1Справа № 335/4892/25 2/335/2372/2025
про залишення позовної заяви без руху
28 травня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Стеценко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Пологівської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області про визнання права власності на квартиру,
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі представника адвоката Приймака В.О. звернулися до суду з позовом до Пологівської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області про визнання права власності на квартиру, в якому просять визнати право власності на частину квартири за кожним із позивачів.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, доходжу висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).
Так, ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що кожний з позивачів звернувся до суду з позовною вимогою майнового характеру, а саме про визнання за кожним з них права власності на частини квартири.
Ціну позову визначено представником позивачів в розмір 1000,00 грн., що вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна. Представник позивача в позовній заяві зазначив, що на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, оскільки спірна квартира перебуває на тимчасово окупованій території України.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Абзацем 1 ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який, відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік», станом на 01.01.2025 року становить 3028,00 грн.
Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду позовної заяви в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, позивачі при поданні до суду позовної заяви в електронній формі мали би сплатити судовий збір в розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб кожний та додати до позовної заяви три окремі платіжні документи про сплату судового збору у зазначеному розмірі.
Проте, в порушення вищезазначених вимог позивачами до позовної заяви не додано документ, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Право на звернення до суду не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. За таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватися встановленого державою порядку (справа «Голдер проти Сполученого Королівства», рішення від 21.02.1975).
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вищезазначений недолік позовної заяви має бути усунений позивачами протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання до суду платіжних документів, що підтверджують сплату кожним з позивачів судового збору в розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, або документів, що підтверджують підстави звільнення позивачів від сплати судового збору відповідно до закону.
Платіжні реквізити для перерахування судового збору: Отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап. Вознес./22030101; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997; Номер рахунку (IBAN): UA098999980313101206000008513; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030101.
У разі усунення у вказаний строк недоліків, позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачам.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259, 260 ЦПК України, суддя
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Пологівської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області про визнання права власності на квартиру.
Надати позивачам десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позову, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява буде визнана неподаною та повернута відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя А.В. Стеценко