdf.; Додаток № 7 Довідка про доходи для пенсіонера_548e8b82- 413d-4485-bff2-581a54ed0d24.pdf.);
документи, видані банківською установою щодо перерахувань пенсійних виплат відповідачем позивачу, з яких можна встановити розмір щомісячної виплаченої пенсії (Додаток № 4).
Тобто, позивач надав всі належні і допустимі докази, з яких можливо встановити розмір виплаченої щомісячної пенсії відповідачем позивачу, період зменшення такої не виплати тощо.
Щодо строку звернення до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України то слід зазначити, що позивач подала заяву в межах 10-ти денного строку. Датою, коли позивач дізналась про порушення свого права є 28.02.2025.
Саме 28.02.2025 позивач від відповідача отримала офіційні документи- Довідку про доходи № 6443 9144 4824 0428 від 28.02.2025; Довідку № 4791 2875 0377 2713 (для субсидій) від 28.02.2025 з яких було встановлено зміну відповідачем розміру пенсії позивача.
Позивач в свою чергу звернулась до суду з заявою 05.03.2025 тобто в межах строку, визначеного ч. 4 ст. 383 КАС України.
Відтак, враховуючи наведене вище, колегія суддів поділяє доводи апелянта про те, що її заява відповідала по формі і змісту вимогам, які визначені в ч. 2 ст. 383 КАС України, заява містила докази, якими вона обґрунтована та подана в межах строків, передбачених ч. 4 ст. 383 КАС України.
Враховуючи наведене вище, апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що заяву подана в порядку ст. 383 КАС України слід повернути без розгляду.
Відповідно до ст. 320 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Відтак, з врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, оскільки винесена з порушенням норм процесуального права та з неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року про повернення заяви без розгляду у справі № 460/20337/23 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула