1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/3539/25 1-кп/335/633/2025
28 травня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12024082050002488 від 09.12.2024 за обвинувальним актом відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцям.Запоріжжя, громадянина України, який має вищу освіту, пенсіонера, вдівця, на утриманні будь-яких осіб немає, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -
09 грудня 2024 року, приблизно о 21 годині 20 хвилин, водій ОСОБА_5 , керуючи автомобілем «Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїзній частині пр. Соборного від пл. Фестивальної до вул. Гагаріна в м. Запоріжжі.
В цей же час, в районі будинку № 129, пішохід ОСОБА_4 почав здійснювати перетин проїзної частини пр. Соборного, рухаючись по позначеному відповідними дорожніми знаками та дорожньою розміткою нерегульованому пішохідному переході, зліва - направо відносно напрямку руху транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_5 .
Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу водій ОСОБА_5 , маючи об'єктивну спроможність виявити зазначений нерегульований пішохідний перехід та пішохода ОСОБА_4 , який перетинав проїзну частину по ньому, діючи в порушення вимог Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а саме п. 18.1 ПДР України, відповідно до якого: «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», своєчасних заходів для зменшення своєї швидкості аж до повної зупинки не застосував, дорогу пішоходу не надав, в результаті чого допустив наїзд передньою частиною кузова керованого ним транспортного засобу на пішохода ОСОБА_4 .
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 , відповідно до висновків судово-медичної експертизи, отримав тілесні ушкодження у вигляді:
- закритого перелому ХІ ребра праворуч, закритого перелому правої великогомілкової кістки (за наданими даними), що самі за собою кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалий розлад здоров'я; - рани ділянки підборіддя (за наданими даними), яка сама за собою кваліфікується як легке тілесне ушкодження що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Невиконання вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 , згідно висновків комплексної судової фототехнічної та судової інженерно-транспортної експертизи за експертним напрямом дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди, знаходиться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП та її наслідками.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
В судовому засіданні судом поставлено на обговорення клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим та клопотання потерпілого про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням.
В судовому засіданні ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 підтримали клопотання та просили звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим. Окремо обвинувачений відмітив, що він ознайомлений з клопотанням, суть обвинувачення за ч. 1 ст. 286 КК України йому зрозуміла, в дійсності свою винуватість у вчиненому визнає в повному обсязі, не заперечує проти закриття кримінального провадження з підстав, викладених у клопотанні, та надав суду письмову згоду на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав заяву про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку з їх примиренням. При цьому потерпілий підтвердив, що він згоден на закриття кримінального провадження стосовно обвинуваченого, будь-яких претензій до останнього він не має, оскільки йому відшкодовано шкоду в домовленому обсязі.
Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_5 у зв'язку з примиренням винного з потерпілим на підставі ст. 46 КК України, також просила суд скасувати арешт з транспортного засобу, вирішити питання речових доказів та стягнути з обвинуваченого витрати, понесені в ході досудового розслідування даного кримінального провадження за проведені експертизи, закрити кримінальне провадження, скасувати арешт майна.
Заслухавши клопотання сторони захисту, пояснення учасників судового провадження щодо можливості звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за нереабілітуючою підставою, дослідивши клопотання, а також матеріали, долучені прокурором до кримінального провадження, в тому числі й відомості, що стосуються особи обвинуваченого, а також докази на підтвердження процесуальних витрат та такі, що стосуються речових доказів у кримінальному провадженні, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню на таких підставах.
Згідно ст. 44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Судом встановлено, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
У судовому засіданні обвинуваченому ОСОБА_5 було роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності, що не відноситься до реабілітуючих підстав, передбачених пунктами 1-3 ч. 1 ст. 284 КПК України, і роз'яснено право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, на що останній проти такого звільнення від кримінальної відповідальності не заперечував та надав свою згоду на закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 286 КК України.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, яке інкримінується обвинуваченому ОСОБА_5 у відповідності до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, є злочином з необережною формою вини.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.12.2024 № 10537, виданий Комунальним некомерційним підприємством «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціального значущих хвороб» Запорізької обласної ради, свідчить про те, що ОСОБА_5 на момент проведення огляду 09.12.2024 о 22:40 не перебував у будь-якому стані сп'яніння.
Також суд приймає до уваги й те, що ОСОБА_5 несудимий, за даними наявної документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом у лікаря-нарколога, а також під наглядом у лікаря-психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність, а також на те, що потерпілий у судовому засіданні підтвердив, що вони з обвинуваченим дійсно примирилися, жодного неправомірного впливу ні на обвинуваченого, ні на потерпілого здійснено не було.
В результаті кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим ОСОБА_5 потерпілій особі була спричинена моральна, фізична та майнова шкода.
В ході розслідування кримінального провадження та підготовчого засідання потерпілою особою цивільний позов не заявлявся. Натомість, до першого судового засідання, надано заяву про відсутність претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого, потерпілий ОСОБА_4 також не заперечував щодо закриття кримінального провадження у зв'язку з примиренням сторін.
Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно заяви потерпілого ОСОБА_4 від 28.05.2025, останній не заперечує проти звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності саме з підстав їх примирення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він своїми необережними діями, які виразилися у порушенні Правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, спричинив потерпілому ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесні ушкодження, вказане діяння кваліфікується за ч. 1 ст. 286 КК України, яке відповідно до ст. ст. 12, 25 КК України відноситься до нетяжкого злочину з необережною формою вини і не є корупційним, свою провину обвинувачений повністю визнав, відшкодував заподіяні потерпілому збитки та примирився з ним, що підтверджено письмовою заявою потерпілого, при цьому, під час вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 не перебував у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, не перебував під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, внаслідок чого у суду є підстави для закриття кримінального провадження за примиренням - за ст. 46 КК України, у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 4 ст. 286 КПК України.
При закритті провадження по справі з вказаної підстави, питання щодо встановлення вини особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, судом не вирішується. Така правова позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема сформульованою у рішенні по справі «Грабчук проти України» від 26.09.2006, відповідно до змісту якого у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується.
За таких обставин кримінальне провадження необхідно закрити, а обвинуваченого - звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Частиною 1 ст. 126 КПК України визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою. Оскільки кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 закривається з підстави, яка є нереабілітуючою, тому процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування на залучення експертів, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Така позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.12.2021 (справа №132/283/21), від 07.10.2021 (справа №584/800/20), від 29.09.2021 (справа №342/1560/20) та у висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному у постанові від 12.09.2022 (справа № 203/241/17).
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирався.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12.12.2024 (справа №334/9972/24, № 1-кс/334/3185/2024) було накладено арешт на автомобіль «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у вигляді заборони на відчуження, розпорядження та користування, вилучений 09.12.2024 під час огляду місця події, який знаходиться у власності ОСОБА_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі ч.4 ст. 174 КПК України накладений арешт на майно підлягає скасуванню.
Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до приписів ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 126, 174, 284, 286, 288, 369-372, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України на підставі ст.46 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Кримінальне провадження № 12024082050002488, відомості про яке внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 09 грудня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 286 КК України, закрити у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 виданий Орджонікідзевським РВ УМВС України в Запорізькій області від 27.11.1998, на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 14 326,20 грн.
Арешт накладений на автомобіль марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2024 року - скасувати.
Речові докази:
-автомобіль марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зберігається на території майданчика тимчасового тримання транспортних засобів ГУНП в Запорізькій області, повернути останньому як власнику;
-диск із відеозаписом обставин дорожньо-транспортної пригоди від 09.12.2024 залишити в матеріалах провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя і набирає законної сили після закінчення вказаного строку, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію ухвали суду.
Суддя: ОСОБА_1